N/ряд Беззубі (вусаті) кити (Mystacocetі).

N/ряд Зубаті кити (Odontoceti).

Зубів багато ( до 240 ) і одновершинні. Рот і язик відносно невеликі. Ехолокація добре розвинена, особливо у глибоко пірнаючих видів. Ультразвуки видаються направлено вгнутою поверхнею черепа і жировою подушкою над щелепними кістками. Цей апарат діє як акустичний рефлектор і звукова лінза. Відбиваючу поверхню черепа складають головним чином верхньощелепні кістки. П/ряд має 4 родини: річкові дельфіни, дельфіни кашалотові і дзьоборилі.

1) Родина річкові дельфіни найбільш стара із сучасних зубатих китів, які виникли в міоцені. Поширені в ріках Південної Америки, Індії, Китаю. Представник амазонська інія (2,5 м довжина, до 130 кг) китайський озерний дельфін.

2) Родина дельфіни - дрібні (1-10м) дуже рухливі китоподібні. Живуть стадами.

За останні роки пророблені багаті дослідження і відкриття. Деякі здатні до індивідуального і групового дресирування. Володіють добре ехолокацією, деякі (афіліна) можуть подражати людському голосу. Зараз відомо 50 видів дельфінів.

В Чорному морі поширені звичайні дельфіни (білобочка). Може розвивати швидкість до 60 км./год. і більше, плигає вверх до 5 м.. Живиться зграйними рибами, головоногими молюсками ( у світовому океані), в Чорному морі – хамсою, шпротами.

Морська свиня (до 2 м.). Чорноморська - найменший вид ( до 30 кг) живиться бичками, хамсою, з води не виплигують, живуть зграями.

В морях Північного Льодовитого океану, в північних морях Тихого океану (до 6 м.) поширені дельфіни бєлуха. Живляться стадними рибами і головоногими молюсками. Швидкість руху до 22км/год.

3) Родина Кашалоти мають два види. Представники мають 10-21 м. Поширені переважно в теплих водах всіх океанів (крім Північно-Льодовитого океану). Живляться головоногими молюсками ( кальмари, восьминоги). Заходить в Далекосхідні моря. Пірнає до 300 м., під водою перебуває до 1 год.. Важливий об’єкт промислу.

Найбільш великі тварини в світі. Голова дуже велика 1/3 частини тіла тварини, зуби відсутні. На дні рота великий мішковидний язик ( до 3 т.) у синіх китів. Китовий вус утворює сито 130-400 пар рогових трикутних пластин.

Поширені в помірних і холодних морях, здійснюють регулярні міграції.

П/ряд включає 3 родини :

	гладкі кити;
	смугасті кити;
	сірі кити.

Більшість великих розмірів. Синій кит досягає довжини 33 м. і вага 150 т. Його шлунок вміщає 1,5-2 т. ракоподібних. Вагітність 11 місяців, довжина маляти -6-9 м., вага 2-3 т. За 7 місяців маля досягає 16 м. і 23 т. За добу прибавляє в масі 80-100 кг. Від одного синього кита одержують в середньому 15-20 т. жиру і втроє більше їстивного м’яса.

Другий по величині вид фінвал (27,3 м. здобутий 1925р.). середня довжина 18-20 м.

Зустрічається в Берінговому, Чукотському морях, менше – Охотському і Японському. Є важливим об’єктом промислу.