Аудиторські докази, їх види
Тема 6 Аудиторські докази. Методи і прийоми аудиту
6.1 Основні терміни та поняття
Аудиторські докази - це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації.
Облікові записи - складаються з записів первісних проводок та підтверджуючих записів.
Достатність - це критерій кількості аудиторських доказів.
Відповідність - це оцінка якості аудиторських доказів, тобто їх доречності та достовірності щодо підтвердження класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації і пов'язаних з нею тверджень або виявлення викривлень в них.
Твердження - це пояснення управлінського персоналу щодо різних елементів фінансових звітів, які свідчать про справедливе і достовірне відображення наслідків господарських операцій у фінансових звітах.
Процедури оцінки ризиків - це процедури отримання розуміння про суб'єкт господарювання та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю, для оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень.
Тести контролю - це аудиторські процедури перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень.
Процедури по суті - це процедури, які виконують з метою виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються з перевірки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації і аналітичні процедури по суті.
Спостереження - це нагляд за процесом або процедурою, що виконуються іншими особами, наприклад, спостереження аудитора за здійсненням інвентаризації запасів персоналом суб'єкта господарювання або виконанням заходів контролю.
Інвентаризація - це спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей, фактичного стану розрахунків, обсягів незавершеного виробництва шляхом поштучного перерахунку, зважування, обмірювання та зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку на певну дату.
Запит - це процес звернення за інформацією, як фінансовою так і не фінансовою, до обізнаних осіб як суб'єкта господарювання або поза його межами.
Підтвердження- це процес отримання інформації щодо пояснень управлінського персоналу чи існуючих умов безпосередньо від третіх сторін.
6.2 Теоретичні питання
Аудиторські докази- це вся інформація, яку використовує аудитор для формування висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють всю інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів (записи бухгалтерських проводок, первинні документи) та іншої інформації (протоколи зборів; підтвердження третіх сторін; висновки аналітиків; порівняльні дані про конкурентів; посібники з процедур контролю тощо).
Визначають два фактори, які впливають на процес оцінки зібраних аудиторських доказів:
1) здатність доказів формувати основу для судження стосовно фінансових звітів;
2) розмір витрат, які несе аудитор, у зв'язку з отриманням цих доказів (фактичний час, який оплачується замовником, на отримання доказів).
Ці фактори мають протилежний вплив. Чим більше доказів буде зібрано, тим обгрунтованішим буде висновок, але процес аудиту завжди має обмеження у часі.
З метою досягнення рівноваги між вище названими пріоритетами МСА 500 «Аудиторські докази» вимагає враховувати вимоги щодо їх достатності та відповідності.
Достатність аудиторських доказів - це критерій оцінки кількості аудиторських доказів.
Відповідність аудиторських доказів - це критерій оцінки їх якості. Відповідність аудиторських доказів по іншому ще може називатись - «доречність» або «релевантність».
Релевантні докази - це докази, які мають цінність для вирішення поставленої проблеми.
На достовірність аудиторських доказів впливає джерело їх отримання та характер. В залежності від джерел отримання існують такі види аудиторських доказів:
- докази, які отримуються із зовнішніх джерел;
- докази, отримуються із внутрішніх джерел;
- докази, які отримуються безпосередньо аудитором.
За характером форми існування аудиторські докази бувають:
докази, які існують у формі документів (на паперових, електронних чи інших носіях), докази, отримані у формі усних пояснень, докази, які зафіксовані в оригіналах первинних документів, докази, які зафіксовані в копіях документів.
Існують спеціальні правила, за допомогою яких, аудитор може оцінити достовірність отриманих аудиторських доказів.
1. Аудиторські докази достовірніші, якщо отримані з незалежних джерел за межами підприємства, що перевіряється.
2. Аудиторські докази, отримані із внутрішніх джерел, достовірніші, якщо відповідні процедури внутрішнього контролю є ефективними.
3. Аудиторські докази, отримані безпосередньо аудитором (спостереження за проведенням інвентаризації), достовірніші, ніж аудиторські докази, отримані непрямо або шляхом припущення (наприклад, запит про дотримання процедур проведення інвентаризації, на якій не був присутній аудитор).
4. Аудиторські докази достовірніші, якщо вони існують у формі документів, що зберігаються на паперових, електронних чи інших носіях (наприклад, стенограма зборів, записана під час їх проведення, достовірніша, ніж пізніше усне подання обговорюваних питань).
5. Аудиторські докази, отримані з оригіналів документів, достовірніші, ніж аудиторські докази, отримані з ксерокопій чи копій, переданих факсом.