Особливості приватизації в Україні. Державна програма, приватизаційні папери
Процес приватизації в Україні досить тривалий, він забезпечується законодавством України, який передбачає чітку програму спочатку роздержавлення власності, а потім передачу її різними шляхами до рук приватних осіб акціонерних товариств, колективів. В 90-х роках уся державна власність була облікована і шляхом приватизаційних сертифікатів розподілена між усіма громадянами України, але ці сертифікати не давали права володіти власністю і отримувати прибуток. Це право громадяни отримували, коли обмінювали свої сертифікати на акції підприємств.
У проведенні приватизації беруть участь окремі органи, фізичні та юридичні особи, це – суб’єкти приватизації. До них належать, державні органи приватизації, а також різні продавці, покупці державного майна та посередники.
Державні органи приватизації включають фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва. Зазначений фонд розробляє програму приватизації, на поточний рік і прогноз на перспективу та здійснює організацію і контроль за приватизацією. Він підзвітний Верховній Раді України.
Існує кілька способів приватизації різних груп об’єктів:
- викуп об’єктів малої приватизації товариствами покупців, створених працівниками цих об’єктів, цей спосіб не передбачає конкуренції покупців;
- викуп державного майна підприємства за альтернативним планом приватизації. Працівники створюють товариство і розробляють власний план, який є альтернативним плану комісії з приватизації;
- викуп державного майна, зданого в оренду його орендатором;
- продаж на аукціоні – спосіб приватизації, коли власником стає той, хто запропонував максимальну суму;
- продаж за некомерційним конкурсом. Власником стає той, хто запропонував найкращі умови експлуатації об’єкта;
- продаж за комерційним конкурсом, тут власником стає покупець, який запропонував найвищу ціну;
- продаж з відстрочкою платежу. Власником стає покупець. Котрий на конкурсних засадах здобув право оплати за придбаний об’єкт з відстрочкою платежу на три роки за умови попереднього внесення 30% його вартості;
- продаж акцій відкритих акціонерних товариств (на аукціоні, за конкурсом, на фондовій біржі). Власниками державних підприємств тут стають покупці, які на конкурсних засадах запропонували найвищу ціну за найбільшу кількість акцій.
Література:
1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., - Основи економічних знань: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1998. – 544с.
2. Економічний словник довідник (за ред. С.В.Мочерного) Київ, 1995.
3. Калина А. В., Осокина В. В. Економическая теория и практика хозяйствования. Киев, 1998.
4. Макконнел К.Р., Брю С.Л., Экономика: принцыпы, проблемы и политика, К, 1993.
5. Основи економічної теорії, підручник : У 2 кн. ( за ред. Ю. В. Ніколенка. - К, 1998.
6. Економічна теорія, за ред.. Є. М. Воробйова, Київ – Харків, 2003 р.