Лекція 4. Україна в роки І світової війни.

1.Україна у геополітичних планах Антанти і Троїстого Союзу.

2.Ставлення українських партій і організацій до війни. УСС.

3. Воєнні дії на території України.

Література

Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г. Історія України.с. 104-131.

Загострення суперечок між великими державами призвело до початку

Першої світової війни. У ній протистояли два військово-політичних блоки: Антанти(Великобританія, Франція і Росія- 1907 р. утворилась) і Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія -1882 р. утворився). Приводом до війни стало вбивство спадкоємця австрійського престолу Франца Фердінанда сербським націоналістом Г. Принципом 28 червня 1914 р. 28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, 1 серпня у війну вступила Росія, 3- Франція, 4 серпня Німеччині війну об’явила Англія. Почалася Перша світова війна, що продовжувалася до 11 листопада 1918 року. У ній брали участь 33 держави з населенням понад 1,5 млрд. чол.., або 75% населення земної кулі. За роки війни до діючих армій було мобілізовано 73,5 млн. чол.., 10 млн. із них загинуло, 20млн. було поранено.

Основною причиною світової війни були економічні й політичні суперечності між державами у складі двох воєнних блоків, чиї національні інтереси зіткнулися на Балканах. Найгостріші суперечності за сфери впливу виявилися між Німеччиною і Росією. Українці опинились по різі боки барикад ( понад 3,5 млн. українців було в російській армії та близько 250 тис. – в айстро-угорській, а українські землі стали розмінною монетою для великих держав:

- Росія прагнула приєднати Галичину, Буковину і Закарпаття;

- Австро-Угорщина сподівалась захопити Волинь і Поділля;

- Німеччина планувала відірвати від Росії інші українські землі і приєднати їх до великогерманської світової імперії, використавши багатий ресурсний потенціал України: Донбас, родючий чорнозем, залізну руду, а потім мати вихід до моря і далі до Індії.

- Румуніясподівалась на приєднання до своєї території Бессарабії з Хотинським повітом.

2. Ставлення населення й політиків до війни. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС).

У Росії та Австро-Угорщині розпочалась пропагандистська кампанія з метою надати війні вигляду національної та оборонної, що привело до розколу українського національного руху, хоча з обох боків вона була загарбницькою і несправедливою.

На західноукраїнських землях:

- 1 серпня 1914 року була утворена Головна українська рада(ГУР) на чолі з К. Левицьким, яка звернулась до населення із закликом сприяти австро-угорським військам на полі бою. За її ініціативи активісти молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт» сформували у серпні 1914 р. у м. Стрий легіон УСС ( українських січових стрільців) кількістю 2,5 тис. чол.. під проводом директора приватної української гімназії М. Голущинського. «Уссуси» взяли участь у битвах на Ужоцькому перевалі (вересень 1914 р.), горі Маківка (весна 1915 р.), під Галичем (серпень 1915р.), Бережанами ( серпень 1916 р.), на горі Лисоня ( весна 1917 р.) та інш. Зазнавши великих втрат, були переведені в тил, на фронт повернулися лише взимку 1917 року.

- 4 серпня соціалісти-емігранти з Наддніпрянщини ( Донцов Д., Дорошенко В. та інш.) заснували Союз Визволення України (СВУ), що ставив за мету, спираючись на уряди Німеччини та Австро-Угорщини, створити самостійну Українську державу у формі конституційної монархії з демократичним ладом. СВУ займались видавничою діяльністю та культурно-просвітницькою роботою в таборах для військовополонених (створювались читальні, школи тощо; розпочалось формування українських дивізій сірожупанників і синьожупанників. СВУ припинив свою діяльність у червні 1918 року.

