Особливості особливої частини
Тема 7. Сутність, структура та завдання аналітичної діяльності
Поняття та сутність аналітики. Структура, завдання та місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях. Аналітика як засіб добування знань. Понятійний апарат аналітики.
Тема 8. Аналітика як зважений підхід до оцінювання і розробки управлінських рішень
Проблема прийняття рішень. Розробка та аналіз управлінських рішень. Освіта, кар’єра та особа, яка приймає рішення. Концептуалізація проблеми. Оцінювання ефективності. Технології прогнозування. Методика виявлення неформальних управлінських структур (центрів сил) у регіонах держави чи навколо підприємницької структури, об’єктів дослідження. Проблеми та протиріччя в регіонах держави чи навколо підприємницької структури, об’єктів дослідження як наслідок боротьби центрів сил чи іншого рівня конкурентів. Введення до концептуальної системи. Методики проведення дослідження. Експертна система соціально-економічного моніторингу. Показники та алгоритми виявлення центрів сил чи іншого рівня конкуруючих угруповань.
Тема 9. Сутність логічно-організаційних елементів пізнання відомого та невідомого в процесі аналітичного дослідження і прогнозування
Загальні елементи логіки організації дослідження: проблема, об’єкт, предмет, послідовність вирішення завдань і досягнення мети, методи, котрі застосовуються в дослідженні. Основні елементи пізнання явищ, дій та подій: суб’єкти та учасники, цілі, завдання, об’єкти спрямувань (посягань), виконавчий механізм (сили, засоби), методи (технологія), форми (зовнішній вияв технології, способи, інструментарій).
Рівні наукового підходу до дослідження: емпіричний та теоретичний. Факти реальності, наукові факти. Емпіричний рівень: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації. Теоретичний рівень: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації. Структура та етапи дослідження.
Головні завдання дослідника на етапі прийняття рішення про проведення дослідження: проблема, цілі, завдання, гіпотеза (версія), доказування, методична задумка. Методологія, методи та методика дослідження.
Структурні компоненти та етапи безпосередньо процесу дослідження: загальне ознайомлення з проблемою і визначення її меж; формулювання цілей; розробка гіпотези (версії); постановка завдань; уточнення тлумачень і понять, що використовуються в дослідженні, визначення тактики дослідження; збір фактологічних даних та їх тлумачення, особливості організації та проведення експериментів; узагальнення експериментальних та інших даних, формулювання висновків, підготовка підсумкового аналітичного документу.
Філософські основи аналізу і прогнозування: основні філософські принципи (взаємозв’язку, історизму політичних явищ) у політичному аналізі; закони діалектики (переходу кількості змін в якісні, єдності та боротьби протилежностей), категорії філософії (сутність і явище; зміст і форма; одиночне, особливе і загальне; причина і наслідок; випадковість і необхідність, можливість і дійсність, індивідуальне і масове, імовірність), обґрунтованість висновків фактами та наукове абстрагування, принцип єдності історичного і логічного, категорії, методи та закони діалектичної логіки (порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза, метод сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, елементарні закони мислення).
Методологія аналітичної діяльності. Основні методологічні системи. Філософія, логіка, семіотика. Природознавчі наукові концепції. Гуманітарні науки. Кібернетика та системний аналіз. Теоретичні основи системного аналізу як методологічного ядра аналітики. Безпекознавча парадигма методів синергетики в підході до дослідження об’єкту аналітики. Методи формалізації предметної області та моделювання. Поняття складної системи. Моделювання як метод пізнання. Вербальні чи понятійні моделі. Логіко-лінгвістичні та семіотичні моделі та уявлення. Логічні моделі. Статистичні, теоретико-ймовірні моделі. Аналітичні моделі. Імітаційні моделі. Аналітика як інтерфейс між теорією і практикою. Методи активізації мислення. Методи структурування інформації. Методи обробки та аналізу числових даних.
Сутність наукового дослідження та інформаційно-аналітичної роботи у вигляді аналізу і прогнозування: характеристика основних рис наукової та аналітико-прогностичної діяльності, їхня схожість і відмінності, сфери застосування; характер взаємозв’язку науки та аналітико-прогностичної діяльності.
Тема 10. Проблемні питання практики застосування аналітичних технологій
Протиріччя у сфері розвитку засобів автоматизації та інформатизації ІАР. Технологічні цикли ІАР. Первинна обробка наявних даних та аналіз модельної інформації. Пошук, відбір та експрес-аналіз даних. Робота з джерелами текстової інформації. Неструктуровані текстові дані. Структуровані текстові дані. Взаємні перетворення різних типів. Аналіз інформаційних джерел. Проблема активної фільтрації повідомлень. Аналітичний режим споживання інформації. Акт комунікації та помилки інтерпретації. Управління елементами моделі світу. Режими сприйняття інформації. Атрибуція повідомлень. Виявлення повноти., суперечності та недостовірності інформації. Логіко-лінгвістичні засоби аналізу достовірності. Не текстові моделі як інструмент верифікації даних.
