Концепції соціальних інформатик

Інформаційний підхід грає в науці дві ролі:

- роль одного з науково-дослідних інструментів в арсеналі будь-якої конкретної науки, наприклад, генетики чи психології, лінгвістики або бібліографознавства;

- роль способу конституювання наукових дисциплін, які називають предметом свого вивчення інформацію (інформаційні процеси) в цілому або їх різновиди.

Останні називаються по-різному: інформаційна наука, інформологія, інформатологія, інформатистика, інформатроніка, інфотроніка, теорія інформаційних процесів, але найчастіше – інформатика.

Відбувся в останні десятиліття, можна сказати, бум інформатик, в результаті якого в системі наукового знання утворилося ціле сімейство інформатичних дисциплін, деякі з яких представляють собою розвинені, академічно визнані науки, інші залишилися на рівні концептуальних розробок або гипотичних пропозицій. У нашу задачу не входить змістовний аналіз циклу інформаційних дисциплін, ми обмежимося динамікою еволюції сімейства інформатик. Віхами цієї динаміки можуть слугувати концепції соціальних інформатик, на яких ми зосередили свою увагу. Цих концепцій три, і їх можна з певною мірою умовності віднести хронологічно по десятиліттях XX століття:

- соціальна інформатика I (СІ I) – 70-і рр.

- соціальна інформатика II (СІ II) – 80-і рр.

- соціальна інформатика III (СІ III) – 90-і рр.

7.3.1.Соціальна інформатика I (70-і рр.)

Вперше в радянській науковій літературі термін «інформатика» був використаний у 1963 р.для позначення «інтегральної наукової дисципліни», що представляє собою «важливий теоретичний стрижень автоматики, телемеханіки, вимірювальної та обчислювальної техніки, зв'язку та радіолокації». Але ідея такої інформатики підтримки не отримала.

Після публікації в 1966р. статті А.І. Михайлова, А.І.Чорного, Р.С.Гиляревський «Інформатика – нова назва теорії наукової інформації» (Науково-технічна інформація, 1966, № 12, с. 35-39) під інформатикою стали розуміти науку про структуру і властивості наукової інформації, про науково-інформаційну діяльність, про наукову комунікацію. Практична передумова формування цієї концепції інформатики, яку, щоб відрізнити від інших, будемо називати «науковою інформатикою», полягала в потребах вдосконалення наукової комунікації. Оскільки головне середовище вдосконалення комунікаційних процесів вбачалося в їх автоматизації, то наукова інформатика, так само як її закордонні аналоги, формувалася як «стикова» соціально-технічна дисципліна. У світлі інформаційного підходу наукова комунікація виглядала як «сукупність процесів уявлення, передачі та отримання наукової інформації». Науковою інформатикою вельми успішно реалізуються конструктивна і пояснювальна функції інформаційного підходу, про що свідчать державна система науково-технічної інформації та міжнародний авторитет, завойований радянською школою наукової інформатики.

Локалізація інформатики в галузі наукової комунікаціі не могла не викликати заперечень. У словниках з інформатики, підготовлених для міжнародного використовування, інформатика постала як «галузь знання про інформаційну діяльність». Якщо в якості предмета інформатики взяти інформаційну діяльність в цілому, то така наука набуває практично неозорі масштаби, що охоплюють усі види соціального, так і психологічного пізнання і комунікації.

Знадобилося знайти такий принцип побудови інформацыйної теорії, який, уникаючи галузевої односторонності, в той же час був би досить конструктивним. В ролі подібного принципу в концепції соціальної інформатики, висунутої в 1971 р. кафедрою інформатики Ленінградського державного інституту культури, прийнятий рівень теоретичного узагальнення. Соціальна інформатика розуміється як узагальнююча теорія (метатеорія) соціально-комунікаційного циклу наук. Цю концепцію позначимо СІ I.

У 70-ті роки спостерігалося, можна сказати, лавиноподібне збільшення кількості спеціальних (галузевих) інформатик. Наприклад: статистична інформатика, патентна інформатика, музейна інформатика, соціологічна інформатика, педагогічна інформатика і т.п. Мабуть, найбільш життєздатною в цьому ряді здавалася економічна інформатика, що розуміється як «наука про інформаційне забезпечення систем екологічного управління, яке передбачає використання електронної обчислювальної техніки для створення автоматизованих інформаційних систем автоматизованих систем управління». Усім цим інформатика, є безперечним лідером серед яких спочатку вважалась наукова інформатика, були властиві спільні риси:

- всі вони в якості об'єкта вивчення вибирали той чи інший різновид соціальної комунікації: наукову, музейну, економічну і т.д.;

- одноманітно формулювався предмет вивчення: структура і властивості будь-якого різновиду соціальної інформації (наукова, музейна, економічна і т.д.) і закономірності інформаційного забезпечення фахівців тієї чи іншої цільової групи (науки, економіки, музейної справи тощо) ;

- обов'язково в якості однієї з цілей проголошувалося впровадження сучасної техніки, автоматизація інформаційного обслуговування, що перетворювало дану концепцію в стикову соціально-технічну дисципліну.

