Рудоносні провінції, що приурочені до серединних масивів

Рудоносні провінції, що приурочені до внутрішніх прогинів (інтрагеосинкліналей) у межах геосинкліналей

Мають наступні риси відмінності:

а) відносно стабільне занурення, що відбувалося протягом тривалого часу. У зв’язку з цим для них характерні значні потужності осадових товщ, які представлені переважно флішевими та сланцевими товщами, а також широко розвинуті вулканогенні породи підводних вивержень основного та середнього складу. У ряді випадків утворюються карбонатні породи.

б) розвиток лінійчатих складчастих споруд геосинклінального типу, що супроводжуються повздовжніми насувами, які мають лускату будову.

в) у деяких випадках розвитком вздовж ослаблених зон поясів інтрузивних масивів основного та ультраосновного складу.

Однак головне значення у інтрагеосинкліналях набувають більш пізні крупні інтрузивні масиви кислого та середнього складу, що вкоренилися синхронно з формуванням складчастих споруд та витягнуті згідно з загальним простяганням складок. Для інтрагеосинкліналей не характерні прояви малих інтрузивів. Але породи дайкових фацій кислого та середнього складу, які є дериватами гранітоїдів відмічаються досить часто. Дайки лампрофірів або відсутні, або проявлені на локальних ділянках, не утворюючи витягнутих поясів.

Прикладами рудоносних площ, що співпадають з інтрагеосинкліналями, є рудоносні зони серединної частини Алайсько-Туркестанського хребту, серединна зона Східного Забайкалля та ін.

Підрозділяються на два типи.

До першого відносяться провінції, що знаходяться в межах «уламків» щитів, які оточені складчастими спорудами та характеризуються тривалим піднімання та розмивом з одночасним проявом локальних прогинів, в межах яких накопичуються осадки. Зруденіння виникає в процесі активізації таких уламків, що обумовлює підновлення раніше існуючих та розвиток нових розривних порушень, вкорінення гранітоїдів та інших продуктів магматизму, а також проявлення гідротермальної активності. Типовим прикладом таких рудоносних провінцій є Чеський серединний масив.

До другого типу відносяться провінції, що розвинуті у блоках древніх інтенсивно дислокованих метаморфізованих порід, які перекриті малопотужним слабкодислокованим осадовим чохлом. Ці блоки оточені зонами розвитку більш молодих шаруватих товщ, що інтенсивно зім’яті у лінійні складки. Магматизм в межах тектонічних блоків проявлений відносно слабко та характеризуються виходами гранітоїдів, що відслонюються вздовж розривних порушень. У складчастих зонах, що облямовують цей тип серединних масивів, розвинуті не тільки інтрузивні масиви, але і ефузивні утворення, які пов’язані з тріщинними виливами. Типовими прикладами таких рудоносних провінцій є Агінська плита у Східному Забайкаллі, област Північного Казахстану, а також Колимський масив.