ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ЛЕКЦІЯ 4

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам теоретичні знання про методи наукового пізнання, логічні закони та правила;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;

Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни.

 

Питання:

1. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів).

2. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.

3. Спеціальні методи економічних досліджень

Питання для самостійної роботи:

1. Логічні закони та правила

2. Правила аргументації

Ключові поняття та терміни: методологія, методика, методи наукового дослідження, методи емпіричного рівня дослідження, методи теоретичного рівня дослідження.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Питання №1. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів).

Продовжуємо вивчення теми №2 «Загальна методологія проведення наукового дослідження».

Ми з Вами, на попередній лекції, з’ясували що - Методологія науки – це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукових знань.

Але питання «методології» досить складне, і тому саме це поняття тлумачиться у вітчизняній науці по-різному.

- Дайте визначення поняття «методологія».

Методологія (від грецької – шлях, спосіб пізнання, дослідження і вчення) – наука про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Методологія – це філософське вчення про наукові методи пізнання.

У широкому розумінні методологія – це спосіб усвідомлення будови науки і методів її роботи, а у вузькому – методологія –це сукупність принципів, методів, прийомів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній галузі знань.

 

Предметом вивчення методології є методи науки.

Науковий метод- це явище, яке постійно розвивається. Ж.-М. Леге писав: «Науковий метод не є раз і назавжди встановленим цілим. Це- історичний результат тривалої практики й осмислення цієї практики. Природно, що метод розвивається, ускладнюється, набуває нових форм у зв’язку з еволюцією техніки і технології та зі зміною мети досліджень».

Метод – це спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя; - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

 

Головне призначення методу полягає в отриманні та обробці інформації. Метод виступає також формою зв’язку дослідника з об’єктом дослідження. Він дає змогу отримати знання про ті або інші сторони об’єкта. Виходячи із цього, безпосередніми функціями методів наукового пізнання є:

- інформаційно-евристична функція (отриманняя інформації, фактів, теоретичного знання, зокрема й принципово нового)

- перевірна функція методів (повязана з перевіркою гіпотез і теорій, що дає змогу інституціоналізацію отриманого знання як істинного).

Отже, науковий метод вводить знання в науку, виступає засобом його вдосконалення і розвитку.

Розвиток ідеї до стадії вирішення завдання, звичайно, здійснюється як плановий процес наукового дослідження з використанням різних методів пізнання.

Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.

Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження.

В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети.

У кожній науковій роботі обов’язково необхідно вивести перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.