Особливості організації бойових дій
Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
Застосування військ у внутрішніх збройних конфліктах є крайнім заходом.
Механізовані й танкові підрозділи спільно з іншими підрозділами родів військ і спеціальних військ, а також підрозділами інших військових формувань і правоохоронних органів можуть застосовуватися у складі тактичної групи для надання допомоги органам правопорядку щодо нормалізації обстановки в регіоні. Вони можуть залучатися для вирішення завдань щодо припинення (локалізації) збройних конфліктів, сепаратистських, терористичних і диверсійних дій або іншого протиправного збройного насилля в межах території країни у разі загрози її безпеці, територіальній цілісності та життю громадян, відповідно до офіційно прийнятих урядом законів і правових актів.
Під час організації бойових дій командир взводу додатково повинен врахувати низку факторів.
При з’ясуванні завдання командир взводу зі складу тактичної групи окрім звичайних питань повинен зрозуміти:
в якому правовому режимі, у взаємодії з якими підрозділами, частинами, органами державної влади має виконувати поставлене завдання;
найважливіші об’єкти і рубежі, оволодіння якими забезпечує ізоляцію району дій;
межі району дій та інші питання.
У ході оцінки противника командир взводу додатково повинен вивчити:
райони зосередження іррегулярних збройних формувань, їх склад, озброєння, можливе посилення в ході дій і можливий характер дій у зоні відповідальності роти;
можливості противника з ведення диверсійних дій та можливі місця організації засідок;
наявність бандформувань у населених пунктах, які забезпечують їм можливість ведення тривалих бойових дій в умовах блокади.
Під час оцінки своїх підрозділів та взаємодіючих структур командир взводу враховує:
наявність у особового складу бойового досвіду;
злагодженість підрозділів, бойову напруженість майбутніх дій;
які сили та засоби інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, на якій правовій основі, в якому обсязі забезпечують виконання поставлених завдань і порядок підтримки зв’язку та взаємодії з ними.
Під час оцінки місцевості необхідно:
уточнити місця розташування екологічно небезпечних об’єктів і найважливіших об'єктів життєзабезпечення, які не підлягають руйнуванню (знищенню);
місцезнаходження найважливіших об’єктів у зоні відповідальності, оволодіння якими знижує бойові можливості антидержавних збройних формувань і їх здатність до ведення тривалих бойових дій;
наявність бар’єрних рубежів, можливих районів завалів, руйнувань, затоплень і шляхів обходу, а також можливість блокування маршрутів руху місцевим населенням.
У рішенніз урахуванням специфіки майбутніх дій командир взводу додатково визначає склад і завдання підрозділів інших міністерств і відомств, які беруть участь у виконанні завдання; порядок і способи локалізації (блокування) збройних формувань; порядок застосування озброєння; сили і засоби для припинення можливої протидії з боку місцевого населення та обмеження щодо застосування засобів ураження; порядок дій при виявленні сховищ зброї та боєприпасів; місце збору та порядок утримання затриманих.
Під час постановки бойових завдань підрозділам додатково вказуються:
розвідувальні дані щодо місць імовірного знаходження антидержавних збройних формувань та можливих дій;
зона (район) відповідальності та завдання підрозділу;
маршрути висування та райони, ділянки, рубежі призначення;
розпізнавальні знаки;
сигнали управління на кожну добу;
способи і час доповідей обстановки в зоні відповідальності.