ТЕМА 1 – Вступ

МОДУЛЬ 1 – Основи законодавства з охорони праці. Основи виробничої санітарії

Освобождение от наказания в связи с изменением обстановки.

Субъективный критерий. Лицо перестает быть общественно опасным при таких изменениях обстановки, которые повлекли серьезные изменения в биологической или социальной составляющей личности человека. Например, после совершения преступления виновный попал в авто аварию и стал инвалидом первой группы. К изменениям обстановки, влекущим изменения личности виновного, можно отнести перемены в его социальном статусе: призыв на военную службу, разрыв отношений с криминогенной средой (переезд на постоянное место жительство в другой регион), заключение себя в монастырь, рождение ребенка.

Изменения в биологическом состоянии или социальном статусе личности, чтобы признать ее утратившей общественную опасность, должны быть достаточно существенными, а также создавать уверенность в том, что при наличии этих изменений применение уголовной репрессии нецелесообразно.

Объективный критерий. Преступное деяние перестает быть общественно опасным в силу таких перемен обстановки, которые очевидно показывают, что совершенное деяние или деяния конкретного вида уже не способны повлечь социальный вред. Например, после повреждения памятника истории и культуры, памятник был выведен из соответствующего списка. Т.о. отпала необходимость в уголовно-правовой охране данного памятника. Следовательно применение уголовной репрессии становиться нецелесообразным. Ликвидация предприятия, в отношении которого было совершено преступление.

Общественная опасность лица, совершившего преступное деяние, либо самого этого деяния утрачивается при наличии изменений обстановки, которые происходят после совершения преступления.

[1] См.: Постановление Конституционного Суда РФ от 26 ноября 2002 г. по делу «О проверке конституционности положений статей 77¹, 77², частей первой и десятой статьи 175 Уголовно-исполнительного кодекса Российской Федерации и статьи 363 Уголовно-процессуального кодекса РСФСР в связи с жалобой гражданина А.А. Кизимова» // Вестник Конституционного Суда РФ. – 2003. – № 1.

Охорона праці – це система законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, які направлені на створення безпеки, підтримання здоров’я та працездатності людини у процесі роботи.

Мета ОП:

Основна мета ОП:

– запобігання травматизму та профзахворювань;

– створення безпечних і нешкідливих умов праці;

– забезпечення здоров’я та працездатності;

– підвищення продуктивності праці;

– попередження аварійних ситуацій.

Охорона праці в Україні

У жовтні 1992р. Верховна рада України прийняла Закон «Про охорону праці», згідно з яким у 1993 р. Кабінет Міністрів України видав постанову № 62 про створення Державного комітету України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці).

За даними МОП (міжнародна організація праці) кількість нещасних випадків на виробництві в світі постійно збільшується та на даний момент складає 125 млн. щорічно. В країнах ЄЕС жертвами НВ і ПЗ щорічно стають 10 млн. людей, з яких приблизно 8 тис. – гине. В Україні щорічно на виробництві травмується в середньому 140-180 чоловік, з них 20 – стають інвалідами, а 4-5 - гинуть.

До п’яти основних причин смертельних випадків на виробництві (за даними МОП) належать:

- незадовільна підготовка робітників і роботодавців з питань ОП;

- відсутність контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням встановлених норм;

- недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- недосконалість заходів та засобів колективної безпеки на виробництвах;

- знос (в деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

Окрім нещасних випадків виробничого і невиробничого характеру, в Україні щорічно реєструється 2,5 тис. чол., у яких виявлені ПЗ. По галузях виробництва рівень ПЗ розподілений: вугільна промисловість – 60-62%, металургія – 12-14%, машинобудівництво – 8-9%, сільське господарство – 3-4%, інші – 10-15%. Регіональне розподілення ПЗ: Донецька обл. – 42-44%, Дніпропетровська – 17-18%, Луганська – 9-10%, Львівська – 8-9%, Волинська – 3-4%. Серед ПЗ найбільш виражені захворювання пилової етимології (38-40%) та вібраційно-шумової патології (29-31%).