Ревізійний процес: планування і порядок ревізійних дій

Зразок 3.8

  Оперативний план проведення інвентаризацій на підприємстві ВАТ “Олена”  
Об’єкти Матеріально відповідальні особи Спосіб проведення інвентаризації Цінності, що підлягають інвентаризації Відповідальний за проведення інвентаризації Для участі в інвентаризації залучаються Інвентаризація починається
1 2 3 4 5 6 7
Під-звітні особи За списком Суцільний Готівка Лоза Л.А. Онищук О.К., Поліщук П.К. 12.10
Склад № 1 Козак К.К. Вибірко-вий Готова продукція Гиренко Г.О. Мороз М.З., Васильков В.К. 12.10
Склад № 2 Снежко С.О. Вибірко-вий Сировина і матеріали Петров П.В. Черняк Ч.К., Малець М.Ц. 12.10

 

На підставі плану інвентаризації керівник підприємства видає наказ на її проведення. Конкретні види запасів, що підлягають інвентаризації за місцями їх зберігання, визначаються ревізором, який виходить із конкретних завдань ревізії.

 


 

Ревізійний процес – це ряд послідовних етапів (стадій) дослідження, що містить підготовку до ревізії, співставлення її програми, планування і організацію інвентаризацій та контрольно-ревізійної роботи на об’єкті ревізії, перевірку стану підприємства, документальну перевірку операцій та облікових даних (див. рис. 3.3).

Рис. 3.3. Організація та здійснення ревізійного процесу

Основною фігурою ревізійного процесу є ревізор – посадова особа вищестоящої організації, діяльність якої полягає у: дослідженні документально відображених господарських операцій; роботі, в основному, над задокументованими фактами та записами в облікових регістрах; використанні та застосуванні під час ревізії знань у сфері бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, статистики, планування, а також спеціальних способів та прийомів, якими він володіє як спеціаліст-ревізор.

Ревізор-спеціаліст в галузі обліку може бути не компетентним в інших питаннях. У випадку, якщо ревізор не компетентний з окремих питань, він через керівника відомства може запросити спеціаліста відповідної галузі і доручити йому вирішення таких питань.

Запрошеному для участі в ревізії спеціалісту ревізор ставить письмові питання, на які він повинен дати письмову відповідь. Відповіді спеціаліст формулює у вигляді висновків, що підписуються ним та матеріально відповідальною особою, службова діяльність якої перевірялась.

При проведенні ревізії часто виникає необхідність у різних експериментах, щоб перевірити правильність застосування на підприємстві норм витрачання сировини, матеріалів, встановити фактичне витрачання основних та допоміжних матеріалів, кількість відходів, виходу продукції, перевірити технологічний процес, здійснити контрольний обмір виконання будівельних або ремонтних робіт. Крім спеціалістів, в експерименті приймають участь ревізор та працівники підприємства, які до цього працювали на даному підприємстві, включаючи посадових осіб, службова діяльність яких перевіряється. До проведення експерименту рекомендується залучати і незацікавлених осіб. Керівник ревізійного процесу повинен організувати детальний опис експерименту в проміжному акті, що підписується його учасниками.

Рекомендується ставити конкретні питання спеціалісту та вимагати від нього чіткі та зрозумілі відповіді на них. Як і ревізор, спеціаліст повинен проводити перевірку з обов’язковою участю зацікавлених осіб.

Під зацікавленими особами розуміють лише посадових та матеріально відповідальних осіб, так як в наслідках ревізії зацікавлені лише вони. Але на практиці нерідко зустрічаються факти проведення ревізій на підставі колективних і індивідуальних скарг, заяв, сигналів. І, звісно, заявники в такому випадку є зацікавленими особами, і тому повинні бути запрошені для участі в ревізії.

Участь зацікавлених осіб в ревізії забезпечує об’єктивність та достовірність її результатів, виключає помилки у висновках ревізії.

Зацікавлені особи мають право:

– надавати пояснення ревізорам з питань, що мають відношення до ревізії;

– знайомитися з усіма документами, які є підставою для висновку про недоліки в роботі підприємства;

– бути присутніми при інвентаризації цінностей, при контрольних обмірах, запусках сировини та матеріалів у виробництво, оглядах цінностей, взятті проб та зразків для аналізу;

– знайомитися з актами ревізії та надавати письмово пояснення, зауваження або незгоду;

– надавати ревізору відповідні документи;

– наполягати на додатковій перевірці фактів, що мають відношення до виявлених порушень.

