Правове становище громадянина – підприємця.

Правовому становищу громадянина як суб'єкта госпо­дарювання присвячена ст. 128 ГК, що називається «Гро­мадянин у сфері господарювання».

Згідно з ч. 1 цієї статті громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприє­мця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 ГК.

Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'я­заннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ч. 2 ст. 128 ГК).

Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до прин­ципів, передбачених у ст. 44 ГК.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, громадянин-підприємець зобов'язаний:

у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяль­ності;

повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;

додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;

не допускати недобросовісної конкуренції, інших по­рушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

вести облік результатів своєї підприємницької діяль­ності відповідно до вимог законодавства;

своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встанов­лених законом.

Громадянин-підприємець зобов'язаний також додержу­ватися вимог, передбачених ст. 46 (щодо забезпечення со­ціальних гарантій найманих працівників) і 49 (не завдава­ти шкоди довкіллю, не порушувати права і інтереси громадян тощо) ГК, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відпові­дальність за завдані ним шкоду і збитки.

Громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до положень ГК та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або виз­нання його банкрутом».

Характеристика правового статусу громадянина - підприємця

Статус “підприємець” є додатковою ознакою, яка набувається фізичною особою після відповідних процедур державної реєстрації, як додаток до загального статусу фізичної особи, що набувається з моменту народження.

Статус громадянина-підприємця може набути фізична особа з повною цивільноюдієздатністю (після виникнення дії щодо державної реєстрації), яка, за загальним правилом, виникає з моменту досягнення 18 років (повноліття), як вийняток, раніше це можливо:

- у випадку реєстрації шлюбу – в момент реєстрації;

- у випадку, якщо неповнолітня особа стала матір’ю або батьком дитини;

- працює за трудовим д у випадку досягнення 16 років особою, яка оговором, або має згоду (письмову) батьків (виновлювачів), опікуна або органу опіки та піклування на заняття нею підприємницької діяльностію.

Громодянин-підприємець втілює в одній особі і власника майна, і орган управління ним, що відрізняє його від юридичних осіб, які майново відокремлені від своїх засновників та мають складний порядок управління, що обумовлений наявністю декількох органів управління з розподілом між ними певних функцій.

Діюче законодавство не передбачає виділу майна, яке використовується громодянином-підприємцем, із загальної маси належного йому майна. Так, ч. 2 ст. 128 ГК та ч. 1 ст. 52 УК прямо встановлюють правило про те, що громодянин-підприємець відповідає по зобов’язанням, пов’язанних з його підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення (у т.ч. своєю часткою у праві спільної власногсті подружжя).

Громадянин-підприємець має можливості обрати спрощений спосіб оподаткування (єдиний, фіксований податок) Указ Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

Громодяни-підприємець має можливість відкривати банківський рахунок, працювати виключно за готівку, та використовувати готівкою кошти за своїм убаченням. 7. Фізична особа набуває статусу суб’єкта СПД за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Випадки заборони зайняття підприємницькою діяльністю фізичними особами:

- особи з вадами дієздатності (недієздатності та обмежені у дієздатності);

- посадові особи органів державної податкової служби;

- прокурори та слідчі прокурори;

- війсковослужбовці;

- нотаріуси;

- державні службовці;

- посадові особи державних органів місцевого самоврядування;

Запитання :

1. Дайте визначення поняття „суб'єкт господарювання”.

2. Хто належить до суб'єктів господарювання.

3. Дайте визначення поняття підприємство.

4. Назвіть види підприємств залежно від форм власності.

5. Що таке унітарне підприємство.

6. Що таке корпоративне підприємство.

7. Дайте визначення поняття господарське товариство.

8. Назвіть види господарських товариств.

9. У чому полягають особливості акціонерного товариства.

10. У чому особливості правового становища кооперативів.

11. Дайте визначення поняття об'єднання підприємств.

12. Дайте поняття статутних об'єднань.

13. Дайте поняття договірних об'єднань.

14. В яких варіантах може здійснюватися підприємницька діяльність громадянина.