П/ ряд Крилани

Великі представники, які поширені в Азії, Африці, Австралії. Довжина тіла від 6 до 40см. Місцями завдають шкоди садівництву. Ехолокація характерна лише деяким видам. Їжу розшукують нюхом і зором. День проводять на деревах до сотні і навіть тисячі особин. Належить130 видів. Представники: летючий собака ( до 40 см. ) або калоне. М’ясо місцеве населення вживає в їжу, наносить шкоду фруктовим садам. Поширені на філіпійських та малайських островах.

Родиназемлерийки ( Soricidae ) – дрібні з бархатистою шерстю розміром від 3,5 до 1,8 см. і вагою від 1,2 до 100 – 150 г. Поширені в Євразії, Африці, Північній Америці. Живляться комахами та іншими безхребетними. Маса з’їденого корму за добу перевищує в 2 – 4 рази масу самого звірка. Без їжі може прожити до 7 – 9 годин. Розмножується 1 – 2 рідко 3 рази на рік. Малят – 4 – 8. Через 3 – 4 тижні стають самостійні. Тривалість життя 14 – 16 до 18 місяців. Дуже поширені звірки, знищують багато комах у всі сезони року.

Звичайнабурозубка - 6- 9 см. до 15 г., важливий компонент біоценозів в лісових ландшафтах, дуже корисна.

Водяна кутора ( Neomys fodiens ) – хутро бархатисте, низ білуватий або сіруватий. Селиться по берегах водойм, добре плаває і пірнає. Живиться червами, комахами, водяними безхребетними, жабенятами, пуголовками, дрібною рибою.

На Тернопільщині та на Західних областях поширені: бурозубка альпійська (Sorex alpinus)в Карпатах, кутора мала ( Neomys anomalus ), білозубка мала ( Crocidura suaveolens ), білозубка білочерева (Crocidura leucodon ), переводить дітей караваном.

Підряд Летючі миші (Mіcrochiroptera)

Мал. дрібні види. Число видів біля 800 із них в СРСР біля 40. Більшість комахоїдні, деякі гілодоїдні, деякі півд. Американські Живляться кров’ю (десмодуси).

Багато видів з північних районів відлітають на південь (від десятків до тисяч км). На зиму часто збираються в печери у великі колонії (Туркменія, Бахарденська печера 40 тис.). Народжується 1-2 малят.

Живляться двокрилими, лускокрилими і твердокрилими комахами. Приносять користь. Представники: вухань, руда нічниця велика. У нас поширені підковоніс малий, підковоніс великий, нічниця велика, нічниця довговуха, нічниця водяна, широковух європейський, вухань, вечірниця руда, нетопир малий, кажан пізній, лилик двоколірний.

Ряд 4. Неповнозубі (Edentata)

Малочисельна група південноамериканських ссавців з недорозвиненою зубною системою, зубів або нема, або якщо є, то не мають емалі і коренів і недиференційовані.

В третинний період були чисельною группою, але їх поширення обмежувалось завжди Південною Америкою. Великими були мегатерії, живились рослинами подібно як наші ведмеді. Зараз залишилось три лінії, які нараховують 30 видів:

Лінивці(Bradypodidae)– деревні нічні звірі. Лінивці сплять по 15 годин в добу. Можуть довго голодати, випорожняються 1 раз в тиждень. М’ясо нагадує баранину, нігті використовують для прикрас (ожерельє). Більшість часу проводять спиною вниз, малорухливі. Поширені в Південній і Центральній Америці;
Трипалийлінивець(або А-і )– має 9 хребців і голова може повертатися як і у сов на 180 градусів. Шлунок багатокамерний.