Настільки велика спільність неминуче зумовлювала дублювання і паралелізм у змісті різних інформатик. Справа в тому, що проблематика інформаційного пошуку (теорія інформаційно-пошукових систем, інформаційно-пошукових мов), автоматизація технологічних процесів, організація інформаційного обслуговування, нарешті, методологія інформаційного підходу, явно не мали галузевих обмежень. Звідси – ідея побудови узагальнюючої теорії, яка обхвативала б всю типову інформатичну проблематику. Але цього мало. До компетенції цієї теорії ставилися ще інформаційні концепції в бібліотекознавстві, педагогіки, журналістиці та інших прикладних соціально-комунікаційних науках, які зверталися до інформаційного підходу. Узагальнююча СІ I мислилася як метатеорія інформаційного обслуговування, яка виконує по відношенню до узагальнюючих приватних (конкретних) дисциплін функції наукового і термінологічного посередництва: критична оцінка та узагальнення отриманого знання, розробка заггальонометодологічних основ, впорядкування термінології і т.д. По суті справи СІ I – це аналог метатеорії соціальної комунікації в галузі інформаційного обслуговування. Але принципова різниця між ними та, що об'єкт однієї – реально існуюча соціальна комуникація, а об'єкт іншої – отримана в результаті некорректного інформаційного підходу область інформаційного обслуговування.

7.3.2. Соціальна інформатика II (80-і рр.)

У 80-х роках у всіх промислово розвинених країнах відбувалася інформатизація матеріального виробництва, під якою розумілося впровадження роботів, гнучких автоматизованих ліній, заводів-автоматів, працюючих по безлюдній технології, інтегрованих виробничих комплексів і т.д. Національні інформаційні ресурси (документоване суспільне знання) стають важливим мірилом суспільного багатства, не тільки економічним, а й політичним фактором, недарма з'явився термін «інформаційний імперіалізм». У документах ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій стало використовуватися поняття інформаційна інфраструктура в сенсі сукупності технічних засобів, програмно-математичного забезпечення, інформаційних фондів, організацій та кваліфікованих кадрів, які забезпечують задоволення громадських інформаційних потреб. Нарешті, вчені і політики стали всерйоз обговорювати перспективи переходу окремих країн і всього людства до постіндустріального інформаційного суспільства.

Академія наук СРСР не могла залишитися осторонь від настільки знаменних проявів науково-технічної революції XX століття. У 1983р.в її складі було створено Відділення інформатики, обчислювальної техніки та автоматізаціі, був організований академічний Інститут інформатики (поряд з Інститутом кібернетики). Концепції інформатики як наукової дисципліни, висунуті в 70-і роки, не були взяті до уваги, а завоювала визнання академіків запозичена у Франції комп'ютернетрактування інформатики.

У комп'ютерній інформатиці утворилися дві концепції, які частково збігаються, але по суті не зводимі один до одного:

- розуміння інформатики як комплексної наукової та інженерної дисципліни, що вивчає всі аспекти проектування, реалізації та експлуатації комп'ютеризованих інформаційних систем;

- трактування інформатики як науки, яка розробляє методологію побудови інформаційних моделей та їх дослідження засобами обчислювачної техніки.

Істотна відмінність між цими концепціями полягає в тому, що перша допускає онтологізацію інформації, а друга відносить поняття інформації до моделі, а не до оригіналу. Спільність обох концепцій полягає в тому, що вони, так само як і кібернетика не вимагають фундаментального прояснення сутності інформації, задовольняючись інтуїтивно зрозумілим ототожненням інформації з сигналами, даними, відомостями.

До певної межі можна успішно працювати в області інформаційного моделювання, не замислюючись про природу інформації, аналогічно як електротехніки не турбуються про природу електрики.Але при подальшому поглибленні, особливо при спробах моделюваннявать інтелектуальну діяльність, з чим зіткнулися розробники штучного інтелекту, довелося відмовитися від «інформаційної безпечності» і задуматися над сутністю знання, розуміння, мислення, які ховалися за інформацією .

