Розрахунок втрат тепла
Класифікація систем центрального опалення
| За видом теплоносія | |
| Водяне | використовується вода з температурою до 150° С |
| Парове | використовується пара низького чи високого тиску (до 600 кПа) |
| Повітряне | працює за рахунок надходження в приміщення гарячого повітря з більш високою температурою, ніж в опалюваному приміщенні |
| За розміщенням подавальних трубопроводів | |
| Із верхнім розведенням | подавальні трубопроводи прокладаються по даху чи під стелею верхнього поверху |
| З нижнім розведенням | подавальні трубопроводи прокладаються по підвалу, над підлогою першого поверху чи каналах, що знаходяться під підлогою |
| За схемою прокладання теплопроводів | |
| Однотрубні | теплоносій в опалювальні прилади надходить і відводиться по одному стояку (прилади розміщені послідовно) |
| Двотрубні | теплоносій в опалювальні прилади надходить і відводиться по різних стояках (прилади розміщені паралельно) |
| За способом переміщення теплоносія | |
| Із природною циркуляцією | за рахунок наявності більш високого тиску в централізованій мережі чи котлі або бойлері |
| Із штучною циркуляцією | виникає за рахунок використання насосу (відцентрового) |
| За способом теплопостачання | |
| Із централізованим теплопостачанням | тепло виробляється на центральних опалювальних районних котельнях чи на ТЕЦ (теплоелектроцентралях) |
| Із автономним теплопостачанням | тепло виробляється у власних модульних котельних установках, встановлених на даху будівлі чи на рівні опалювальної системи. Такі установки компактні, прості та надійні в експлуатації, мають високий коефіцієнт корисної дії, працюють на рідкому чи газовому паливі |
| За способом приєднання до централізованої мережі теплопостачання | |
| Із безпосереднім приєднанням | вода із ТЕЦ подається безпосередньо у місцеву мережу будівлі, попередньо пройшовши елеваторний вузол опалення, призначений для зниження тиску і температури гарячої магістральної води |
| Із гідравлічно ізольованим приєднанням | вода із ТЕЦ не надходить у місцеву мережу, а використовується для нагрівання води, що циркулює у місцевій системі. Це досягається шляхом використання теплообмінного апарата, який називається бойлером |
Основні втрати тепла приміщеннями відбуваються через зовнішні огороджувальні конструкції: стіни, вікна, підлогу нижнього і перекриття верхнього поверхів. Тепловтрати кожного огородження визначають за формулою
Q = k·F·(tв-t3)·α,(1)
де Q - втрати тепла через огородження, Вт
k –коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (кількість тепла, що передається через огородження площею 1 м2 протягом 1 години при різниці температур внутрішнього і зовнішнього повітря 1°), Вт/м2·°С;
F– площа огороджувальної конструкції, м2;
tв – внутрішня температура повітря, °С;
tз – температура зовнішнього повітря, приймається рівною розрахунковій зовнішній температурі для опалення tр.о, °С;
α – поплавковий коефіцієнт, що враховує ряд факторів, які збільшують чи зменшують роззвтрати тепла: надбавка на вітер і орієнтацію огороджень на сторони світу, висоту приміщень тощо.
Наближені розрахунки витрат тепла приміщеннями можна проводити з використанням питомої теплової характеристики. Тоді розрахункові витрати тепла визначаються за формулою
Qр = qo·V·(tв- tр.о),(2)
де Qр – розрахункові витрати тепла за 1 год, Вт;
qo – питома теплова характеристика будівлі, Вт/м3·°С.
V -об’єм приміщення, м3.
Питома теплова характеристика qo залежить від об’єму будівлі. Наприклад, при Vбудівлі до 1000 м3 рекомендується qo приймати рівною 0,58 Вт/м3·°С, при Vбудівлі від 1000 м3 до 3000 м3 qo = 0,52 Вт/м3·°С.