Тези лекції
План лекції
Модуль 3. 3.08.ЗП.Р.01.02 Професійна лексика. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні
Тема:Орфографічні норми сучасної української літературної мови.
Мета:Систематизувати і поглибити знання студентів з орфографії, проаналізувати найтиповіші орфографічні помилки; розвивати орфографічну та пунктуаційну увагу; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності; формувати норми правильної літературної вимови.
Лекція 12
1. Основні поняття орфографії.
2. Орфограма, типи орфограм. Орфографічне правило.
3. Принципи українського правопису.
4. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками української літературної мови.
Література
1. Сучасна українська літературна мова /За ред. М.Я. Плющ. — К.: Вища шк., 2003..
2. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія. — К., 2003. — 151 с.
3. Український правопис- К.: Наук, думка, 2003.- 240с.
«Орфографія— одна з ознак літературної мови, її нерідко називають мундиром мови. Вона задовольняє практичну потребу: заміну неправильного написання правильним»(О.Шахматов).
«Правопис- це одяг писемної форми вироблюваної віками літературної мови. У всі часи він має бути зручним і ошатним»(В.Русанівський).
1.1. Орфографія (від гр.) - історично сформована,, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами»
1 .2. Орфограма - це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з ряду можливих.
1.3.Принципи українського правопису:
- Фонетичний: повна відповідність між звучанням і написанням (пишемо так,
як говоримо).
Н-д: шостий, пізно, чесний, материнка, яблунька, галка. Галька...
- Морфологічний: значущі частини споріднених слів (морфеми) пишуться
однаково, незважаючи на різне звучання.
Н-д: весна, степи; просьба, молотьба; зшити, зсадити; безчестя, безшовний;
намагаються, вагаєшся.
- Історичний (традиційний) — деякі написання не зумовлені ні вимовою, ні позицією звука в слові, а пишуться за традицією.
- Н-д: літери я, ю, є, ї, щ – на позначення двох фонем; дз, дж - на позначення однієї фонеми; левада, келих, кишеня, лиман, дзвінок, щітка .
- Смисловий: диференціація значень слів за допомогою різних написань.
- Н-д: високе дерево - село Високе; вгору - в гору; не друг - недруг..
Основу української орфографії становлять два головні принципи -фонетичний і морфологічний. Фонетичний принцип є домінуючим в українському правописі, який завдяки цьому значно легший від російського (там переважає морфологічний принцип), але важчий від білоруського (у ньому ще послідовніше дотримуються фонетичного принципу)
1.4. Основні орфограми української мови:
- Велика літера у власних назвах;
- Написання слів разом, окремо, через дефіс;
- Апостроф;
- Написання ненаголошених голосних;
- Спрощення у групах приголосних;
- Подовження та подвоєння. приголосних…