Поняття про динамічний стереотип. Його особливості у дітей, значення.

Динамічний стереотип – це зафіксована система в організмі, яка складається з умовних і безумовних рефлексів, об’єднаних в єдиний функціональний комплекс, який лежить в основі звичок, навичок даного індивідуума і утворюється під впливом стереотипних змін і впливів зовнішнього і внутрішнього середовища. Як відомо, із зовнішнього середовища постійно діють не тільки хаотичні подразники, але й послідовні, періодичні. Це так звані зовнішні стереотипні подразники, наприклад, зміна дня світла на вечір, ніч, темряву; є періодичні подразнення і з внутрішнього середовища організму. Кожний з цих подразників викликає певну реакцію організму (умовнорефлекторну або безумовнорефлекторну) в залежності з відповідним розподілом процесів збудження і гальмування в ЦНС. І при багаторазових повтореннях системи подразників у певній чіткій послідовності, така систематична зміна функціональних станів фіксується, синтезується в єдине ціле, в єдиний і послідовний ланцюг рефлексів. Ткак вироблена на протязі тривалого часу система послідовних рефлексів (а звідси і послідовність процесів збудження і гальмування) і є динамічний стереотип., який лежить в основі звичок, навиків індивідуума. Він є практичним результатом складної синтезуючої діяльності головного мозку. Вважається, що вироблення організмом того чи іншого стереотипу не тільки складна синтезуюча робота великих півкуль головного мозку, але і дуже важкий процес для всієї нервової системи і для організму в цілому. Витрачається багато енергії особливо нервової. Але, коли динамічний стереотип виробився, закріпився, то він легко підтримується організмом. Організм, особливо нервова система, мало витрачає енергії на нього. Ось чому стереотипи такі живучі, і люди з дуже важкою напругою з ними розлучаються, і то, не так зразу, а через тривалий час. Тобто, переробка динамічного стереотипу – дуже важке завдання, важка робота для нервової системи, і переробка стереотипу нерідко навіть призводить до розладнання деяких функцій нервової системи (неврози, психози). Згадаємо адаптивний невроз у «домашніх» дітей, які приходять до дитсадка, особливо до школи. В дитини вдома, в сім’ї, в основі способу життя, режиму дня, поведінки, звичок були одні стереотипи, до яких вона добре пристосувалася. В дитсадку, або в школі, в перші дні, тижні проходить різке ламання цих стереотипів, тобто звичок, оточення, навантаження – все це дуже болісно сприймається дитиною, тим більше, що вона ще не зовсім критично відноситься до себе, до оточуючого середовища. Це викликає значні нервові порушення, нервово-психічні переживання, стреси, що у дітей зі слабкою чи з неврівноваженою системою викликає неврози. Тому педагог повинен розуміти цю ломку стереотипів, стан нервової системи дітей. Тому в перші місяці необхідно оточувати дітей ласкою, м’яким режимом, невеликим навантаженням, про це ж саме треба говорити і батькам.

Так як людина соціальна істота, то умовно у неї стереотипи можна розділити на біологічні і соціальні. Біологічні стереотипи – спадкові, генетично запрограмовані і є вже після народження дитини або частіше розвиваються з розвитком дитячого організму. Їх розвиток, якість, особливості залежать не тільки від генетичної програми, але і від особливостей навколишнього середовища, в якому розвивається дитина. Прикладом біологічного стереотипу є розвиток у дитини цілеспрямованих рухів, ходіння ногами і т.д.

З перших років життя у дитини (за допомогою рефлексу копіювання, орієнтовно-дослідницького) розвиваються й соціальні стереотипи, а звідси звички, навички, соціальна поведінка. Вироблення цих стереотипів цілком залежить від оточення, в якому росте і розвивається дитина, від методів і особливостей її виховання і навчання. Це такі стереотипи як: побутові, гігієнічні, естетичні і т.д. І від того, як вони у дитинстві закріпилися, утворилися – вони можуть бути позитивними і негативними. А звідси і позитивні і негативні звички, дії тощо. Наприклад, аккуратність, пунктуальність, правильне користування ложкою, миття рук перед прийняттям їжі, правильна поза за партою, правильне триманя ручки під час письма і т.д. Педагог повинен пам’ятати, що якщо учень вимушений виконувати ті чи інші дії, то в нього обов’язково з’явиться стереотип, а який він буде позитивний чи негативний багато в чому залежить і від педагога.