Початкове вкладення

У нашому випадку PVI складає 778грн./ 220грн. = 3,54. Оскільки цей метод враховує зміну вартості наявних засобів у часі, його варто визнати найбільш точним рівнянням загального доходу від інвестування з усіх, обговорюваних раніше.

Чиста приведена (поточна) вартість (Nel Present Value - NPV) - метод, можливо, найбільш популярний із усіх, що використовують поняття приведеної вартості. NPV - це просто поточна вартість майбутніх грошових потоків мінус початкові витрати на інвестування. Менеджери віддають перевагу цьому методу, оскільки він відображає доходи від вкладів, тобто перевищення надходжень над початковими виплатами, і виражений у доларах поточної цінності. Головний недолік цього методу розрахунку полягає в тому, що він не враховує розміри конкуруючих проектів капіталовкладень. Наприклад, більше вкладення зазвичай має і більш високу NPV. NPV не вимірює відношення доходів до початкових грошових виплат, що дозволяє зробити PVI. З цієї причини недоцільно використовувати NPV при порівнянні проектів капіталовкладень різних розмірів. Проте, розрахунки NPV можуть використовуватися при ранжируванні можливих інвестиційних проектів. Коли вибирається інвестиційний проект із позитивним NPV, це означає, що фірма одержить чистий виграш. Для нашого прикладу NPV дорівнює 778грн. – 220грн. = 558 грн.

Внутрішня ставка доходу (Internal Rate of Return — IRR) - це коефіцієнт дисконтування, при якому значення NPV (доход від інвестиції) дорівнює нулю. Визначення цього "чарівного" коефіцієнта дисконтування є трудомістким процесом і найбільш ефективно здійснюється за допомогою комп'ютерів і фінансових калькуляторів. Якщо дослідник намагається знайти внутрішню ставку доходу від вкладень вручну, то цей процес виглядає так: потоки коштів (позитивні і негативні) зводяться в таблицю, аналогічну табл.8.3. Потім дослідник довільно вибирає коефіцієнти дисконтування, поступово поліпшуючи вибір доти, поки приведена вартість доходів від вкладення не зрівняється з грошовим потоком у році "0". Цей процес здійснюється гладко, якщо в ряді розглянутих років (крім року первісного вкладу) не зустрінеться рік з негативним потоком коштів. У такому випадку обчислене значення IRR виявиться помилковим, якщо його взагалі буде можливо визначити. Розрахунки IRR — популярні методи оцінки інвестиційних доходів, оскільки вони дозволяють оцінити доходи від вкладів за допомогою такого показника, який дає можливість легко зіставляти IRR з бар'єрним коефіцієнтом корпорації. Якщо IRR менша, ніж бар'єрний коефіцієнт, обраний і корпорацією, проект капіталовкладення буде відхилений. Крім невірних результатів, які можуть з'явитися при змінах знаків грошових потоків, існує й інший важливий недолік цього методу: IRR не порівнює розміри доходів.

Краще не довірятися жодному з цих методів, а використовувати різні методи для порівняння вигідності проектів капіталовкладень. Якщо тільки корпорація не зіштовхнулася з необхідністю стандартних короткострокових вкладень, методи, засновані на приведеній вартості, мають більшу перевагу, ніж інші, оскільки вони враховують ефект зміни цінності грошей у часі. Хоча методи, ґрунтуються на приведеній вартості в цілому, переважніше, кожний з них має свої недоліки. При використанні комбінацій методів вплив цих недоліків може бути ослаблено. Більшість дослідників звичайно користуються методом числення NPV. До того ж, по визначенню, вкладення з позитивним значенням NPV ведуть до росту цінності корпорації.

Після того як витрати і доходи, які слідують конкуруючим варіантам капіталовкладень, оцінені і проранжовані, відбувається відбір кращого з цих варіантів.