Підсумкова документація

Аудиторський звіт - це внутрішній підсумковий документ, скла­дання якого, як правило, передує складанню аудиторського висновку.

Зміст аудиторського звіту носить конфіденційний характер, й то­му, як правило, не підлягає публічному розкриттю перед третьою сто­роною. Необхідність формування аудиторського звіту визначається до­говором на проведення аудиту. МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структури аудиторського звіту. Кожна аудитор­ська фірма самостійно розробляє та затверджує відповідні вимоги вну­трішніми стандартами.

За структурою аудиторський звіт може мати три основних розділи:

1) Загальні відомості про перевірку. В цьому розділі наводиться така інформація: підстави для проведення перевірки (назва та номер дого­вору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудиторських проце­дур.

2)Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. В цьому розділі дається узагальнююча характеристика як організаційної структури підприємства, його діяльності так і системи внутрішнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової зві­тності.

3)Результати виконаних процедур щодо отримання доказів стосов­но тверджень у показниках фінансової звітності. Називаються всі ви­явлені помилки у фінансових звітах та обов'язково надається їх характеристика щодо суттєвості. В підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, по якій передбачається надання висновку.

Аудиторський висновок — це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості корис­тувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інфор­мації концептуальним основам, які використовувалися при її скла­данні.

Основою для формування судження аудитора є задокументовані аудиторські докази, які отримані в процесі виконання аудиту.

Аудитор повинен оцінити на основі отриманих доказів, чи є доста­тня впевненість, що фінансові звіти, взяті в цілому, не містять сут­тєвих викривлень.

Безумовно-позитивна думка висловлюється за допомогою таких словосполучень: «справедливо та достовірно відображають», «пред­ставляють достовірно в усіх суттєвих аспектах»

Аудитор може надавати безумовно-позитивний висновок, коли ви­конуються всі наступні умови:

1) облікова політика підприємства відповідає концептуальній основі фінансової звітності та обставинам функціонування підприємства;

2) прийняті підприємством облікові оцінки відповідають фактичним обставинам функціонування підприємства;

3) інформація, яка представлена у фінансових звітах, є відповідною, надійною, порівняльною та зрозумілою;

4) фінансові звіти дозволяють розкрити та зрозуміти користувачам вплив суттєвих операцій та подій на інформацію, що міститься у фі­нансових звітах.

Міжнародні стандарти аудиту містять наступні вимоги щодо обов'язкових елементів аудиторського висновку: заголовок; адресат; вступний параграф; відповідальність управлінського персоналу за фі­нансові звіти; відповідальність аудитора; аудиторська думка; інші обо­в'язки стосовно надання висновку; підпис аудитора; дата аудиторсько­го висновку; адреса аудитора.

Безумовно-позитивний висновок

У тому випадку, коли аудитор висловлює безумовно-позитивну ду­мку, в тексті висновку вона формулюється в спеціальному параграфі, в якому чітко вказується фінансові звіти справедливо і достовірно відображають в усіх суттєвих аспектах результати господарських операцій (за відповідний звітний період) відповідно до визначеної концептуаль­ної основи фінансової звітності.

Інколи завданням на проведення аудиту встановлюється необхід­ність висловити думку стосовно інших питань, окрім повноти та дос­товірності інформації повного пакету фінансової звітності загального призначення.

Модифіковані висновки - це всі висновки про фінансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумовно-позитивного висновку.

Така відмінність може бути у тому, що модифікований висновок буде включати в себе додатково:

- пояснювальний параграф;

- параграф, що впливає на думку аудитора.

Отже, коли говориться про те, що висновок модифіковано, то ма­ється на увазі, що його структура відрізняється від структури безумов­но-позитивного висновку.

Разом з тим, важливо розуміти, що за змістом судження аудитора щодо повного комплекту фінансової звітності, аудиторські висновки можуть бути лише чотирьох видів:

- безумовно-позитивний висновок;

- умовно-позитивний висновок;

- негативний висновок;

- відмова від висловлення думки.

Безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом Якщо згрупувати за однорідними ознаками причини того, що ау­дитор не може сформувати безумовно-позитивну думку, то вони мо­жуть бути об'єднані у дві групи:

1) обмеження обсягу роботи аудитора;

2) незгода з управлінським персоналом стосовно прийнятності об­раної облікової політики, методу її застосування або адекватності роз­криття інформації у фінансовій звітності.

Обмеження обсягу роботи аудитора може встановлюватись замо­вником, коли умови завдання визначають, що аудитор не зможе вико­нати всі необхідну на його думку аудиторські процедури, за допомо­гою яких буде отримано достатній обсяг аудиторських доказів стосов­но тверджень у фінансових звітах.

До обмеження обсягу відносять наступні обставини:

- час призначення аудитора не дає йому змоги спостерігати за ін­вентаризацією наявних запасів;

- облікові записи у бухгалтерському обліку підприємства є неадек­ватними, тобто не дозволяють прослідкувати зміст та порядок обробки й систематизації господарських операцій на рахунках обліку;

- аудитор не може виконати важливі заплановані аудиторську про­цедуру.

Незгода з управлінським персоналом. Аудитор може не погодитись з управлінським персоналом стосовно таких питань, як:

- прийнятність облікової політики, метод її застосування;

- порядок формування показників фінансової звітності або пов­ноту розкриття інформації у фінансових звітах.

Саме внаслідок будь-якого з вище викладеного виду причин, ауди­тор надає замовнику один з видів модифікованих висновків:

- умовно-позитивного;

- негативного;

- відмову від висловлення думки.