Поняття національної економіки як результату економічної діяльності.

Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе.

1. Поняття національної економіки як результату економічної діяльності.
2. Предмет и методологія вивчення національної економіки.
3. Функції національної економіки.
4. Національна економіка у системі економічних знань та її зв'язок з іншими науками.

5. Основні показники рівня розвитку національної економіки.

Поняття «національна економіка» досить багатозначне, оскільки це перш за все певний підсумок багатовікового розвитку народногосподарського комплексу країни. У терміна «національна економіка» є декілька значень:

- національна економіка як продукт історичного розвитку певного суспільства, як результат економічної діяльності багатьох поколінь населення країни. Національна економіка завжди є продуктом тривалого істо­ричного розвитку. Вона розвивається в результаті поглиблення суспільного поділу праці, базується на політичному та економічному суверенітеті і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів держави.

- національна економіка як сучасна складна господарська система, як сукупність всіх галузей і регіонів, поєднаних в єдиний цілісний організм багатосторонніми економічними зв'язками. Національна економіка є дуже складним полісистемним утво­ренням. Різні галузі та сфери людської діяльності, котрим властива відповідна пропорційність в просторово-часових координатах є її компонентами. Тому національна економіка трактується як цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена дер­жавними кордонами. З іншої сторони, національна економіка функціонує в межах наземних екологічних систем, а отже, зазнає впливу певних екологічних детермінант. У цьому контексті націо­нальна економіка є природосоціогосподарською системою, яка скла­дається з природничої, соціальної та господарської підсистем.

- національна економіка як наукова дисципліна.

Як явище соціально-економічної реальності національна економіка - це єдина економічна система суспільства в якій стабільними, динамічними, повторюваними та стійкими взаємозв'язками поєднані умови та фактори виробництва, його результати; сукупність економічних агентів і економічних відносин, традиції, принципи та механізми господарювання, що у своїй взаємодії формують єдиний господарський механізм нації.

Національна економіка як цілісний складний організм характеризується наступними ознаками:

1. Загальним економічним простором з єдиним законодавством, єдиною
грошовою одиницею, загальною грошово-кредитною і фінансовою системами;

2. Наявністю тісних зв'язків між господарюючими суб'єктами з
загальним відтворювальним комплексом;

3. Територіальною визначеністю з єдиним адміністративно – економічним центром, що виконує регулюючу та координаційну роль;

4. Нерозривністю процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, послуг і духовних цінностей;

5. Наявністю підприємств різних форм власності та активною взаємодією між ними.

Українські вчені при визначенні сутності поняття «національна економіка» виходять із загальних питань та особливостей, які лежать в її основі.

З таких позицій національна економіка представляє собою економіку певної країни, що має ознаки економічної системи (загальне) та власні особливості і принципи розвитку (особливе), що проявляються в таких формах:

Ø економічний потенціал,

Ø структура господарського комплексу та галузей господарства,

Ø внутрішні чинники соціально-економічного розвитку,

Ø господарський механізм регулювання та координації,

Ø особли­вості програмування та прогнозування соціально-економічних процесів,

Ø особливості забезпечення економічної безпеки держави в умовах поглиблення тенденцій до інтеграції і глобалізації світогосподарських зв'язків.

З точки зору поєднання в національній економіці загальних та осо­бливих закономірностей розвитку вона може розглядатись як соціально-економічна модель суспільства, що структурно і функціонально відо­бражає особливості прояву форм власності та відносин, які формуються на їх основі, типи господарювання, механізми регулювання та коорди­нації економічного буття суспільства, економічну політику та культуру, засади державного устрою, менталітет та характер, особливості реаліза­ції засад демократичного розвитку, свободи вибору, взаємовідносин між традиціями та інноваціями у структурі соціально-економічних відносин суспільства.

Сучасна національна економіка будь-якої держави - це така модель економіки, яка базується на закономірностях змішаної соці­ально-економічної системи і одночасно включає національні особливості її функціонування, що проявляються в економічному потенціалі даної країни, особливостях прояву господарського механізму регулювання та координації, галузевій системі організації та господарських комплексах економіки певної країни, державному устрої, особливостях національної економічної політики, традиціях, внутрішніх чинниках розвитку, особли­востях забезпечення економічної безпеки держави, місця і ролі економі­ки у системі світового господарства, рівні продуктивних сил суспільства, культури, техніки і технології, що направлена на формування постіндустріального суспільства.

Національна економіка як ціле, єдина система складається не одразу, а поступово - у процесі еволюції всіх складових життєдіяльності певної спільноти людей. Так, національна економіка не виникає на найнижчих щаблях розвитку людського суспільства (стадо, рід, плем'я, народність), а лише на стадії його оформлення як нації.

Проте, слід зауважити також на тому, що у процесі розподі­лу праці, спеціалізації та кооперації, розвитку торгівлі та загалом вста­новленню інтеграційних зв'язків між окремими державами, регіонами, відбувалась трансформація і структури населення тієї чи іншої держави (асиміляція, міграція). В результаті чого лише показником національної приналежності не можна характеризувати національну економіку тієї чи іншої країни.

Враховуючи вказані характеристики національної економіки як сис­теми, складного господарського механізму курс розвитку національної економіки відображає усю сукупність взаємовідносин між елементами національного господарського комплексу у динаміці їх розвитку та на всіх рівнях їх протікання: макро-, мікро- та мезорівні.

Межі національної економіки не завжди збігаються з державними кордонами: оскільки економічна діяльність національних суб'єктів господарювання може виходити за межі власної країни, а нерезиден­ти здійснюють свою діяльність і на її території, то межі національ­ної економіки як системи визначаються функціонуванням національ­них суб'єктів господарювання на її території та за її межами. Тобто, у статиці ми маємо справу з економічною моделлю розвитку певної держави, а в динаміці визначаємо загальний результат від економічної діяльності з урахуванням закордонних операцій національних госпо­дарських одиниць.