Козаччина

13-14 ст перші згадки про козаків, але не українських

1492 рік перша письмова згадка про черкаських козаків.

Це частина кочового населення, яка йшла на вільні хліба шукати вільного життя і заробітку (грабувати або когось захищати).

Кочове козацтво вплинуло на форм укр. Козацтва, бо форм у степу. В степу можна було полювати, збирати дикий мед, але дуже ризиковано. Ніхто не захищав. Дуже прибутково, але тільки для тих, хто міг пристосуватися до дуже непростих умов життя в степу.

Що прискорило форм козаччини

Напади татар. Часті напади, татари чудово орієнтуються в степу. І литва і Польща були неспроможні тримати своє військо, яке могло б в будь-яку секунду вести бойові дії в степу з кочовиками – певна специфіка.

Певний час ці загони поповнюються майбутніми козаками.

Селянство – це передусім селяни втікачі, які втікали в степ на знак протесту проти закріпачення. ??? але селянин все ж не вояк. Це треба навички мати, займатися цим.

Але втікачів справді було багато. Переселення селян, але це ще не козаки. Землевласники, щоб заманити до себе селян, надавали їм пільги, звільняли на 10-15 років від податків за умови, що вони будуть обробляти цю землю. Колонізація цієї землі. Але ще не козаччина.

Лепявко вважає, що після унії дуже велика частина певного населення бояр (збройних слуг) (бояри тепер не шляхтичі але люди, які заробляли на життя збройною службою – це середнє між шляхтою і селянином, вони отримували землю і несли за нею військову службу). До унії вони поповнювали ряди загонів, захищаючи кордони держави від татар. Їм не знайшлося місце в ієрархії держави, поповнюють ряди, навколо цього боярства формується козацтво.

Перші козацькі ватажки – не селяни ж. частина населення, яка з діда-прадіда не звикла працювати в полі, збирається на цих землях – дикому полі. Дмитро вишневецький вважається заснував першу січ на хортиці. Вишневецький – це князь. В 1553 році цей князь з певним загоном козаків поїхав до турецького султана. І шось майже рік робив там у Стамбулі. Можливо, пропонував своїх найманців. Може, для боротьби з татарами намагався знайти порозуміння з султаном. Йому не сподобалося ставлення литовської держави. Енергії у вишневецького було дуже багато, переїхав служити московському царю, досить успішно служив. На поч. 60-х років повернувся до Литви. Бере участь у боротьбі за молдавський престол. Йому запропонували стати молдавським господарем, там він був захоплений і був страчений турками.

Що таке перші козаки і чим керувалися? Захист держави? А,може, боротьба з татарами, а кому служити – пофіг? Але поступово козацтва стає все більше чисельно, перетворюються на неконтрольовану силу. 1571 рік – спроба набрати реєстр із козаків. Спроба контролювати хоч якось козаків, бо останні нападають на крим, подунавя. Під час Лівонської війни козаки явили собою дуже суттєву військову допомогу. Це боярство (ядро форм козаків) брало за приклад шляхту. Саме тільки тому, що вони несли військову службу, вони мали право на ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ. І вони розуміють, що нічим не гірші за шляхту, починають боротися за пільги. 1583 рік закінчується лівонська війна. Значна частиа козаків отримує платню. Вони захоплюють Бендери, пограбували місто. Стефану Баторію вдалося якось утихомирити.

Кін 80- х років козаки постійно здійснюють напади. Контролювати цю ситуацію держава не може. Але може налякати. Перший прояв загрозливих моментів – 1591 рік повстання Косинського. Всі ці спроби збільшити реєстр. 1590 рік – 1000 реєстровців. Коли реєстровцям не заплатили, посилилося незадоволення. Один із командирів козаків Криштоф Косинський (з Підляшшя, шляхетського роду, один із Косинських був сенатором). Саме повстання почалося після того, як затримали платню. Рокітне – нас пункт, який отримав Косинський за свою службу, але за нез’ясованих обставин він продав цей пункт Янусу Островському відбулося захоплення маєтку Янушем (купчі не було).

В 1591-93 роках відносно спокійне повстання. Досить швидко низові козаки (запорожці) близько 4-5 тис у Косинського було, контролював усю Київщину і поділля. Козаки змусили присягнути собі Переяслав, богуслав, канів, Черкаси, біла церква. Вони впродовж тривалого часу вимагали стації – право війська на своє утримання, розквартирування на певній території. Місцевій шляхті це дуже не подобалося – таке сусідство з козаками. Козаки вимагали скласти присягу собі.в 1593 році битва під п’ятками, нищівна поразка Косинського. 2-3 тис повстанців із 5 загинуло. Косинський вибачився перед Островським, але ситуація не розрядилася. Козаки продовжували контролювати ситуацію і ці території. Смерть Косинського в 1593 році. Невідомо після якої сутички він загинув. Але десь у Черкасах.