Мурахоїди (Myrmecophagidae) – наземні і деревні з витягнутою мордою живляться комахами, рило видовжене в довгий хобот. Зубів нема, язик до 60 см, витягується до 160 разів/хв. Живляться термітами, деякі лазять по деревах. Поширені в Центральній і Південній Америці;

Великиймурахоїд (130-150 см) – нігті до 10 см довжини. Поширений в Центральній Америці і до Аргентини. Активний вдень і вночі. Зуби відсутні. За день з’їдає до 30 тис. мурашок і термітів, червів, личинок і ягоди. В зоопарках живе до 15 років. В неволі їсть сире м’ясо, молоко, яйця. Взятий під охорону.
Броненосці(Dazypodidae) – наземні. Є зовнішній кістковий панцир шкірного погодження. Поверх кісткового є рогові щитки. Щитки не зрослись, а зберігають рухомість. Поширені в пустелях, також в Центральній, Південній Америці та на півдні Північної Америки. Броненосці мають сильні лапи з великими нігтями, язик довгий, добре розвинений нюх і слух. Більшість живляться мурахами і термітами. Біля 20 видів. Найбільш поширений до 50 см довжини. Фермери розводять для знищення шкідливих комах.

Ряд. Гризуни (Rodentia)

Найбільш поширений ряд (біля 3 тис.). Живляться рослинною їжею. Іклів нема, різці добре розвинені. Кутні з плоскою жувальною поверхнею. В усіх видів є сліпа кишка, особливо у тих видів, які живляться травою і корою(полівки), у мишей розвинена слабо.

Умови життя дуже різноманітні. Серед них є види наземні, підземні, деревні, напівводяні. Гризуни мають широке практичне значення, є об’єктом хутрового промислу, багато шкідників с/г, поширювачі небезпечних хвороб (чуми).

1. Родинабілок(Sciuridaе) – включає бурундуків, ховрахів і сурків. У нас поширена звичайна білка, яка населяє всі лісові області країни. В Криму, на Кавказі і на Тань-Шані акліматизовані штучно. Живуть в гніздах, живляться насінням хвойних. Сліпа кишка розвинена слабо. Розмножуються 2-3 рази на рік. В залежності від кормових умов чисельність по роках коливається. Білка є важливим об’єктом хутрового промислу.

Близькі до білок – бурундуки – поширені в лісах Сибіру і в Сх. Частині Європи. Поселяється в норах, впадає в сплячку. Восени робить запаси кедрових горішків і насіння злакових і бобових рослин.

Чисельні види ховрахів і бабаків поширених в степових і гірських країнах. Живуть в норах, поселяються колоніями, живляться злаками. Ховрахи і сурки є поширювачами чуми і міумремії. На зиму впадають в сплячку. У жовтогоховраха період активності 4 місяці. Хутро ціниться вище ніж інших видів.

В степах Європейської частини СНД на Кавказі, Казахстані поширений малийховрах. В Європейській частині у нас поширений рябийховрах(cifellus suslicas).

В степах південно-східної Європи , Казахстану, Західного Сибіру , в горах Середньої Азії поширені сурки. Систематично і біологічно вони близькі до ховрахів, але вони більші. Типовий вид – байбак ( marmota bobak).

2.Родина(Pteromyidac).Поширені в тропічній зоні, у нас поширений вид (Pteromis Valans), поширені в Сибірі, лісах Європи. Спосіб життя нічний, живе в дуплах. Плануючий політ 10 м з дерева на дерево. Промислового значення немає.

3.Родинадикобразів(Hystricidas). У нас поширений один вид ( Hystrix hirsutirostris) в східному Закавказзі, в передгірних районах Середньої Азії. Живе в норах, спосіб життя нічний, шкодить баштанам.

4.Родинабобрів(Castoridaе) – два види, один у нас ( castor biber) і один в Північній Америці, Живуть по річках ( лісових). Роблять хатки і нори. Живляться влітку трав’янистими рослинами, взимку – гілками, корою, запасеними восени. Розмножуються раз на рік ( 2-4 малят). Статевозрілі на 3 році життя.

5.Родинавовчкові(Myoxidaе) – малі звірки. Подібні зовні на білок. Поширені в широколистих лісах Європи, Середньої і Південної Азії. На зиму впадають в сплячку. Найбільший вид вовчок звичайний (glis glis), вовчок лісовий ( D. Nitedula ), вовчок горішковий, вовчок садовий.

6.Родинатушканчиків(Dipodidac) – і степові гризуни. Задні ноги дуже довгі, короткі – передні, хвіст з китицею на кінці. Живуть в норах , шкодять баштанам і злаковим культурам, На зиму впадають в сплячку. Представники : тушканчик великий, тушканчик трипалий.

