Поняття географічного зазначення та його ознаки

Місце виготовлення товарів може вказувати на їх особливі уні­кальні якості, на особливу майстерність людей певної місцевості. У цілому все це впливає на позитивну репутацію товару на ринку, попит серед споживачів та ціну.

Право на географічне зазначення – це новий цивільно-право­вий інститут для нашої країни, хоча як об’єкт прав інтелектуаль­ної власності географічне зазначення розглядалося ще Паризь­кою конвенцією про охорону промислової власності 1883 р. В Україні правове регулювання відносин, пов’язаних з географіч­ним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501-504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу» тощо.

Незважаючи на певні термінологічні розбіжності, у ЦК України використовується термін «географічне зазначення» (ст. 501), а в законі – «зазначення походження товару» (ст. 6).

Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населено­го пункту, місцевості чи іншого географічного об’єкта, що викорис­товується для позначення товару, особливі властивості якого винят­ково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об’єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.

Термінологічні проблеми характерні також і для законодавства інших країн. Це зумовило введення Світовою організацією торгівлі (СОТ) терміна – зазначення географічного походження з метою використання його в документах організації.

Обсяг правової охорони географічного зазначення визначається характеристиками товару або послугами і межами географічного місця їх походження, зафіксованими державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:

1) наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погляду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;

2) обумовленість цих властивостей виключно або головним чи­ном властивими даному, а не іншому географічному об’єкту при­родними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) факторами;

3) людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.

Закон визначає термін «зазначення походження товару» через просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару.

Просте зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Прикладом словесних позначень може бути: «Зроблено в Україні», «Виготовлено в м. Харкові», «Маслини з Іспанії». Графічні зображення Ейфелевої вежі асоціюються з Парижем, пірамід - з Єгиптом, Кремля - з Москвою, статуї Волі - зі США, Золотих Воріт - з Києвом, Дзеркального струменя - з Харковом.

Основна функція простого зазначення походження товару - інформативна - визначити географічне місце, де вироблений товар чи надана послуга. Правова охорона простого зазначення походження товару надається без реєстрації на підставі його використання і полягає у недопущенні використання позначень, що є фальшивими чи такими, що вводять споживачів в оману щодо дійсного географічного місця походження товару.

Поняття та види кваліфікованого зазначення походження товарів. Кваліфіковане зазначення походження товарів відбиває більш складний зв’язок «місце - особливі властивості, конкретні якості чи репутація, інші характеристики товару». У цьому випадку передбачається прямий зв’язок між якістю продукту, наявністю у нього конкретних особливостей або інших характеристик, і місцем його виробництва. До того ж наявність цих якостей у товарі є постійною і обумовлена природними умовами чи характерним для даного географічного місця людським фактором, що об’єктивно існує в зазначеному географічному місці.

Кваліфіковане зазначення походження товару включає назву місця походження товару і географічне зазначення походження товару:

Назва місця походження товару – назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження товару – назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Розмежування між назвою місця походження та географічним зазначенням походження проводиться насамперед за ступенем залежності особливих характеристик товару від природних умов місця походження товару. Для назви місця походження ця залежність обов’язкова: хоча особливі властивості товару, позначеного нею, можуть залежати і від людського фактора, характерного для даної місцевості, однак обов’язково в поєднанні з природними умовами (використанням місцевої сировини, кліматичних умов, корисних копалин тощо).

До географічного зазначення походження висуваються більш лояльні вимоги. Особливі характеристики, якість і репутація можуть залежати як від природних умов, так і від людського фактора, а також можуть бути обумовлені поєднанням природних умов і професійного досвіду, традицій і етнографічних особливостей, характерних для даної місцевості.

Також обов’язковою для назви місця походження є вимога, що властивості товару виключно або головним чином зумовлені самою природою та людським фактором. Для географічного зазначення походження у цьому ж контексті використовується термін «в основному», тобто допускається менш твердий зв’язок. Таким чином, прикладом назви місця походження є мінеральна вода «Миргородська», Краснодарський чай тощо, а географічного зазначення походження - Петриковський дерев’яний розписний посуд, вологодські мережива тощо.

