Валюта та валютні курси

ТЕМА 9 СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА

Під валютою розуміють не новий вид грошей, а особливий спосіб їхнього функціонування, коли національні гроші опосередковують міжнародні торгові, кредитні, платіжно-розрахункові операції.

За статусом валюти класифікують на такі види:

- національна (законодавчо встановлена ​​грошова одиниця даної країни, законний платіжний засіб на території країни, де вона випускається);

- іноземна (банкноти, монети та вимоги, виражені у валютах інших країн, законний платіжний засіб на територіях інших країн);

- міжнародні умовні (СПЗ);

- регіональні умовні (ЕКЮ);

- євровалюти (валюти, що беруть участь в розрахунках третіх країн і не контрольовані фінансовими органами країни-емітента).

За своєю матеріально-речовій формі всі валюти поділяють на готівкові і безготівкові. Готівкові валюти при міжнародних розрахунках повинні реально перевозитися з однієї країни в іншу, зберігатися, складуватися, охоронятися, відбувається фактичне їх переміщення. Безготівкові валюти при міжнародних розрахунках лише номінально переміщуються, їх переводять з рахунка банку однієї країни на рахунок банку іншої країни.

У світовій валютній системі ряд валют офіційно має статус резервної валюти, присвоєний МВФ. Резервна валюта - це конвертована національна валюта, яка виконує функції міжнародного платіжного і резервного засобу, є базою для визначення валютного паритету і валютних курсів для валют інших країн, використовується для проведення валютних інтервенцій і формування офіційних золотовалютних резервів держав. Таким чином, основне її призначення - обслуговування міжнародних економічних відносин. У резервній валюті країни тримають свої ліквідні активи, які можуть покривати негативне сальдо платіжного балансу.

Відповідно до динаміки курсів валют останні можуть бути «сильними» і «слабкими». Сильною вважається валюта, курс якої по відношенню до інших національних грошових одиниць або зростає, або стабільний тривалий період часу. Слабкою вважається валюта, курс якої знижується по відношенню до інших валют. На практиці сильними валютами в основному є валюти промислово розвинених держав, а слабкими - держав з недостатньо розвиненою економікою чи з нестабільною економічною ситуацією.

Залежно від того, наскільки вільно та чи інша валюта обмінюється на інші валюти різних країн світового господарства, розрізняють кілька видів валют:

1) вільно-конвертовані валюти (ВКВ), які володіють необмеженою внутрішньої і зовнішньої повною оборотністю і можуть використовуватися для формування валютних резервів. Такими є, згідно з МВФ, американський долар, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, французький франк, швейцарський франк, японська ієна;

2) частково конвертовані валюти (внутрішні та зовнішні), до яких застосовуються валютні обмеження і які обмінюються не на всі іноземні валюти;

3) замкнуті (неконвертовані) валюти, які функціонують в межах тільки однієї країни і не обмінюються на інші валюти на світовому валютному ринку.

Іншим провідним елементом валютної системи є режим валютного курсу.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці даної країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або міжнародних розрахункових валютних одиницях.

Валютний курс необхідний для встановлення пропорцій обміну валют при міжнародній торгівлі товарами та послугами, при русі капіталів у вигляді інвестицій і кредитів, для порівняння цін на світових товарних ринках і вартісних показників різних країн, переоцінці рахунків в іноземній валюті фірм, банків, урядів і приватних осіб .

В основі валютного курсу, особливо при фіксованому режимі, лежить валютний паритет - це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку. В даний час паритети активно застосовуються в країнах ЄВС.

При золотомонетному стандарті основу валютного курсу становив золотий паритет, тобто співвідношення двох валют за ваговим вмістом золота.

На практиці курси валют лише випадково і дуже короткочасно можуть співпадати з їх паритетом - при рівновазі попиту і пропозиції. Валютні курси при золотому стандарті могли відхилятися від паритету тільки в межах «золотих точок», тобто ± 1% в яку сторону, так як сума всіх витрат з пересилання золота не перевищувала 1% його вартості.. Тепер валютний курс залежить не від золотого змісту, а від цілого ряду чинників.

Такими є:

- купівельна спроможність валют;

- макроекономічні показники країни - ВНП, ВВП, національний дохід тощо;

- ступінь інфляції та інфляційні очікування;

- стан платіжного балансу країни;

- валютна політика;

- рівень процентних ставок;

- прискорення або уповільнення міжнародних платежів;

- кон'юнктура валютного ринку;

- ступінь довіри до валюти;

- суб'єктивні чинники та ін.

Кожній валютній системі відповідає свій режим валютного курсу, що виступає механізмом його визначення і зміни. Класифікація форм валютних курсів в залежності від встановленого режиму представлена в таблиці 9.1.

 

Таблиця 9.1. - Класифікація форм валютних курсів за способом фіксації

Форми валютних курсів Характеристика
Фіксовані валютні курси: реально фіксовані договірно фіксовані припускають наявність офіційно зареєстрованих паритетів, які лежать в основі валютних курсів і підтримуються державою, спираються на золотий паритет, відхиляються в межах «золотих точок», спираються на: узгоджений еталон, умовно встановлену офіційну ціну золота, узгоджений розмір меж, допустимих угод ринкових котирувань від паритетів
Гнучкі валютні курси: плаваючі (вільно коливні) коливні у валют відсутній офіційний паритет, змінюються в залежності від попиту та пропозиції, змінюються від попиту та пропозиції, але коригуються валютними інтервенціями центральних банків

 

За способом розрахунку валютні курси бувають фактичні і паритетні (тобто визначені виходячи з паритету купівельної спроможності валют порівнюваних країн). Паритетні курси на практиці часто не збігаються з реальним розрахунком, а відхиляються від нього і можуть бути або завищеними, або заниженими

Валютні курси можуть встановлюватися на різному рівні в залежності від способу продажу валюти, останній буває: готівковий, безготівковий, оптовий, банкнотний, електронний. При цьому курс покупки і курс продажу валюти будуть завжди відрізнятися один від одного на розмір банківської маржі (включає покриття витрат, ризику і прибуток банку).

Ступінь конвертованості національної валюти і рівень валютного курсу, а також інші валютні параметри, визначаються на валютному ринку.