Поняття аудиторського ризику

Аудиторська діяльність це - один із видів підприємницької дія­льності. Як відомо, здійснення підприємницької діяльності завжди пов'язано з певним рівнем комерційного (підприємницького) ризику, який залежить від виду та умов конкретного бізнесу. Цей ризик прояв­ляється, наприклад в тому, що покупці вчасно (або зовсім) не розраху­ються за придбаний товар, внаслідок конкуренції будуть втрачені рин­ки збуту, хронічна нестача грошових коштів вимусить кредиторів іні­ціювати процедуру банкрутства і т.д.

Концептуальною основою МСА визначено, що аудиторський висновок надає користувачеві лише обґрунтовану впевненість про те, що фінансові звіти не містять суттєвих помилок. Разом з тим, завжди аудиторській діяльності притаманний професійний ризик того, що під час проведення аудиту ним не будуть виявлені суттєві помилки, вна­слідок чого він зробить невідповідний висновок про фінансову звіт­ність. Такий ризик отримав назву аудиторського ризику.

Аудиторський ризик- це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку, коли фінансові звіти суттєво викрив­лені.

На різних етапах становлення аудиту поняття аудиторського ризи­ку було різним. В процесі розвитку аудиторської діяльності відбулась переорієнтація аудиту із попередження і виявлення помилок, зловжи­вань і шахрайства на підтвердження правильності і об'єктивності фі­нансової звітності.

Існують 3 підходи при наданні аудиторських послуг:

1) підтверджуючий аудит;

Основна мета - попередження і виявлення помилок, зловживань, шахрайства. Це, як правило, суцільна перевірка всіх первинних доку­ментів, яка зводиться до дублювання процедур бухгалтерського обліку.

Основні недоліки:

- трудомісткість і, як наслідок, висока вартість послуг;

- він може застосовуватись на невеликих підприємствах з одноти­пними господарськими операціями та вузьким профілем підприємни­цької діяльності.

2) системний аудит;

Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Досліджується система внутрішнього контролю, а також сис­тема бухгалтерського обліку, аналізується правильність відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку (оціню­ється якість обробки інформації за наслідками господарських операцій, а не якість самої інформації). При цьому збільшується ризик того, що на рівні первинних документів є помилка.

3) ризиково-орієнтований аудит;

Основна мета - підтвердження повноти і достовірності фінансової звітності. Але не досліджується ефективність системи внутрішнього контролю в цілому (припускається те, що вона в цілому функціонує з високим рівнем надійності).При цьому підході досліджують найбільш ризиковані позиції в системі контролю підприємства, які пов'язані з особливостями діяльності і можуть мати наслідком виникнення суттє­вих помилок (тобто визначаються зони ризику).

Застосування ризиково-орієнтованого підходу можливо лише від­носно підприємств, що довгий час знаходяться в полі зору аудиторсь­кої фірми.

Переваги: скорочення часу перевірки; дослідження найбільш сут­тєвих господарських операцій та ситуацій.

Але це найбільш ризикований підхід.