До того ж виробництво (видобування) і переробка товару, позначуваного назвою місця походження, здійснюються у межах зазначеного географічного місця, а для географічного зазначення походження достатньо, щоб хоча б основна складова позначеного цією назвою товару вироблялася або перероблялася у межах зазначеного географічного місця. Отже, для географічного зазначення походження сировина може бути привезена з інших регіонів і піддатися істотній переробці, достатній для надання характерних рис готовому товару.

Таким чином, якщо взяти географічне місце товару – м. Миргород, то прикладом простого зазначення походження товару буде: м. Миргород Полтавської області або сільгоспродукти з Миргорода, а кваліфікованого – Миргородська мінеральна вода (назва місця походження товару) та Миргородський фарфоровий посуд (географічне зазначення походження товару).

Від зазначень походження товарів варто відрізняти видову назву товару, тобто застосовувану в назві товару назву географічного місця, в якому спочатку товар цього виду вироблявся, але яка згодом стала загальновживаною в Україні як назва певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження. Наприклад, швейцарський сир, маргарин «Ленінградський»; ковбаса «Полтавська», «Одеська» тощо. Якщо видова назва товару відображає насамперед зв’язок «товар - якість», то зазначення походження товару відображає зв’язок «місце - товар».

Суб’єкти та об’єкти права на географічне зазначення

Законом визначено, що суб’єктами права на географічне зазна­чення є виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репу­тація або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє від­ношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виро­бів, технологічних процесів або географічних місць.

Правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню гео­графічного зазначення, в тому числі забороняти таке використання.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (по­слуги), позначених цим зазначенням. Реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного чи кіль­кох юридичних або фізичних осіб до Установи. Якщо найменування вже зареєстроване, будь-яка особа, яка перебуває в тому самому гео­графічному місці, що і перший заявник, і виробляє товар з тими самими властивостями, може подати до Установи заявку на надан­ня йому права користування зареєстрованим найменуванням. Реєс­трація в установленому порядку є підставою для видачі відповідно­го свідоцтва.

Правова охорона надається географічному зазначенню походжен­ня товару, щодо якого виконуються такі умови:

1) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

2) воно вживається як назва даного товару чи як складова час­тина цієї назви;

3) у вказаному цією назвою географічному місці наявні харак­терні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

4) позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людсь­ким фактором;

5) хоча б основна складова позначуваного цією назвою товару вироблялася та/або перероблялася в межах зазначеного географіч­ного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням по­ходження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при ви­користанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правова охорона надається також омонімічним[1] зазначенням похо­дження товару за умови забезпечення запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного місця походження товару або його меж.

Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню по­ходження товару, що:

1) не відповідає вищезазначеним умовам;

2) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

3) є видовою назвою товару;

4) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар ви­готовлено в іншому географічному місці;

5) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве­сти в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Крім того, національне законодавство не надає правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, пов’язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо:

1) Україна не має відповідної угоди з іноземною державою про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару;

2) це зазначення не охороняється у відповідній іноземній дер­жаві.

Українське географічне зазначення походження товару може бу­ти також зареєстроване в інших країнах, законодавство яких пе­редбачає таку реєстрацію. Однак обов’язковою умовою іноземної ре­єстрації є попередня реєстрація і одержання права користування за­значенням місця походження товару в Україні.

Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може розміщува­ти географічне зазначення на товарі, упаковці, рекламі, проспек­тах, рахунках, бланках та іншій документації, пов’язаній із введен­ням товару в господарський обіг. Власник свідоцтва має право та­кож проставляти поруч з охоронюваним найменуванням попереджу­вальне маркування, що свідчить про наявність його державної ре­єстрації. Однак право на використання зазначення походження то­вару не передається за ліцензійним договором. Усі бажаючі скорис­татися зареєстрованим найменуванням місця походження товару зобов’язані звернутися безпосередньо до Установи, підтвердити особливі властивості їхніх товарів та одержати на своє ім’я свідоцтво на право користування цим найменуванням.


[1] Омо́німи (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.