7.Родинасвинкові(Cavidaе) приблизно 23 види. Поширені в південній Америці.

8.Родинасліпаків(Spalacidae)– своєрідна родина. Ведуть підземний спосіб життя, риють складну систему ходів. Поширені в степах Європейської частини країни і Кавказу.

9.Родинамишині(Muridac) – найбільш чисельна група гризунів, поширена майже по всій земній кулі. У нас найбільш поширена сіра криса, хатня миша, польова миша, лісова миша. Полівки. В Арктиці живуть лемінги, в пустинях – піщанки (хвіст пухнастий). До мишиних належить і ондатра (Ondatra zibethica).Ондатра– вперше завезена на Україну в 1944р. по республіці в 1966р. було заготовлено більш як 158 тис. шкірок. Походить з Північної Америки, у нас акліматизувалась всюди, це напівводяний звірок. Розмножується дуже швидко 2-4 рази на рік по 4-12 малят.

В Південній Америці поширені такі гризуни як морські свинки, шиншили (в степах), нутрієві.

Ряд. Зайцеподібні ( Lagomorpha )

Зубна система схожа на гризунів, але у них у верхній щелепі дві пари різців. Шлунок має два відділи:

а) фундальний (проходить бродіння їжі)

б) пілоричний (їжа перетравлюється під впливом ферменту пепсину). Сюди належить дві родини.

Родинапищухиабосіноставці(Ochotonidae) – поширені в гірських районах Середньої Азії і Сибіру, в степах Забайкалля, Заволжжя Казахстану. Живуть в норах, запасають сіно.

Родиназайців(Leporidae) – у нас поширені 4 види і дикий кролик. Найбільш поширений заєцьбіляк (Lepus timidus) – тундра, ліси, лісостеп Європи та Сибіру. Заєць русак Zepus Cuorop. Європа, Кавказ, північний Казахстан, західний Сибір. Заєць-піщанник (Lepus tolai), тибетський кучерявий заєць. Живляться рослинною їжею. Сліпа кишка велика, кутні зуби постійно ростуть. Розмножуються 2-3 рази на рік.

Дикий кролик (Oryctolagus cuniculus) – поширений в західній Європі, у нас під Одесою, Херсоном. Вуха і лапи коротші ніж у зайців. Живуть колоніями і в норах.

Ряд. Хижі ( Саrnivora )

Належать ссавці які живляться тваринною їжею. Деякі живляться і рослинною їжею (чорний ведмідь, з куницевих – борсук). Розміри різні від дрібної ласки до великого ведмедя. Спільною особливістю є зубна система, різці, добре виражені ікла, кутні – горбкуваті з ріжучими вершками. Останній рот верхньої щелепи і 1-й т нижньої великих розмірів це хижі або плодоїдні зуби. Ключиці рудиментарні або відчутні. Хижі поширені всюди за винятком Антарктики. Мають велике практичне значення.

Родинасобак(Canidaе) середньої величини з довгими ногами з невеликими нігтями. Всі види накоцеходячі, хвіст довгий, дорівнює довжині тулуба. Хижі зуби добре розвинені. Живляться переважно тваринною їжею.

В області тундри живе песець(Alopex lagopus). В зимовий період стає сніжно-білий. На Командорських островах – голубий песець ( голубувато-сіре забарвлення). Живиться лемінгами. Щенят буває до 18. Цінний промисловий вид.

Звичайналисиця (Vulpes vulpes) практично в нас поширена скрізь. Народжує 4-8 щенят. Живеться, головним чином, мишовидними гризунами, при їх високій чисельності навіть до 98% складають мишовидні гризуни. Корисна, лише біля птахоферм приносить шкоду. В хутровому промислі займає важливе місце.

Вовк (Canis lupus) поширений скрізь, багато їх в степових областях і в тундрі.

Шакал (Canis aureus) поширений у нас на Кавказі, і місцями в середній Азії.

Єнотовиднийсобака (Nyctereutes procyonoides) батьківщина – південні області Далекого Сходу. На зиму впадає в сплячку.

