ТЕМА 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ЛЕКЦІЯ 4
Мета заняття:
Навчальна: дати студентам теоретичні знання про методи наукового пізнання, логічні закони та правила;
Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;
Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни.
Питання:
1. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів).
2. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
3. Спеціальні методи економічних досліджень
Питання для самостійної роботи:
1. Логічні закони та правила
2. Правила аргументації
Ключові поняття та терміни: методологія, методика, методи наукового дослідження, методи емпіричного рівня дослідження, методи теоретичного рівня дослідження.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Питання №1. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів).
Продовжуємо вивчення теми №2 «Загальна методологія проведення наукового дослідження».
Ми з Вами, на попередній лекції, з’ясували що - Методологія науки – це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукових знань.
Але питання «методології» досить складне, і тому саме це поняття тлумачиться у вітчизняній науці по-різному.
- Дайте визначення поняття «методологія».
Методологія (від грецької – шлях, спосіб пізнання, дослідження і вчення) – наука про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Вчення про правила мислення при створенні теорії науки.
Методологія – це філософське вчення про наукові методи пізнання.
У широкому розумінні методологія – це спосіб усвідомлення будови науки і методів її роботи, а у вузькому – методологія –це сукупність принципів, методів, прийомів та процедур дослідження, що застосовуються в тій чи іншій спеціальній галузі знань.
Предметом вивчення методології є методи науки.
Науковий метод- це явище, яке постійно розвивається. Ж.-М. Леге писав: «Науковий метод не є раз і назавжди встановленим цілим. Це- історичний результат тривалої практики й осмислення цієї практики. Природно, що метод розвивається, ускладнюється, набуває нових форм у зв’язку з еволюцією техніки і технології та зі зміною мети досліджень».
Метод – це спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя; - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.
Головне призначення методу полягає в отриманні та обробці інформації. Метод виступає також формою зв’язку дослідника з об’єктом дослідження. Він дає змогу отримати знання про ті або інші сторони об’єкта. Виходячи із цього, безпосередніми функціями методів наукового пізнання є:
- інформаційно-евристична функція (отриманняя інформації, фактів, теоретичного знання, зокрема й принципово нового)
- перевірна функція методів (повязана з перевіркою гіпотез і теорій, що дає змогу інституціоналізацію отриманого знання як істинного).
Отже, науковий метод вводить знання в науку, виступає засобом його вдосконалення і розвитку.
Розвиток ідеї до стадії вирішення завдання, звичайно, здійснюється як плановий процес наукового дослідження з використанням різних методів пізнання.
Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.
Вибір конкретних методів дослідження диктується характером матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження.
В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.
Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети.
У кожній науковій роботі обов’язково необхідно вивести перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.