За характером психічної активності.
Типи та види пам’яті.
Пам’ять, процеси пам’яті.
Пам’ять — одна з найважливіших функцій людського мозку. Пам’ять — це відображення реальності, що діяла в минулому.
Пам’ять — це здатність особистості фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).
Процеси пам’яті
Запам’ятовування - це процес пам’яті, завдяки якому відбувається закріплення нового через поєднання його з набутим раніше.
Запам’ятовування завжди вибіркове. У пам’яті зберігається далеко не все, що діє на наші органи відчуття. Вибірковість пам’яті залежить від мотиву, мети, установки, діяльності особистості.
Відтворення - це процес пам’яті, в результаті якого відбувається актуалізація закріпленого раніше змісту психіки через вилучення його з довгострокової пам’яті й переведення в оперативну. Відтворюючи в процесі відтворення різні етапи, можна розташувати їх у такому порядку: впізнавання, власне відтворення і пригадування.
Впізнавання - це відтворення якогось об’єкта в умовах повторного сприйняття.
Спогадання - відтворення образів нашого минулого, локалізованого в часі та просторі.
Забування -процес, протилежний запам’ятовуванню.
Забування часом допомагає «розвантажувати» пам’ять від багатьох непотрібних деталей і узагальнювати те, що запам’яталося, сприяючи його збереженню.
Ремінісценція - відстрочене відтворення тимчасово забутого матеріалу.
Збереження інформації. Чимало з того, що має для людини особливо важливе життєве значення, взагалі не забувається. Збереження завченого матеріалу після певного відтинку часу знаходиться в обернено пропорційному відношенні до обсягу цього матеріалу.
Індивідуальні відмінності в процесах пам’яті виявляються у: (• швидкості; • точності; • тривкості запам’ятовування; • готовності до відтворення).
Людська пам’ять тримає два види інформації: Генетична пам’ять зберігає інформацію, нагромаджену в процесі еволюції впродовж багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадкове. Прижиттєва пам’ять — це інформація, яку людина засвоює в процесі життя від народження до смерті, реалізується в умовних рефлексах.
Види пам’яті.
Моторна пам’ять - це запам’ятовування, збереження і відтворення рухів та їхніх систем — ознакою доброї моторної пам’яті є фізична спритність людини, моторність у праці.
Емоційна пам’ять - це пам’ять на почуття — пережиті та збережені в пам’яті почуття виступають як сигнали, які або спонукають до дії, або утримують від вчинків, що викликали в минулому негативні переживання.
Образна пам’ять - це пам’ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, слуховою, тактильною (дотиковою), нюховою, смаковою.
Ейдетична пам’ять. Ейдетичні образи пам’яті - це результат збудження органів чуття зовнішніми подразниками. Ейдетичні образи подібні до уявлень тим, що виникають за відсутності предмета, але характеризуються такою деталізованою наглядністю, яка цілком недоступна звичайному уявленню.
Словесно-логічна пам’ять — наші думки, втілені у форму мови. Словесно-логічна пам’ять відіграє провідну роль у засвоєнні знань студентами в процесі навчання.