У Наддніпрянській Україні:

- Члени ТУП закликали підтримати Російську імперію; сподіваючись на надання автономії Україні в майбутньому, пізніше перейшли на позиції нейтралітету;

- В УСДРП стався розкол: група на чолі із С. Петлюрою закликала виконувати свій «обов’язок громадян Росії»; група на чолі з В.Винниченком засудила війну;

- Створений у Києві емігрантами з Галичини, Карпатсько-Руський комітет виступив за возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії, поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як визволителів;

- Із метою підтримки російської армії відомими представниками українського національного руху А. Вязовим, Д,Дорошенком, А.Ніковським був організований « Союз земств і міст Південно-Західного фронту».

3. Воєнні дії на території України.Україна стала ареною воєнних дій у Першій світовій війні. Обидві воюючі сторони вважали, що війна повинна бути швидкоплинною. До початку війни, наприклад, у Росії було необхідних ресурсів тільки на 3 місяці. На боці Антанти готові були воювати 6,2 млн чол.., а Троїстого союзу 3,6 млн. чол.. Російська імперія ще не змогла оговтатись від своєї поразки у війні з Японією. Внаслідок своєї технологічної відсталості вона була неспроможна себе захистити і успішно вести боротьбу.

Територією України розтягнувся Південно-Західний фронт від Івангорода до Камянця-Подільського довжиною 450 км і також і Північно-Західний фронт аж до м. Риги. На півночі Росія воювала проти Німеччини, а на півдні – проти Австро-Угорщини.

Росія розпочала свій наступ після оголошення війни у Східній Прусії, але отримала. величезну поразку ( втратила 250 тис. солдатів і офіцерів), після чого відступила. На півдні одночасно розпочався успішний наступ генерала О. Брусилова. Саме тут відбувся перший повітряний таран П. Нестерова проти австрійського льотчика.

- 18 серпня-21 вересня 1914 р. розгорнулась найбільша в історії І світової війни Галицька битва ( Загалом в ній приймали участь близько 1,5 млн. чол.).: російські війська захопили більшу частину Східної Галичини та Північної Буковини (разом із Львовом і Чернівцями) На захоплених територіях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з графом О, Бобринським, почалась насильницька русифікація. Були створені Львівська, Перемишльська, Тернопільська та Чернівецька губернії, в яких закривались українські організації, школи, видання, проводились арешти серед інтелігенції і священників. У 1914 р. було проведено 1200 арештів. Внаслідок чого 578 чол. були виселені вглиб Росії.

- У квітні 1915 р. розпочався контрнаступ австро-угорських військ; восени російські війська залишили Східну Галичину, Буковину, частину Волині та інші території. Росія перейшла в позиційну війну, коли військові дії велись тільки між ворожими окопами.

- Улітку 1916 р. тривав Брусиловський прорив- наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, у результаті якої знову було захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині. Австро-Угорщина втратила до 1,5 млн чол.. Брусиловський прорив істотно вплинув на європейський театр дій. Німеччина також перейшла до оборони.

- У червні 1917 р. розпочався новий наступ російських військ на Східному фронті, який закінчився провалом – утратою Галичини та Буковини. Після цієї події війна набула знову позиційного характеру.

Перша світова війна різко погіршила становище російських та українських земель: вони зазнали великих демографічних втрат(загинуло понад 500 тис. українців); занепало промислове виробництво, скоротились посівні площі, почалися інфляція та перебої з продовольством, загострилось «українське питання». Серед населення поширились антивоєнні настрої. Російська та Австро-Угорська імперії опинились на межі революцій.

Уряди провідних європейських держав розраховували на швидкоплинну війну. В арміях обох імперій воювали українці один проти одного. У складі австрійської армії була сформована перша в ХХ ст. українська військова частина – легіон українських січових стрільців.

Політичні режими і Австро-Угорщини, і Росії намагались розколоти й знищити український національно-визвольний рух.

Питання для закріплення.

1 .Яку роль у геополітичних планах великих держав відігравали українські землі перед І Світовою війною?

2.Як відносились до війни українські партії?

3. Які найбільші битви відбулися на території України?

4. Який вплив справила І Світова війна на долю України?