Десантування роти

Десантування тактичного повітряного десанту — це перекидання повітряного десанту в тил противника для виконання бойового завдання. Воно включає зліт частини (підрозділу) вертольотів, бойовий політ та посадку вертольотів з подальшою висадкою особового складу (вивантаженням озброєння та техніки) безпосередньо на площадці приземлення. При відсутності достатньої кількості площадок приземлення десантування особового складу може здійснюватися із режиму висіння вертольотів або на ходу при мінімальній швидкості польоту вертольотів (по-штурмовому).

За сигналом старшого командира (в установлений час) рота виходить в район зосередження і ретельно маскується. Тут командири перевіряють готовність своїх підрозділів до посадки (вантаження) у вертольоти. При призначені району очікування, рота пересувається в нього, виходячи із часу, який необхідний для завершення підготовки до десантування.

Із прибуттям вертольотів на посадочні площадки командир десанту і командир вертолітного підрозділу уточнюють розрахунок на десантування і порядок посадки особового складу та вантаження бойової техніки і матеріальних засобів, площадки приземлення в основному і запасному районах десантування, бойовий порядок в польоті, порядок взаємодії механізованих і вертолітних підрозділів у польоті та при висадці, та бойові завдання підрозділам.

Підготовка і вантаження озброєння, бойової техніки і матеріальних засобів, їх кріплення здійснюються особовим складом підрозділів під керівництвом екіпажів вертольотів. Посадка особового складу у вертольоти здійснюється безпосередньо перед вильотом і закінчується до запуску двигунів вертольотів.

До початку десантування і в ході його проводиться вогневе ураження і радіоелектронне подавлення засобів ППО противника, а також його військ у смузі прольоту, у районі десантування та поблизу нього. Десантування починається за сигналом командира, що застосовує десант, а відповідальність за його висадку у визначений час і у визначеному районі несе командир вертолітного підрозділу.

При перельоті десанту вертольоти шикуються у бойовий порядок. Він зазвичай включає десантну групу та групу забезпечення, яка складається із розвідувальних вертольотів і вертольотів прикриття.

Політ десантної групи звичайно здійснюється у бойовому порядку «колона». Командир рот в польоті знаходиться разом з командиром підрозділу вертольотів. Попереду із інтервалом 10-20 хв. від головних сил десанту летять вертольоти з передовою групою. В голові колони головних сил десанту, як правило, летять вертольоти з механізованими, а за ними – вертольоти з артилерійськими та іншими підрозділами. У залежності від обстановки десантна група може здійснювати політ у бойових порядках «змійка» або «пеленг ланок».

Для завершення подавлення противника в смузі прольоту, особливо його засобів ППО, у групу забезпечення призначаються бойові, а іноді і транспортно-бойові вертольоти прикриття. Рухаючись попереду та на флангах колони десанту, вони ведуть по противнику вогонь із бортового озброєння, а підрозділи десанту – із стрілецької зброї. Політ вертольотів з десантом здійснюється звичайно по одному маршруту на висотах 150-300 м з переходом на висоту 50 м і менше при подоланні ППО противника. Командир роти в польоті знаходиться разом з командиром вертолітного підрозділу.

Висадка тактичного повітряного десанту проводиться в короткі терміни до підходу противника, або після його вогневого ураження і здійснюється безпосередньо на об’єкт, поблизу нього або на підступах до нього.

Висадка на об’єкт або поблизу нього здійснюється, коли наземна або протиповітряна оборона об’єкта противника надійно подавлена.

Висадка на підступах до об’єкта проводиться, якщо противник має сильну протиповітряну оборону, а місцевість або система загороджень не дозволяє робити висадку з вертольотів на об’єкт або поблизу нього.

Для захоплення площадок приземлення та забезпечення висадки головних сил може висилатися передова група у складі механізованого взводу зі стрільцями-зенітниками, саперами і хіміками-розвідниками. Із цією групою десантуються бойовий розвідувальний дозор (дозорне відділення) і розвідники приданого (підтримуючого) артилерійського підрозділу та авіаційні корегувальники.

З підходом вертольотів передової групи до площадки приземлення противник на ній знищується та подавляється вогнем із бортового озброєння вертольотів і стрілецької зброї, після чого проводиться висадка цієї групи. Потім вертольоти підіймаються в повітря, підтримують вогнем бій підрозділів передової групи та прикривають висадку головних сил роти.

Механізовані підрозділи передової групи, що висадились з вертольотів, розгортаються в бойовий порядок, завершують знищення противника на площадці приземлення і на місцевості біля неї, займають вигідні позиції та забезпечують висадку головних сил роти.

Зенітний підрозділ, що входить в склад передової групи, після висадки займає стартові позиції поблизу площадки приземлення на напрямку висування головних сил роти та готується до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Сапери в цей час ведуть розвідку площадок приземлення, знищують або позначають загородження та місцеві предмети, які заважають посадці вертольотів.

Розвідувальний або бойовий розвідувальний дозор (дозорне відділення) після висадки веде розвідку в напрямку наступних дій роти, висувається до рубежу захоплення (об’єкту знищення, виводу із ладу) та уточнює склад і положення противника, а хіміки-розвідники або спеціально підготовлене відділення ведуть радіаційну та хімічну розвідку.

Командир тактичного повітряного десанту на основі даних, що отримані від передової групи, розвідувальних органів та командира підрозділів вертольотів, при підльоті головних сил до району десантування уточнює порядок висадки, при необхідності і завдання підрозділам.

Головні сили десанту висаджуються в районі десантування під прикриттям ударів авіації, бойових вертольотів та вогню підтримуючої артилерії.

Командир роти після висадки уточнює на місцевості або ставить підрозділам нові завдання, узгоджує їх дії та керує ними в ході виконання поставленого роті завдання. При цьому він повинен постійно виявляти військові хитрощі, широко застосовувати маневр для атаки противника у фланг, в тил та з різних напрямків.

Артилерійські підрозділи після висадки займають вогневі позиції на площадці приземлення та ведуть вогонь по цілях, що спостерігаються, в подальшому здійснюють вогневе ураження противника в районі дій механізованих підрозділів з метою захоплення рубежу (знищення, виведення із ладу об’єкта). Зенітний підрозділ прикриває бойові дії вертольотів та бойові порядки роти від ударів повітряного противника. Резерв десанту після висадки збирається в призначеному йому пункті в готовності до виконання завдань, що виникають раптово. Бойові вертольоти, а після висадки десанту і транспортно-бойові вертольоти підтримують бій з повітря, а також перешкоджають підходу резервів противника.