Тема 11. Політико-правовий аналіз і прогнозування проблем у сфері забезпечення безпеки: методологія, сутність, вимоги до здійснення інформаційно-аналітичного даслідження
Основні дослідницькі підходи до політико-правового аналізу і прогнозування, методологія і вимоги до дослідження: історичний, формаційний і цивілізаційний, синергетичний, класовий і принцип партійності, системний, порівняльний, інституціональний, біхевіористичний, статистичний в політичному аналізі; політичне прогнозування – прогноз, пошуковий прогноз, нормативний прогноз, джерела інформації про майбутнє, способи розробки прогнозів, основні методичні принципи, цілі, завдання, методи формалізовані, екстраполяції, аналогії, експертні, інтерв’ю, колективних експертних оцінок, колективної генерації ідей – „мозкових атак, штурму”, ”Дельфі”, наукового моделювання, морфологічного аналізу, прогнозування сценаріїв, матричний, ділової гри тощо.
Тема 12. Сфери застосування політико-правового аналізу і прогнозування
Сфери застосування політико-правового аналізу і прогнозування: політичні та соціально-економічні відносини, політичні та економічні системи, міжнародні економічні відносини та системи, соціально-економічні структури суспільств і міжнародного співтовариства, політичні рухи, партії та групи інтересів, ділова, науково-технічна, військово-політична і правляча еліти та політичне лідерство, політична культура і політична поведінка. Політичні комунікації та засоби масової інформації, робота з інформацією та прийняття політичних рішень в економічній та науково-технічній сфері.
Тема 13. Методи організації аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та її прогнозування
Методика організації і проведення аналітичного дослідження соціально-політичних проблем: задум та етапи його реалізації, структура і зміст дослідного процесу, тактика застосування логічних законів і правил.
Аналіз і прогнозування в інформаційно-аналітичній роботі: сутність, зміст, організаційні особливості та відмінності від інших операційної діяльності: цілі, завдання, структурні елементи механізму аналітико-прогностичного забезпечення зовнішньоекономічної політики; міжнародні відносини та зовнішня політика їх учасників як об’єкт дослідження в науковій та інформаційно-аналітичній роботі; оперативна обстановка в міжнародних відносинах – основний об’єкт інформаційно-аналітичної діяльності; предмет, основні його складові елементи, особливості розвитку: складові елементи оперативної обстановки в іноземній державі перебування, чинники визначення характеру тенденцій її розвитку.
Тема 14. Особливості використання конкретних методик в аналізі міжнародних відносин, визначення сутності та прогнозування зовнішньої політики їх учасників
Основні доктринальні підходи до аналізу і прогнозування розвитку міжнародних відносин: концепція конфлікту і війни, класичний ідеалізм, марксизм-ленінізм, класичний реалізм, неореалізм, теорія інтеграції, теорія взаємозалежності, теорія режимів.
Економічні чинники в міжнародних відносинах: меркантилізм і лібералізм, лібералізм і безпека, теорія „гегемоністської стабільності”, теорія „світової системи” (глобалізація).
Зовнішня політика та її аналіз: поняття „зовнішня політика”, рівні аналізу зовнішньої політики, зміст аналізу зовнішньої політики. Особливості оцінки та аналізу зовнішньої політики в контексті теорії: конфліктогенності ситуації в міжнародних відносинах; ролі особистості, еліт, „бізнес-еліт”, груп „впливу і тиск; державного управління – раціонального вибору, організаційного процесу, моделі „бюрократичної політики”, „огрупленого шахрайства”, кібернетичної теорії прийняття рішення Джона Стайнбрунера; внутрішнього контексту – суспільна думка, культура і генераційні ефекти, внутрішні передумови конфліктів і війни; зовнішнього контексту – геополітика, геоекономіка, геостратегія; анатомія і могутність національної держави, втрата державою в умовах глобалізації монополії на зовнішню політику, міжнародний економічний порядок, конфлікти в сфері міжнародної торгівлі, конкуренція за світові ринки робочої сили, сировини, енергоносіїв, капіталів, збуту товарів і надання послуг. Глобальні світові проблеми.
Технологічні особливості аналізу інформаційних повідомлень, документів і файлів інформаційних масивів електронних баз даних; пошуку і оцінки економічної та правової інформації в інформаційних мережах, спостереження, опитування, збір розвідувальної інформації.
Тема 15. Особливості підготовки інформаційних повідомлень та аналітичних документів
Поняття документів як носіїв інформаційних повідомлень і результатів аналітичних розробок. Правила використання поняття „визначення рівня достовірності” та інших якісних показників первинної інформації, сутність відображення результатів прогнозування і моделювання, формулювання висновків.
Тактичні особливості та вимоги до структури, стилю викладу інформації, структури та порядку складання вихідних документів.
ЛЕКЦІЯ 1.2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ ТА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У МІЖНАРОДНИХ І МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