Родина єнотів ( Procyonidae ) поширений в Південній і Північній Америці. Один вид живе на Гімалаях.

В нас в Азербайджані і Киргизії акліматизований єнот-полоскун ( (Procyon lotor) це лісовий звір, добре лазить по деревах. Гнізда будує в дуплах. На зиму впадає в сплячку. Цінний хутровий звір.

Родина ведмеді (Ursidae) у нас є 3 види: білий (Talararctos maritimus). Живиться тюленями. В сплячку не впадає, а вагітні і молодь залягають.

Бурийведмідь (Ursus arctos) поширений в лісовій зоні, горах Кавказу і Середньої Азії. Зимує в неглибокій сплячці.

Чорнийведмідь ( Selenarctos tibetanus ) дрібні розміри, шерсть чорна, на грудях біла пляма. В нас поширений в Усурійському краї. На пів деревна тварина, живиться головним чином рослинною їжею. На зиму впадає в сплячку (в дуплах тополі).

Родина куницеві(Mustelidae)дрібні і середні хижаки. Сильно розвинені пахучі залози. Поширені всюди, крім Австралії (там акліматизовані).

Соболь (Martes zibellina) поширений в тайзі Сибіру. Гнізда будує під опалими стовбурами дерев, іноді в дуплах. Їжа мішана, але частіше тваринна. Розмножується один раз на рік. Гін влітку, вагітність 230-280 днів. Самка народжує 2-5 малят. Цінний хутровий звір.

Лісовакуниця (Martes marter) поширена в лісах Європейської частини СНД і на Кавказі. Гнізда влаштовує на деревах, часто в гніздах білок. На Кавказі в Криму на Україні поширений.

Кам’янакуниця (M. foina) наземна, гнізда влаштовує серед каміння.

Тхір (Putorius), норка (Lutreola) ведуть наземний спосіб життя, гніздується в норах. Живляться мишовидними гризунами. Пахучі залози розвинені добре. Мають промислове значення.

Горностай (Mustela erminea) і ласка(M. nivalis) найдрібніші з родини, у нас поширені всюди. Гніздяться в норах. Горностай важливий хутровий звір. Знищують шкідливих гризунів.

Борсук (M. meles) – живе в глибоких норах. В тундрі і на значній частині тайги нема. Їжа різноманітна: комахи, ссавці, птахи, амфібії, рослинність. На зиму впадає в сплячку.

Річковавидра (L. lutra) – напівводяна тварина, поширена по берегах рік, озер і навіть морів. Їжу здобуває у воді (риба, раки, жаби). Морська видра (калан) у нас є на далекому сході, живиться морськими їжаками, рибою, молюсками. Довжина тіла 1,5 м. Охороняється.

Родина котячих (Felidae) – середні прудкі тварини. Пальці з витяжними кігтями (крім гепарда). Здобич підстерігають. Гепард, лев і рись часто за здобиччю бігають як собаки. Хижі зуби розвинені добре. Поширені всюди крім Австралії. У нас:

Тигр (Tigris tigris) на півдні Далекого Сходу.

Леопард(Panthera pardus) – Кавказ, Туреччина, Далекий Схід. Основна його область поширення Південна Азія, Африка.

Барс(Uncia uncia) – високогірна тварина, поширений на хребтах Середньої Азії і Центральної. Декілька видів кішок – дика єврост. (Telis silvestris), в пустинях Сер. Азії – плямиста кішка (T. ocreata), на далекому Сході – далекосхідний лісовий кіт (T. cuptilura). Ці види живляться мишовидними гризунами і птахами.

Рись (L.lynx) єдиний вид поширений в тайговій полосі. Живиться зайцями, білками, яких наздоганяє.

Гепард(Acionyx jubatus) – в степово-пустельних районах Африки і Південній Азії. У нас на Пд. Туркменії. Приручають як собак для полювання.

Родина гієн (Hyacnidae) живиться трупами великих ссавців. Кінцівки слабкі, передні довші від задніх. Кігті тупі, не втяжні. Щелепи міцні з великими зубами. Поширені в Африці і Пд. Азії. В СНД поширена смугаста гієна (Hyacna hyacna) – Закавказзя, південь Середньої Азії.