1594-96 рік повстання Наливайка. В результаті молдовського походу планували кампанію боротьби з турками. Військова кампанія припинилася, угода речі посполитої з турками, низові і реєстровці не хотіли втрачати «роботу» - і знову величезні території держави контролюються козаками. 96 рік прийшло коронне військо і грохнуло повстання. Як пишуть дослідники, загін Наливайка – це 10-12 тис чол..

Напр. 16 століття козацьке питання стає непростим. З одного боку, держава не може без козаків – всі війне речі здійснюються козацькими загонами. З іншого – платити козакам у мирний час, утримувати їх від нападів на сусідів, від повстань, контролю територій – це проблема для держави. На кін 16 століття суспільство починає розпадатися на декілька досить ворожих груп населення.

В 1596 році Берестейська церковна унія

Ідея об’єднання православ’я і католицизму існувала давно. Флорентійська унія – спроба обєднатися у вселенському масштабі. Берестейська унія – спроба обєднати дві конфесії в межах однієї держави. Ідея спрямована на консолідацію суспільства. Ніхто не примушував православних ставати католиками. Ідея унії полягала: православні зберігають свій східний обряд, але визнають главенство папи, а не константинопольського патріарха.

Причини унії

Поляки хотіли знищити православ’я і запровадити католицизм – це не дуже серйозно

Реакція православних ієрархів на кризу православної церкви у цій державі. У др. пол. 16 ст криза у зв’язку з переходом частини знаті до римо-католицької віри (зменшення спонсорування), відсутність, дуже низький освітній рівень священиків православних, порівняно з католиками, які всі мали богословську освіту.

Все більше втручання світського елементу в справи церкви – діяльність братства. При церкві створювалося із світських осіб братство. Мета – підтримка церковної установи. Поступово це обєднання починає займатися й більш широкими нагальними проблемами. Це не подобалося місцевим ієрархам. Львівське братство і львівські владики – приклад конфлікту. Право ставропігії – підпорядкування безпосередньо патріарху.

Ідея все ж таки була спрямована не на знищення православ’я, а на конлоділадцію суспільства

1589 рік – створення московського патріархату, можливий вплив московських позицій.

І уряд, і церковні ієрархи, і суспільство були неготові до церковної унії. Утаємничено було все. Іпатій Потій, Кирило Терлецький – коли вони затверджували домовленість з папою на Соборі, князь Островський виступив категорично проти. (хоча до цього підтримував). Можливо, «некоронований король руських земель» був ображений, що такі справи робилися за його спиною. Відбулося два собори. Прихильники унії підтримали цей собор. Православні на своєму соборі не підтримали. Формально православна церква перестає існувати – персона нон-грата. На певному етапі унію підтримували протестанти, шляхта. Ситуація розколола суспільство.

Всі війни річ посполита могла вести тільки за допомогою козаків. Кампанія з турками 1620-21 роки. 20 рік – поразка під цецорою. 21 – перемога під Хотином, дякуючи козакам. Відчувають себе силою. 1620 рік Сагайдачний висвячує православну ієрархію (впіймав Феофана, який це зробив). З усім запорозьким військом увійшов до складу київського братсва. Козацтво починає впливати на релігійне питання. Козаки фактично ліквідували всі спроби православних і уніатів між собою домовитись.

З цього часу відбувається поєднання козаків і православ’я, козаки виступають не просто як військова сила, а і як захисник всього руського православного населення. 1634 рік митрополит став Петро Могила (класичний шляхтич) досить негативно ставився до козаків.

Врегулювати питання козаків не вдалося. 20-30 рр повстання. 25 рік – Жмайла. Вимоги: збільшення реєстру і всіляко нападали на татар, кримське ханство.

Козаки можуть проживати в межах 6 полків (після Жмайла), якщо хочеш жити поза межами – ти підданий короля.

Повстання Федоровича 30 рік

32-34 рр смоленська війна козаки допомагають Польщі. Козакам знову не заплатили

35 рік – будують Кодак.

37-38 рр Бут і Остряниця – останнє повстання перед 48 роком

В 38 році ми бачим вже спробу уряду жорстко розв’язати козацьке питання. Схвалена ординація війська запорозького. Ліквідовується виборність гетьмана і полковників. Ліквідовується запорозька січ – лише залога з реєстрових козаків. 10 років 38-48 рр. тихо було якось («золоте десятиріччя», «десятиріччя спокою»)