Коротка історія розвитку поняття числа.

Мета.

План.

Тема. Поняття натурального числа. Назви натуральних чисел. Символи для їх запису. Число нуль. Множина цілих невід’ємних чисел. Упорядкованість, нескінченність і дискретність множини цілих невід’ємних чисел.

Особливості годівлі лошат у період підпису і після відлучення.

Перший місяць життя лошата задовільнюють потребу в поживних речовинах за рахунок материнського молока, тому ріст лошат в цей період залежить від молочності маток.

Через 3-4 тижні після народження сисунів привчають до споживання вівса і висівок, починаючи з невеликої даванки (0,5кг), поділеної на три частини. Розмір підкормки поступово збільшують і перед відлученням вона становить 3-4 кг концкормів щодоби.

До сіна лошата привчаються самі, поїдаючи його разом з матерями. Лошат відлучають у 6-7місячному віці, групують по 10-20 голів в секціях, де їх годують не менше 4 разів на добу, розділяючи концкорми на 3, а сіно на 4 даванки. Роздача частини грубих кормів опівночі є обов’язковою.

До складу концентратів входять: овес, ячмінь, кукурудза та пшеничні висівки. Сухі зернові роздають в плющеному вигляді.

З соковитих кормів дають моркву, силос та буряки, які згодовують за 2-3 рази. Постійно в годівницях повина бути сіль-лизунець.

Добова потреба відлучених лошат на жовтень-грудень 2,5-2,8 кормових одиниць на 100 кг живої маси. На 1 кормову одиницю нормують 105-115 г перетравного протеїну, 6-7 г кальцію, 5-6 г фосфору, 12-15 мг каротину і 2-3 г солі.

У молодняка на другому році життя інтенсивніше розвивається довжина та об'єм тулуба, ніж висота в холці, спині та крижах. Повноцінна годівля та активний моціон в цей період сприяє формуванню коней бажаної будови тіла.

При повноцінній годівлі жеребчики ростуть бистріше, ніж кобилки, а при недостатній годівлі ріст жеребчиків затримується більше.

У весняно-літньо-осінній період молодняк необхідно утримувати на пасовищах. Молодняк віком 1-2 роки споживає за добу 25-35 кг трави та 3-5 кг концентратів.

В зимовий період молодняк годують різноманітними кормами, забезпечуючи його вітамінами та мінеральними речовинами. Молодняк віком 1-2 роки годують 3-4 рази на добу.

Перехід від стаєного утримання на пасовище і навпаки, а також зміну кормів в раціоні слід проводити поступово, щоб уникнути розладу травлення.

 

 

  1. Коротка історія розвитку поняття числа.
  2. Визначення натурального числа.
  3. Теоретико – множинний зміст кількісного числа і нуля.
  4. Властивості цілих невід’ємних чисел.

 

Ознайомити студентів з історичними етапами розвитку поняття числа, із поняттям натурального числа, назвами натуральних чисел і символами для їх запису, теоретико – множинним змістом кількісного натурального числа і нуля, правилами лічби, формувати вміння використовувати правила лічби у практичній діяльності вчителя, повторити і розширити знання про множину цілих невід'ємних чисел та її властивості, розвивати мислення, виховувати інтерес до математики та обраної професії.

 

Література.

1. Кухар В. М., Білий Б. М. Теоретичні основи початкового курсу математики – Київ: Вища шк., 1987; Р. V, § 1, 2, 3.

  1. Стойлова Л. П., Пышкало А. М. Основы начального курса математики: Учеб. пособие для учащихся пед. училищ – М.: Просвещение, 1988; Р. ІІ, § 7, п. 45 – 47.
  2. Електронний посібник з ОПКМ; Р. ІІІ, § 6.

 

Студент повинен знати:

означення: натурального числа, відрізка натурального ряду, лічби, кількісного натурального числа, числа елементів множини;

теоретико – множинний зміст кількісного натурального числа і нуля та їх позначення символами математичної мови;

правила лічби;

властивості множини цілих невід'ємних чисел.

 

Студент повинен вміти:

розрізняти порядкові і кількісні натуральні числа, натуральні і цілі невід’ємні числа;

співвідносити кількісне натуральне число класу скінченних рівнопотужних множин;

використовувати правила лічби у практичній діяльності вчителя.

 

Основні поняття: натуральне число, відрізок натурального ряду, лічба, кількісне натуральне число, порядкове натуральне число, число елементів множини, теоретико – множинний зміст кількісного натурального числа, теоретико – множинний зміст нуля, порожня множина, скінченна множина, рівнопотужні скінченні множини, клас скінченних рівнопотужних множин, множина цілих невід'ємних чисел, нескінченність, впорядкованість, дискретність.

 

 

Поняття натурального числа є одним із основних понять математики. Виникло воно із практичних потреб людства. Складалось поступово у процесі розв’язання спочатку практичних задач, а потім і теоретичних. Головною причиною, яка привела людину до створення натурального числа, була необхідність порівнювати скінчені множини між собою. У своєму розвитку поняття числа пройшло декілька етапів:

  1. Встановлення взаємно однозначної відповідності між даними множинами (тобто без їх лічби – «стільки, скільки пальців на руці»);
  2. Застосування множин - посередників (камінці, пальці, палички, ракушки тощо). Число не відділялось від множин об’єктів.

3. Відділення числа від множини посередників, коли навчились встановлювати загальну властивість, яка існує між різними множинами з однаковою чисельністю.

З часом люди навчились називати числа, позначати їх при письмі, виконувати з ними дії. Пізніше числа стали самостійними об’єктами. Наука, яка стала вивчати числа, дії над ними, отримала назву «арифметика».

Арифметика виникла в країнах Древнього сходу: Вавилоні, Єгипті, Китаї, Індії; пізніше математичні знання отримали розвиток в Древній Греції. В середні віки великий вклад у розвиток арифметики внесли вчені Індії, країн арабського світу, Середньої Азії, а починаючи з XIII ст. - європейські вчені.