Паливоповітряні суміші для двигунів

Паливо для карбюраторних двигунів

Автомобільні бензини за стандартом ГОСТ 2084 –77 (із врахуванням зміни № 5 від 3. 10. 1996 р., протокол № 10), який має статус міжнародного, призначені для карбюраторних автомобільних і мотоциклетних двигунів. Залежно від октанового числа встановлено наступні марки бензинів: А –72, А –76, АИ – 93, АИ –95. Названі марки бензинів залежно від фракційного складу і тиску насиченої пари поділяються на 2 види: літні і зимові.

За ТУ У 00149943. 501 –98 (впровадженими з 14. 04.1998 р.) виготовляються неетильовані автомобільні бензини з підвищеною температурою кінця кипіння А –80, А –92, А –95, А –96. Октанові числа цих бензинів визначені за дослідним методом. Бензин А –96 може виготовлятись етилованим. Названі бензини всесезонні.

Для бензинових двигунів з високим ступенем стиску виробляється бензин А –98 за ТУ У 320. 00158764. 025 –99.

Процес сумішоутворення в карбюраторних двигунах заключається в змішуванні парів бензину з повітрям в певному відношенні. Приготування пальної суміші в карбюраторних двигунах починається в карбюраторі, продовжується у впускному трубопроводі і закінчується в циліндрі.

Склад суміші можна оцінити кількістю повітря, яке припадає на 1 кг палива. Співвідношення між кількістю повітря і палива в суміші оцінюють коефіцієнтом надлишку повітря a, що представляє відношення дійсної кількості повітря, яке перебуває в суміші, до теоретично необхідної кількості для спалювання даної кількості палива.

Таблиця 7. 1. Типи і склад паливоповітряних сумішей

a = 1. Стійка робота двигуна з середніми показниками потужності та економічності.

a = 0,85...0,8. Суміш згоряє швидше. Двигун розвиває максимальну потужність при дещо підвищеній витраті палива.

a = 0,8...0,4. Суміш горить повільно. Потужність двигуна зменшується, а витрата палива значно збільшується.

a = 1,1...1,15. Двигун працює економічно, але розвиває меншу потужність.

a = 1,15...1,13. Суміш горить повільно, процес горіння продовжується в такті розширення і навіть випуску. Робота двигуна нестійка, потужність падає, а витрата палива значно збільшується.

При звичайному згорянні фронт полум’я поширюється з швидкістю 20...30 м / с. Ненормальним явищем процесу згоряння є швидке вибухоподібне горіння, при якому швидкість поширення досягає 2000...2500 м / с. Зовнішніми ознаками детонаційного згоряння є різкі металічні стуки в циліндрі, перегрів двигуна, чорний дим з випускної труби, зниження потужності та економічності тощо.

Основні причини детонації невідповідність сорту палива ступеню стиску двигуна, раннє запалювання, велике навантаження при малій частоті обертання колінчастого вала двигуна тощо.