Ревізори мають право вимагати від матеріально відповідальних осіб підприємства, що ревізується, обов’язкової присутності при проведенні інвентаризації, перевірці довірених їм цінностей, контрольних обмірах виконаних робіт, контрольних запусках у виробництво сировини та матеріалів, відборі проб та зразків на дослідження, а також при інших аналогічних діях.

З метою забезпечення повноти ревізії та її об’єктивності зацікавлені особи можуть: подавати клопотання ревізору; вимагати призначення спеціалістів для перевірки; ставити перед ревізором додаткові питання з метою отримання по них висновків спеціалістів; представляти в ході ревізії та по її завершенні будь-які документи; знайомитися з документами, що вивчаються ревізором, та клопотати про їх доповнення.

Знайомити осіб з матеріалами ревізії в процесі її проведення слід в межах, що гарантують зацікавленим особам можливість ознайомитися з усіма документами, які будуть використані ревізором при складанні висновків.

Планування ревізійного процесу це складний етап контрольно-ревізійної роботи, який є одним із засобів наукової організації діяльності ревізора. Тільки грамотне планування дозволяє визначити чіткий порядок та послідовність перевірки кожної здійсненої операції, а також отримати очікувані результати ревізії. Керівник ревізійної бригади наперед визначає етапи ревізії, її послідовність, встановлює зміст та об’єм намічених ревізійних дій, час огляду та ретельного вивчення конкретної сукупності документів, визначає необхідність одночасного проведення декількох ревізійних дій (отримання роз’яснень від посадових осіб в сполученні з вивченням конкретних документів та проведенням зустрічних перевірок), вирішує питання про використання технічних засобів в ході окремих ревізійних дій та ін.

 

Ревізорське планування – це найбільш раціональний шлях проведення ревізії, що забезпечує його внутрішню наукову організацію, і в цьому розумінні представляє собою метод організації ревізійного процесу

 

Мета планування проведення ревізії полягає у визначенні її стратегії та тактики, складанні загального плану ревізійної перевірки, розробки ревізійної програми.

Під час планування контрольно-ревізійні органи повинні дотримуватися ряду принципів, до яких відносяться комплексність, безперервність та оптимальність.

Комплексність планування – це взаємозв’язок та узгодженість всіх етапів планування.

Безперервність планування – це встановлення поєднання завдань групі ревізорів та ув’язка етапів планування за термінами та суміжними господарюючими суб’єктами.

Оптимальність планування – це варіантність планування для різноманітного вибору оптимального варіанту загального плану та програми ревізії на підставі критеріїв, визначених ревізійною організацією.

Отже, планування в ревізії повинно бути гнучким та мобільним. Якби план, складений на початку ревізії, залишався незмінним, і ревізор не коригував би його в міру виявлення фактів порушень та зловживань, ревізія в багатьох випадках не була б вдалою. Іноді план, навіть ретельно продуманий, необхідно перебудовувати після перевірки окремих питань.

Робочий план не повинен створюватись довільно, а повинен витікати з наявних в розпорядженні ревізора даних, зібраних в процесі підготовки та проведення ревізії на всіх її етапах. Внесення в нього змін повинно бути обґрунтованим та зумовлюватись конкретними фактами. Виявлення будь-яких фактів може викликати необхідність перевірки нових обставин, не передбачених раніше ні програмою, ні робочим планом, необхідність повторного, більш поглибленого розгляду раніше вивчених питань. Таким чином, принцип динамічності робочого плану означає безперервне його вдосконалення, доповнення, уточнення, зумовлене конкретними обставинами. План ревізії коригується до тих пір, поки по кожному виявленому факту не будуть зібрані матеріали, що дають правильне уявлення про явища, що вивчаються.

Відповідно до програми ревізії і результатів обстеження кожен учасник ревізії складає робочий план з вказанням переліку основних питань.

Програма ревізії уточнюється на місці з врахуванням проведеного обстеження, інвентаризації і результатів аналізу основних показників підприємства і його підрозділів. Зокрема, можуть бути уточнені терміни, обсяги, способи і напрями ревізії. Ці зміни знаходять відображення в робочому плані кожного виконавця. В плані перераховуються окремі її етапи в хронологічному порядку із зазначенням строків виконання кожного з них. Такий графік допомагає ревізору завчасно розрахувати час, з метою найбільш ефективного його використання, а також запобігти нерозгляду будь-якого питання програми. Робочий план (графік) має таку форму (зразок 3.9).