15 липня 1988р. Політбюро ЦК КПРС під керівництвом М.С.Горбачова прийняв постанову «Про розробку концепції інформатизації суспільства». Малося на увазі широке розповсюдження інформаційної техніки в усіх областях народного господарства. Проблематика інформатизації стала надзвичайно популярною. В.А.Копилов, спеціально вивчав питання, прийшов до висновку, що побутують три рівноправні розуміння інформатизації:

- Процес створення і вдосконалення інформаціїційного суспільства.

- Процес підвищення ефективності використання інформації в державі і суспільстві на основі перспективних інформаційних технологій.

- Процес формування інфосфери.

Головними технічними засобами інформатизації слугують персональні комп'ютери та засоби телекомунікаціі. Досягнення інформатизації вимірюються масштабами впровадження інформаційних технологій в усі сфери суспільного та особистого життя. По суті справи терміни «інформатизація» і «комп'ютеризація» однозначні. Якщо техніко-математичні аспекти інформаціїтизації стали предметом комп'ютерної інформатики, то не менш важливі соціальні аспекти, і насамперед – проблематика формування інформаційного суспіства, виявилися «без господаря».

У цей момент А.Д.Урсулом була висунута концепція соціальної інформатики II, предметом якої стали взаємодія суспільства та інформаційно-комп’ютерном техніки, закономірності та тенденції цієї взаємодії.

Як прикладна область СІ II вбачалася завдання «раціональної гуманістичної орієнтації інформатизації» з тим, щоб глобальне впровадження нових інформаційних технологій служило на благо, а не на шкоду людству. Тут мова йде не про загальну теорію інформаційного обслуговування, як у випадку з СІ I, а про масове і глобальноме використання інформаційних технологій у всіх видах людської діяльності.

Виходячи з предмету і прикладних задач соціальної інформатики II, її слід віднести до приватних соціально-філософських теорій.

7.3.3. Соціальна інформатика III (90-і рр.)

І соціальна інформатика I, і соціальна інформаціїтика II об'єктивує соціальну інформацію, тото притримуються некоректного інформаційні підходи, розглядаючи соціально-комунікаційні процеси через призму «інформаційних окулярів». У розділі 7.2 обгрунтована методологія коректного інформаційного підходу, яка вимагає чіткого поділу інформації як дослідницького інструмента (наукової фікції) і реально існуючих в дійсності процесів комунікації, управління, пізнання (об'єктів дослідження. Практика безтурботного використання інформаційного підходу в коректному і некоректному режимах пояснюється тим, що цей методологічний підхід майе не розроблений і не осмислений у сучасній науці.

Фактично не узагальнено наявний досвід його використання в громадських, біологічних, технічних науках, не виявлені позитивні пізнавальні ефекти, не встановлені обмеження на його використання і т.д. Коротше кажучи, актуальна розробка методологічної теорії, предметом якої став би інформаційний підхід.

Аналогом подібної теорії є загальна теорія систем, що вивчає методологію системного підходу. Оскільки ця методологічна теорія має вирішальне значення для розкриття феномена соціальної інформації, її правомірно назвати соціальна інформатика III (СІ III).

Немає підстав заперечувати життєздатність кожної з соціальних інформатик або інших інформаційних навчань. Майбутнє дасть їм гідну оцінку. Важливо тільки з самого початку віддавати собі звіт в їх науковому статусі і чітко визначити їх місце в системі наукового знання. На рис.7.2 показано розташування в системі наук: узагальнююча СІ I, приватна соціально-філософська СІ II та методологічна СІ III. Важливо звернути увагу на те, що кожна соціальна інформатика вирішує своє, властиве їй завдання, і разом з тим партнерськи взаємодій з іншими інформатиками і зацікавлена в їх розвитку.

Рис.7.2. Місце соціальних інформатик в системі наукового знання

Коментарі до рис. 7.2. Рисунок побудований виходячи з таких наукознавчих положень:

- кожній науці відповідає певний, існуючий незалежно від суб'єкта, реальний об'єкт, що пізнає (R); в даному випадку (некоректний інформаційний підхід) R – соціальна інформація;

- пізнавальний суб'єкт вибирає аспект (грань, частину) об'єкта, який слугує предметом вивчення в даній науці (r);

- кожній науці властивий свій арсенал дослідницьких методів, що утворюють її методологію (m); в інформаційних науках в їх методології представлений інформаційний підхід;

- результат наукового дослідження – конкретне знаня, яке утворює зміст конкретних наук (s);

- зміст конкретних наук слугує предметом метатеоріі (Sо), що використовує методологію узагальнення (mо), що включає інформаційний підхід;

- методології конкретних наук і метатеорії являются предметом методологічної теорії інформаційного підходу (Мо).