Сутність економічного району та об'єктивний характер його формування

Мережа економічних районів України

Ієрархія економічних районів, їх основні типии

Принципи і критерії виділення великих економічних районів

Основні районоутворювальні чинники

Сутність економічного району та об'єктивний характер його формування

Економічне районування та територіальна структура народного господарства

У загальному розумінні район визначається як поняття, яке широко використовується в різних галузях знання і означає територію, що вирізняється своїми специфічними особливостями — природними, історичними, соціально-економічними та іншими.

Деякі вчені західних країн віддають перевагу у формуванні економічних районів природному чиннику — однорідності природи.

Інші вчені вважають, що природний чинник є дуже важливим для формування економічних районів, але не вирішальним. Однорідні за природними умовами райони можуть збігатися і не збігатися з економічними районами.

У реальній дійсності виникнення і розвиток економічних районів пов'язані зі

- способом виробництва,

- рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил.

Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації.

У докапіталістичних формаціях, коли територіальний поділ праці ще не набув певного розвитку, не було і об'єктивних умов для формування економічних районів.

Виникнення і формування їх відбулося в умовах розвинутого товарного виробництва і подальшого розвитку суспільного територіального поділу праці.

Значного розвитку набула теорія і методологія економічного районування у постсоціалістичних країнах, насамперед, у працях учених колишнього Радянського Союзу, що було зумовлено розвитком планової господарської системи.

Вагомий внесок у розроблення наукових засад економічного районування зробили такі радянські економіко-географи і економісти, як М. М. Баранський, М. М. Колосовський, ГІ. М. Алампієв, Я. Г. Фейгін, Л. Я. Зіман та ін.

У розробленні проблеми економічного районування колишнього Радянського Союзу особлива увага приділялась визначенню сутності поняття економічного району. Серед низки визначень найбільш вдалим є трактування П. М. Алампієва.

За визначенням П. М. Алампієва,

Економічний район — це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки і нерозривно пов'язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці.

Є й інші визначення поняття економічного району. Спільними для них є такі ознаки:

- територіальна цілісність,

- спеціалізоване господарство,

- його комплексність,

- тісні внутрішньорайонні і міжрайонні економічні зв'язки,

- особливість економіко-географічного положення.

Зі сказаного вище можна зробити таке узагальнення: