МАНІПУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МАНІПУЛЯЦІЇ

МАНІПУЛЮВАННЯ

Лекція 3

Оскільки маніпулювання є окремий випадок прихованого управління, то все, що було сказане щодо блоків моделі впливу, відноситься і до моделі маніпулювання.

До теперішнього часу накопичилася безліч визначень маніпуляції, запропонованих різними дослідниками.

Характеристики, що містяться в цих визначеннях, відносяться до трьом видам понять. 1) Практично у всіх визначеннях маніпуляція розглядається як специфічний спосіб управління адресатом, 2) У більшості визначень підкреслюється прихований характер дії на адресата. 3) У переважному числі визначень підкреслюється непристойність дій маніпулятора, що йдуть врозріз з волею адресата і завдають йому збитку. При цьому ініціатор отримує «односторонню перевагу, а адресат є жертвою.

Проведений аналіз показує, що запропоноване нами в лекції 1 визначення маніпуляції як різновиду прихованого управління, що характеризується егоїстичними цілями маніпулятора, може бути об'єднуючим для різних визначень маніпуляції.

Під запропоноване нами визначення маніпуляції підпадають «ігри» (по Е.Берну). Згідно визначенню, даному творцем трансактного аналізу, «ігри — це серія комунікативних ходів, що виглядають цілком правдоподібно і що характеризуються прихованими, деколи нечесними мотивами і наявністю виграшу (ініціатора..), що містять пастку, якусь каверзу».

Має місце певна суперечність у відношенні до маніпуляцій. Загальновизнано, що це негативне явище: проте в роботах про маніпуляцію (див., наприклад, приведені в списку літератури роботи Р. Гудіна, Дж. Рудінова, Э. Шострома, Е.Л. Доценко) наголошується гик можлива позитивна роль. «Маніпуляція може проводитися і на користь того, що маніпулює. Наприклад, для того, щоб хто-небудь інший кинув палити, пити і так далі».

Розгляд маніпуляції як різновид прихованого управління знімає цю суперечність: якщо дії ініціатора проводяться на користь адресата, то це творче приховане упраеление (і його можна вітати); якщо, вони егоїстичні — те це маніпуляція, однозначно засуджувана в суспільній свідомості.

Залучає адресата до маипулятивної дії доведена до нього інформація. Природно, що ухвалюване ним рішення залежить від характеру цієї інформації. Маніпулюючи інформацією, ініціатор може досягти своєї мети.

Вся різноманітність здійснюваних над інформацією операцій з метою маніпулювання адресатом можна згрупувати по декількох напрямах: спотворення інформації; її приховування; часткове освітлення питання, маніпулятивні способи подачі інформації; психологічне навантаження, софізми.

Спотворення інформації варіює від відвертої брехні до часткових деформацій, таких як підтасовування фактів або зсув по безлічі значень поняття, коли, скажімо, боротьба за якесь право якої-небудь меншини подається як боротьба проти інтересів більшості.

Приховування інформації в якнайповнішому вигляді виявляється в умовчанні, захованні визначених тим.

Набагато частіше використовується метод часткового освітлення, або виборчої подачі матеріалу.

Іноді видають інформацію так, що насправді присутня лише видимість передачі інформації, вона не передається зовсім. Приклад — відповіді на питання, коли безліч вимовлених слів не відповідає на поставлене питання, а лише ілюструє відомий афоризм «Мова даний дипломатові, щоб приховувати свої думки».

Цей прийом ілюструє і наступна зарисовка:

—Дівчина, а дівчина! телефончик ваш не скажете, а?

—Візьміть телефонний довідник, він там є...

—Але я ж не знаю ваше прфзвище

—Воно теж є в телефонному довіднику.