Завдання 1
Проаналізуйте генезу розвитку понять «підприємництво» і «підприємець», використовуючи таблицю 1. Які першочергові ознаки підприємництва виокремлюють західні, російські та українські дослідники?
Таблиця 1
| Дати | Автор визначення | Зміст визначення |
| Західні дослідники підприємництва | ||
| Середні віки | " | Підприємець — організатор парадів і музичних вистав, особа, яка відповідає за виконання великих будівельних або виробничих проектів |
| XVII ст. | " | Особа, яка укладає з державою контракт визначеної вартості і на яку покладена відповідальність за його виконання |
Продовження табл. 1
| Дати | Автор визначення | Зміст визначення |
| 1725 р. | Р. Кантильйон — засновник теорії | Підприємець — це людина, яка діє в умовах ризику |
| 1797 р. | Бодо | Особа, яка несе відповідальність за розпочату справу, планує, контролює, організовує і володіє підприємством |
| 1803 р. | Ж.-Б. Сей | Підприємець — це людина, яка організовує інших людей у межах виробничої одиниці, це — економічний агент, який комбінує фактори виробництва і навколо якого відбувається розподіл багатств |
| 1876 р. | Ф. Вокер | Потрібно розрізняти тих, хто надає капітал і одержує від цього відсотки, і тих, хто отримує прибуток завдяки своїм організаторським здібностям |
| 1934 р. | Й. Шумпетер | Підприємець — це новатор, який розробляє нові технології |
| 1949 р. | А. Коул — засновник Гарвардського дослідницького центру з історії підприємництва | Підприємництво — це цілеспрямована діяльність індивіда або групи з метою створення, збереження, примноження орієнтованої на одержання прибутку організаційної одиниці, яка є сукупністю ресурсів, капіталу, інформації та праці, щоб досягти грошової вигоди, що є виміром успіху, у взаємодії з економічними, політичними, соціальними умовами (інститутами, звичаями), які визначають ступінь свободи у прийнятті рішень |
| 1961р. | Д. Макклеланд | Підприємець — це енергійна людина, що діє в умовах помірного ризику |
| 1975 р. | А. Шапіро | Підприємець — це людина, яка виявляє ініціативу, організовує соціально-економічні механізми. Діючи в умовах ризику, він несе повну відповідальність за можливу невдачу |
| 1983 р. | Г. Піншот | Інтрапренер — це антрепренер, що діє в умовах вже існуючого підприємства, на відміну від власне підприємця-антрепренера, який створює нове підприємство |
| 1985 р. | Р. Хізріч | Підприємництво — це процес створення чогось нового, що має певну вартість; процес, який вимагає багато часу і сили, моральної і соціальної відповідальності; процес, який приносить у результаті грошовий дохід і особисте задоволення від досягнутого |
Продовження табл. 1
| Дати | Автор визначення | Зміст визначення |
| 1985 р. | П. Друкер | Підприємництво — особливий вид діяльності, в основі якого лежить інновація, тобто зусилля, спрямовані на створення цілеспрямованих змін в економічному чи соціальному потенціалі підприємства |
| 1991 р. | Б. Карлоф | Підприємець — це творча, винахідлива й енергійна людина. Часто — непересічна, вольова особистість, яка в зв’язку з цим не вписується в адміністративно-корпоративну культуру |
| Російські дослідники підприємництва | ||
| 1991р. | А. Агеєв, М. Грачов, Д. Кузін | Підприємництво — це особливий, творчий тип економічної поведінки, що є необхідною основою досягнення економічного успіху |
| 1993 р. | Р. Апресян | Підприємництво — це соціально-організуюча і перетворювальна діяльність, що є різновидом творчості і в цьому розумінні є однією з ключових форм соціальної діяльності взагалі |
| 1997 р. | А. Бусигін | Підприємництво — це вміння організувати власний бізнес і досить успішно здійснювати функції з ведення власної справи. Підприємець — це ділова людина, яка свідомо йде на економічний ризик шляхом самостійного прийняття інноваційних підприємницьких рішень, зміст яких зводиться до виробництва і постачання на ринок таких товарів, які можуть принести підприємницький дохід (прибуток) |
| 1998 р. | М. Лапуста, Л. Шаршукова | Підприємництво — це особлива ініціативна економічна активність дієздатних громадян, спрямована на задоволення потреб суспільства, населення й отримання особистого зиску |
| 2000 р. | В. Томілов | Підприємництво — це організація економічної діяльності на основі індивідуальної приватної чи акціонерної власності з метою отримання прибутку |
| 2002 р. | В. Верховій, В. Зубков | Підприємництво — це інноваційна модифікація (модель) економічної поведінки, орієнтованої на залишковий дохід, недоступний іншим стандартно діючим агентам ринкового процесу |
Закінчення табл. 1
| Дати | Автор визначення | Зміст визначення |
| Українські дослідники підприємництва | ||
| 1995 р. | В. Ворона, Є. Суїменко | Підприємець — це суб’єкт вільної, ініціативної, господарської діяльності, котра включена в систему відносин приватної власності, здійснюється завдяки механізму ринкової конкуренції, пов’язана з ризиком та відповідальністю, спрямована на виробництво нових товарів, надання послуг або освоєння нових технологічних та організаційно-економічних способів їх удосконалення з метою отримання максимально можливого для цих умов прибутку чи особистої самореалізації |
| 2001р. | В. Пилипенко | Підприємництво — це тип суспільної діяльності, який сприяє ринковій трансформації економіки — безвідносно до методів, способів і кінцевої мети, котру мають суб’єкти підприємництва |
| 2003 р. | Ю. Пачковський | Підприємництво — це особливий творчий різновид економічної діяльності і поведінки людини, керованої у своїй діловій активності особистими вигодами з урахуванням реальних інтересів і стратегічних цілей конструктивного розвитку та взаємодії усіх сфер суспільного життя. Підприємництво — це погляд у майбутнє і реалізація усіх потенцій (творчих, інтелектуальних, організаційно-управлінських) людини в межах виконуваної економічної діяльності |
| 2004 р. | Є. Сірий | Підприємництво — особливий вид діяльності, спрямований на досягнення додаткового прибутку (додаткової вартості) шляхом дій (комбінацій) з організації наявних засобів, ресурсів |
Джерело: Пачковський Ю. Ф. Психологія підприємництва: Навч. посіб. — К.: Каравела, 2006. — С. 17—20.