Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності

Вступ

План

Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності. Обов’язки оперативних підрозділів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності

Тема 4.

Вступ

 

  1. Підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності.

 

  1. Обов’язки оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

 

Перелік використаної літератури

 

Оперативно-розшукова діяльність є однією з найбільш важливих сфер громадського життя, яка потребує суворого дотримання законності, оскільки безпосередньо зачіпає права і свободи людини і громадянина. Знову наголосимо що діяльність оперативно – розшукових підрозділів та їх окремих посадових осіб по виявленню, розкриттю та розслідуванню злочинів та їх профілактики має бути відповідного, адекватного характеру і ступеню суспільної небезпеки злочинного посягання, співвідношенню законності і гласності, конспіративності і відкритості, тотальності оперативних заходів і індивідуальності підходу до тої чи іншої оперативної ситуації. Оперативно- розшукова діяльність здійснюється через систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контр розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Закон дозволяє здійснення оперативно-розшукової діяльності при наявності необхідних підстав для проведення оперативних заходів і використання відповідних засобів, тобто для початку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи повинні мати якісь законні приводи . законні підстави оперативно-розшукової діяльності є гарантією дотримання законності при її проведенні. Підстави встановлюють той обмежувальний характер щодо застосування сил, засобів і методів оперативно-розшукової діяльності, який не допускає обмеженого, безконтрольного використання. Оперативно-розшукова діяльність представляє собою найбільш результативну державно-правову форму боротьби із злочинністю.

 

Кримінально-процесуальне законодавство встановлює вичерпні правила проведення дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ. Дані положення встановленні в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК).

Керуючись положеннями КПК п. 1 ст. 214 після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне порушення або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, слідчий, прокурор зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру кримінальних справ та розпочати досудове розслідування за фактами інформації, що надійшла.

Тому, керуючись положеннями КПК, можна стверджувати, що оперативно-розшукова діяльність може проводитись лише за наявності достатньої інформації про правопорушення, що містять в собі ознаки злочину та про осіб, причетних до їх вчинення.

Оперативні підрозділи – зазначені в ст. 5 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність», у відповідності до положень ст. 41 КПК здійснюють слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора.

Не будучи процесуальною, оперативно-розшукова діяльність – поєднується з нею при провадженні і забезпеченні досудового розслідування. Завдяки заходам оперативно-розшукової діяльності можуть бути одержані відомості про злочини і злочинців, отримані предмети й документи, які можуть бути доказами, встановлені місця зберігання майна і цінностей, здобутих злочинним шляхом, місця переховування від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, осіб, що оголошені в розшук. Але одержані в результаті проведення оперативно-розшукової діяльності фактичні дані можуть набути доказового значення тільки в тому разі, якщо для її проведення були законні підстави, а результати оформлені й перевірені в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним Кодексом.

Згідно ст. 6. Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках;

3) потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

4) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, отриманих в установленому законом порядку.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій,а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв’язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках

Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.

Порівняльний аналіз зазначених чотирьох груп підстав свідчить, що всі вони різні. Якщо підстави першої групи – це інформація про злочини та осіб, які їх готують, то зазначені у другій групі підстави – це вже запити відповідних органів, третя група – просто об’єктивна необхідність в інформації певної категорії, а четверта – своєрідна «допомога» із зовні, що надходить від центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу згідно визначеного законодавством порядку.

Такий розбіг підстав (різноманітність інформації) в законі обумовлений різними цілями та задачами підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Зупинимося на аналізі підстав всіх чотирьох груп.