Сімейно-шлюбні відносини в сучасних умовах.

Причини розлучень.

- сварки між подружжям з питання реалізації професії, праці, удома, побуту, виховання дітей.

- фінансові проблеми.

- неспівпадання очікуваного від браку з реаліями життя, проблеми сексу і як наслідок морально невмотивовані перелюбства, лібералізація норм сексуальної поведінки.

- відносини з родичами.

- загрожуючі особливості відмінностей (за характером, здібностям, звичкам).

Польський соціолог Ян Щепанській характеризував кризу в сім'ї як явище, якому властиві такі чинники:

- шлюбний трикутник;

- крах надій періоду навчання;

- крах надій по відношенню до дітей;

- тавро ганьби на одному з членів сім'ї (пияцтво, позашлюбна дитина).

- економічна криза

- війна, тривала розлука.

Розлучення не проходить безслідно. Віно позначається і на емоційному благополуччі людини, і на стані його здоров'я; породжує серйозні юридичні проблеми; ускладнює економічний стан розведених, змінює взаємостосунки з найближчим соціальним оточенням, ставить гострі проблеми, пов'язані з виконанням батьківських ролей. Розведеним доводиться одночасно адаптуватися до розпаду шлюбу і формувати новий стиль життя.

Сім'я як соціальний феномен пройшла складний шлях історичного розвитку, основними етапами якого, на думку американського соціолога Дж. Голдторпа, слід рахувати такі:

1 етап - сім'я в дохристиянському суспільстві (з домінацією парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю самотніх людей);

2 етап - сім'я в християнському суспільстві (з великим впливом церкви на сімейне життя і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом до шлюбу, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо).

3 етап - сім'я в індустріальному суспільстві (в кінці 18 століття відбувається перша революція в сімейному житті: зниження віку вступу до шлюбу, збільшення народжуваності, значного розповсюдження жіночої праці, дозволу розлучень по судновому рішенню і т.д.);

4 сучасний етап приніс в розвиток сім'ї радикальні зміни, звані черговою (другою) революцією в сімейному житті, яка не тільки внесла радикальні зміни в сімейні відносини, але і фактично поставила під сумнів саме існування сім'ї.

Назвемо соціальні умови, які дають підставу робити такий висновок:

- зростання економічної незалежності жінок і активне залучення їх до трудової діяльності;

- утворення двох центрів життя — місця роботи і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім’ї);

- еволюція поглядів на сексуальну мораль;

- винахід надійних контрацептивних способів і методів запобігання вагітності (вперше в історії людства за допомогою таких способів вдалося відділити секс від зачаття).

Типові і порівняно універсальні наслідки впливу названих обставин на сучасну сім'ю, тенденції її подальшого розвитку:

- збільшення кількості розлучень;

- збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;

- зменшення середньої тривалості шлюбу;

- відкладання часу вступу до шлюбу;

- мешкання шлюбних пар без оформлення шлюбу;

- зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з подальшим старінням населення і навіть його депопуляцією (смертність населення перевищила народжуваність);

- збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;

- зменшення кількості повторних шлюбів.

Зрозуміло, що зазначені тенденції тією чи іншою мірою притаманні й розвиткові сім’ї в Україні. При загальній кількості сімей (близько 17 млн.) середній розмір сім’ї коливається від 3,1 до 4 осіб. У нашій країні протягом року реєструється близько 500 тис. шлюбів, або 9,3—9,5 на тисячу мешканців. Це один з найнижчих показників серед країн СНД (ще нижчий— лише у Росії і Вірменії), хоча дещо вищий, ніж у Франції, Швеції, Японії, Швейцарії і Канаді ( там 4,9—7,3 шлюбів на тисячу мешканців). Водночас за 2003 рік в Україні зареєстровано понад 240 тис. розлучень. Найміцніші шлюби на Закарпатті, найменш міцні — в Криму. Зростає питома вага повторних шлюбів (23-24%). Щорічно до 200 тис. дітей залишаються без одного з батьків. Відбувається природне скорочення населення.