Класифікація основних принципів міжнародного права

Основні принципи міжнародного права - це система основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини міме: його суб'єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого і правозастосовчого процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.

В ієрархічній структурі міжнародного права основні принципи міжнародного права (ОПМП) є головними системоутворюючими засадами цієї системи. ОПМП є Індикатором відповідності норм міжнародного права потребам і засадам функціонування системи права. Поза ОПМП не може функціонувати жоден інститут чи галузь і навіть система міжнародного права в цілому.

При визначенні основних принципів міжнародного права до уваги беруться три джерела, в яких держави прямо ставили за мету сформулювати основні принципи міжнародного права: Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права 1970 р. і Заключний акт Хельсінкі 1975 р.

Статут і Декларація називають лише сім принципів: 1)незастосування сили або загрози силою;

2) мирного вирішення міжнародних спорів;

3) невтручання;

4) співробітництва;

5)рівноправ'я і самовизначення народів; 6) суверенної рівності держав;

обросовісного виконання зобов'язань за міжнародним правом. Гельсінський акт 1975 рокудодатково назвав ще три принципи:

8) територіальної цілісності;

9) поваги прав людини;
10)непорушності кордонів.

Останній принцип визнаний лише стосовно європейського регіону та не може вважитись за універсальний.

Отже, основні міжнародно-правові акти принципово визнають 9 універсальних принципів міжнародного права.

Всі основні принципи міжнародного права поділяються на:

1) універсальні;

2)регіональні (принцип непорушності державних кордонів);

3)локальні чи партикулярні (наприклад, Принципи співробітництва СРСР і Франції 1971р.; Основи взаємовідносин СРСР і США 1972р. та ін.).

Окремо можна виділити:

1)загальносистемні принципи;

2) галузеві принципи;

3) принципи інституту міжнародного права.

4. Загальносистемні інститути міжнародного права