Властивості інформації.

Буде корисним, якщо діти зрозуміють, що окрім сприймання інформації за допомогою органів чуттів, людина може зберігати, опрацьовувати інформацію, в результаті отримувати нову і передавати її іншим людям за допомогою повідомлень. Для цього слід зупинитися на такому питанні, як властивості інформації. Для вище описаного процесу важливо, щоб інформація, яку несуть повідомлення, сприяла прийманню на її основі правильних рішень. Тому вона повинна характеризуватися такими властивостями, як вірогідність, повнота, актуальність, корисність, зрозумілість.

Обговорення даної теми проходить зацікавлено, якщо вчитель використовує при поясненні частково-пошуковий метод на базі нетривіальних прикладів із життя.

1. Вірогідність. Повідомлення вважається вірогідним, якщо воно не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею.

Наприклад, довгий час існувала теорія Птоломея, що сонце обертається навколо Землі. В 1543р. Копернік довів помилковість геоцентричної моделі світу та вірогідність геліоцентричної моделі.

2. Повнота. Для підвищення надійності і вірогідності інформації, набір повідомлень повинен бути достатнім, тобто якомога повнішим і вичерпним, з одного боку, а з іншого – містити якомога менше надлишкових, необов’язкових повідомлень (шуму).

Наприклад, слід установити про яку тварину йде мова, якщо відомо, що тварина ловить мишей. Для однозначного висновку наявних повідомлень недостатньо. це може бути їж, лиса, кіт. Якщо додати, що тварина має 4 лапи, 2 вуха, хвіст, ніс, очі, то таке додаткове повідомлення несе лише шум.

3. Своєчасність. Повідомлення, яке несе певну інформацію, має бути своєчасним, щоб інформація мала практичну цінність.

Наприклад, повідомлення: ”о 17 год. буде мультфільм”, яке отримано в 16.00 несе зовсім іншу інформацію, ніж те ж саме повідомлення, що отримане о 18.00 год.

4. Об’єктивність. Інформація об’єктивна, якщо вона відображає реальний стан речей. Повідомлення, що містять неповну інформацію, або навмисно організоване повідомлення, що призводить до неправильних висновків – це дезінформація.

Не слід намагатися дати учням найбільш повні та загальні відомості про властивості інформації. Необхідно чітко виділити та розмежувати лише ті сторони цього питання, на які буде спиратися подальше подання матеріалу.

Після пояснення матеріалу вчитель пропонує учням в наступних прикладах визначити властивості інформації, яка в них зустрічається:

1. Ви одержали пояснення до розв’язування математичної задачі, але описане незнайомою мовою.

2. Наступного дня на дошці об’яв з’явився правильний розв’язок всіх задач.

3. Яку властивість повідомлення характеризує “зіпсований” телефон, чутки, мисливські легенди?

4. Наведіть приклади:

- вірогідного, але необ’єктивного повідомлення;

- об’єктивного, але невірогідного повідомлення;

- повного, вірогідного, але некорисного повідомлення;

- своєчасного, але незрозумілого повідомлення.

Матеріал про властивості інформації носить ознайом чий характер, тому не слід вимагати від учнів знання розгорнутих і формальних означень, слід максимально спиратись на життєвий досвід учнів, їх інтуїцію.