Окрему увагу слід звернути на події, які в історії носять назву „Вахта на Рейні». Та останній німецький наступ на Заході.

У жовтні 1944 р. союзники розпочали операцію, мета якої прорвати лінію Зігфріда, форсувати Рейн і оволодіти Руром - промисловою базою Німеччини. Проте наступ союзників було зупинено.

Війська союзників, які отримували все необхідне зі США та Англії, прив'язані до роботи атлантичних комунікацій, які у свою чергу залежали від пропускної здатності портів на Півночі Франції, Голландії. Відступаючи, німецькі війська намагалися мак­симально зруйнувати портові споруди, комунікації. Єдиний великий, порт, який залишився майже неушкодженим, був Антверпен. Він знаходився близько до фронту і був ідеальним з точки зору поста­ми союзників.

А. Гітлер, програючи на всіх фронтах, не залишав надій переломити на свою користь. Великі сподівання він покладав на суперечності між союзниками. «Я бачу, як ці суперечності стають дедалі сильнішими з кожною годиною. Якщо зараз ми зуміємо завдати нечисленних тяжких ударів, тоді цей... єдиний фронт раптово розвалиться». 1

Із цією метою німецьке командування підготувало великий наступ на заході в районі Арден. Метою операції було оточення союзних військ і захоплення Антверпена. Німецьке командування, маючи 39 дивізій проти 89 союзницьких, зосередило їх на відносно вузькім ділянці фронту. Німецькому наступу сприяла погода, що не дозволяй л а союзникам використовувати свою перевагу в авіації. Німецький план виявився справжньою авантюрою. Танки були забезпечені пальним лише на 100 км. Розрахунок прориву фронту базувався несподіваності захоплення складів з пальним американської армії. Для успішного просування військ німецьке командування створило спеціальний загін солдатів і офіцерів на чолі з О. Скорцені, які були переодягнені у форму американської армії . Загін мав просуватися тилами військ союзників, поширювати паніку і захоплювати важливі об'єкти.

Німецький наступ розпочався 16 грудня 1944 р. і тривав до 26 грудня. Німці просунулися на 90 км углиб оборони союзників і зупинилися. Були вичерпані резерви, особливо пальне. На початку січня німецькі війська завдали ще одного удару в Ельзасі. Склалась ситуація, за якої ні союзники, ні німецькі війська не могли пере ломити хід боїв на свій бік.

В. Черчілль звернувся до Й. Сталіна з проханням розпочати наступ радянських військ. 12 січня Червона Армія перейшла в наступ на 1200-кілометровій ділянці фронту (Вісло-Одерська операція). Таким чином, останні сподівання А. Гітлера на перелом у ході війни по виправдалися.

Зрозумівши безперспективність подальшого наступу, Гітлер наказав відвести війська на лінію Зігфріда, а найбільш боєздатні частини були спрямовані на радянсько-німецький фронт у район Будапешта.