План лекції

Концептуальна модель прогнозування технічного стану модулів електронного обладнання

Контрольні питання

1. Визначити, якими властивостями характеризуються стаціонарні й нестаціонарні потоки відмов ФЕ?

2. Подати, які аналітичні вирази застосовуються при розрахунках основних характеристик надійності?

3. Охарактеризувати, в чому полягають ознаки формування технологій оцінки технічного стану модулів ЕА?

 

Література – [6].

 

 

 

1. Методика побудови концептуальної моделі прогнозування ТС модулів ЕА.

2. Сутність побудови лінійних моделей процесу прогнозування ТС модулів ЕА.

3. Сутність побудови нелінійних моделей процесу прогнозування ТС модулів ЕА.

 

Процес прогнозування складається із достатньо складних процедур, за допомогою яких робиться спроба визначити технічний стан модулів на майбутній період часу їх функціонування. З практичного боку реалізація процесу прогнозування технічного стану модулів базується на результатах оброблення сукупності значень деяких параметрів контролю, які характеризують функціональний стан цих модулів.

Для побудови концептуальної моделі прогнозування необхідно виконати ряд умов. По-перше, експериментатор повинен мати певний обсяг значень параметрів контролю в двох або більше проміжках часу. По-друге, в розпорядженні експериментатора повинні бути кількісні значення параметрів контролю із значеннями номінальних і допускових даних. По-третє, визначається вид моделювання відносно до принципів функціонування модулів електронного обладнання (лінійні або нелінійні моделі).

В подальшому викладі матеріалу застосовується метод екстраполяції стосовно лінійної моделі. Розглянемо три варіанти побудови концептуальної моделі прогнозування.

1. Відомі значення -го параметра контролю модуля у моменти часу та . Лінійна модель процесу прогнозування буде мати такий вигляд:

, (22.1)

де – постійний коефіцієнт, а – градієнт зміни значень –го параметра:

; . (22.2)

Час відмови модуля на період прогнозу за -м параметром контролю можна визначити

, (22.3)

де – допустиме значення -го параметра.

2. Відома вибірка значень -го параметра у момент часу . Модель процесу прогнозування стану модуля за -ім параметром визначається за формулою

,

де – номінальне значення -го параметра, а та .

В наведених співвідношеннях – верхня та нижня границі довірчого інтервалу середнього значення -го параметра. Верхня границя відповідає умовам , а нижня: .

3. Параметр, за яким прогнозується технічний стан об’єкта, вимірюється у момент часу , коли відомо час проведення наступного контролю . Виходячи з припущення, що у момент часу параметр може досягти границі допустимого значення, за моделлю можна визначити порогове значення цього параметра для моменту часу :

(22.4)

Аналізуючи наведені формули, можна зробити висновок: якщо за умови виконується співвідношення , то тоді модуль відмовить до часу проведення наступного контролю . Якщо за зазначених умов виконується нерівність , то тоді модуль збереже працездатність. В цьому полягає сутність прогнозування ТС.