Чи мовленого

Використовують

Практики звужують

Витлумачуючи

Якби мова

Можна було б миритися,

Визначень

йшла про речі

суто наукові чи

другорядні. Однак

неправильно, неповністю

ефективність,

журналісти-

свої завдання

і не повною мірою

можливості друкованого

в ефірі слова

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГИ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Такий різнобій призводить до того, що й журналісти-практики зиу-

жують свої завдання і не повноюмірою використовують можливості друкованого

чи мовленого в ефірі слова. Прикладів можна навести чимало. Досить

згадати випадки, коли реклама не дає очікуваних результатів або коли

після критичного виступу немає тих наслідків, яких очікує журналіст.

Винним виявляється «хтось», не підвладний авторові тексту. При уважному

ж аналізі майже завжди з'ясовується, що автор такого тексту нехтує журналістською

аксіомою: сила ЗМІ не в адмініструванні (за П. Кондрашовим -

«елементи розумної директиви»), а в можливості впливати на дійсність або

соціальну свідомість через громадську думку. По сут

своєрідний сум за тими часами, коли газет боялися1.

Отже, перший висновок: ефективним може

бути текст, який впливає на соціальну дійсність

чи соціальну свідомість через громадську думку.

У зв'язку з цим потрібно уточнити суть відмінностей

між ефективністю і дієвістю (під ефективністю

розуміють вплив слова на свідомість, а під

дієвістю — конкретно-діловий вплив (вжиття конкретних

заходів) на реальну дійсність. Досягнення

дієвості поза змінами громадської думки веде до

адміністрування, до командного методу, властивого

тоталітарній журналістиці і неприйнятного в умовах

демократичного суспільства.

Це, до речі, провідні журналісти добре відчували

вже на межі 70-80-х років: «Журналістським

виступом, - писав, відповідаючи на анкету, один із

них, - можна у кінцевому підсумку звільнити з роботи

будь-яку посадову особу, якщо вона цього заслуговує.

І навпаки, можна підняти на п'єдестал гідних людей, достойні справи,

з якоїсь причини незаслужено принижені. Але понад усе - формування громадської

думки. Вона є тією стабілізуючою силою, яка здатна протистояти

злу і стверджувати добро»2.

До речі, з висновком про те, що ЗМІ і на дійсність, і на соціальну

свідомість впливають через громадську думку, погодяться, мабуть, не

«сі дослідники. Принаймні В. Ворошилов передусім стверджує, що

«преса насамперед впливає саме на суспільну свідомість (а не на громадську

думку, - І. Л.)»3 Його позиція надто непослідовна, бо на почат»

' Про сучасне тлумачення функцій журналістики та її ефективність докладніше

див.: Лубкович І. Функції журналістської діяльності. її ефективність // ЗбірПНК

праць кафедри української преси. - Львів, 1995. - Вип. 1. - С. 32-40.

2 Лубкович И. О чем рассказала анкета // Журналист. - 1984. - № 1.

' Ворошилов В. Журналистика. - С. 298.

і, таке спихання вини -

Оскільки ЗМІ

діють через громадську