Україна ЗА ЧАСІВ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Національно-культурне будівництво 20-х - поч. 30-х рр.

Намагаючись розширити національну та соціальну базу свого режиму, Москва зробила спробу залучити до управління в республіках представників неросійських національностей, які були більш обізнані з конкретною ситуацією на містах. У 1923 році XII з’їзд РКП(б) проголосив політику «коренізації», що набрала на Україні форми «українізації».

Одним з головних напрямків “українізації” стало розширення сфери вживання української мови у державному житті. Найбільший вплив українізація справила на розвиток національної освіти. Швидка українізація освіти сприяла зростанню загальних настроїв національного оптимізму. Україномовні театри у 1931 р. складали три чверті всіх театрів в Україні. Фільми ОлександраДовженка створили йому славу “першого поета кінематографа”. До певного часу московське керівництво не втручалося в українські справи. Та в міру зміцнення культу особи Й. Сталіна, формування адміністративно-командної системи з середини 30-х рр. набирала сили тенденція до унітаризму, обмеження самостійності України. Головною загрозою для «соціалістичного ладу» було оголошено місцевий націоналізм. Це стало сигналом до повсюдного наступу на українізацію.

Радянська модернізація 20-х - 30-х рр.. призвела до приголомшуючих змін в умовах життя українців та інших народів у рамках заснованого у грудні 1922 р. СРСР. Внаслідок проведеної індустріалізації основною складовою економіки нового державного утворення стала промисловість. Докорінних змін зазнало сільське господарство, однією з основних тут була ліквідація приватного землеволодіння. Ці зміни й особливо суцільна колективізація на Україні проводилися із застосуванням нечуваного насильства і призвели до величезних людських жертв, наслідком чого став Голодомор 1932-1933 рр. Національно-культурне будівництво 1920-х — поч. 1930-х рр. було, перш за все, пов’язане із здійсненням політики, що ввійшла в історію під назвою «коренізація». Українці перетворились у структурно повноцінну, сконсолідовану націю. І незважаючи на те, що к середині 30-х рр. українізація була згорнута, вони вступали у ХХ століття як модерна нація. Можна було відчувати себе сучасною людиною, робити партійну, державну, наукову і т.п. кар’єру, не боячись втратити свою українську ідентичність.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

Тема 11. Україна в Другій світовій війні

Тема 12. Україна у роки відбудови і подальшого розвитку народного господарства ( середина 40-60-х років)

Тема 13. Соціально-економічні процеси і політичний стан в Україні у другій половині 60-х - першій половині 80-х рр.

Тема 14. Україна на шляху суверенітету і незалежності