Ка - С. 38-40.
Окт. и др.
Вестия. - 1992. - 11 марта и др.
Сент. идр.
Маяидр.
Правда. - 1991. - 9 марта.
Використання матеріалів КСД у журналістиці
мацію. У ній навіть з'явилось нове явище - «соціологічна публіцистика
». Воно не обмежилося відповідною рубрикою в журналі «Социо-
логические исследования», а вийшло на сторінки «Литературной
газетьі» , «Комсомольской правдьі»2, «Известий»3, «Независимой газе-
тьі» . Автори таких матеріалів не звертаються до окремих, хай навіть
значних фактів, а досліджують соціальні об'єкти, їх функціювання,
їм властиве концептуальне бачення причиново-наслідкових зв'язків,
широке використання соціологічної і статистичної інформації. Це,
однак, не безпристрасне дослідження науковця, а органічне поєднання
соціологічного і журналістського підходів5. Зрозуміло, що для написання
таких текстів потрібний не лише високий рівень журналістської
майстерності, а й ґрунтовний соціологічний вишкіл. На
жаль, української соціологічної публіцистики, за поодинокими винятками
, ще нема. Ліквідувати це відставання можна лише за умови,
що журналісти достатньо глибоко опанують соціологію, вільно володітимуть
матеріалом7.
Важливо, зокрема, уміти правильно оцінити репрезентативність соціологічної
інформації, яка є в розпорядженні журналіста: врахувати завдання,
методику дослідження, вибірку, на якій воно було проведене. Помилкою
було б, наприклад, застосовувати результати всеукраїнського
опитування до ситуації в окремому регіоні чи, навпаки, відомості дослідження
однієї соціальної групи поширювати на весь регіон чи й усе
1 Див.: ВелитноваЛ. Кто последний - очередь в жизни наших соотечественни-
ков // Литературная газета. - 1990. - 20 апр.; ЖуховицкийЛ. Причуда националь-
ного духа - проблема национального зкстремизма // Литературная газета. -
Див.: ВощановП. Кулаки. Раскрестьянивание деревни // Комсомольская правда. -
Бочаров Г. Гамбургский счет политикам. Отчуждение народа от власти // Из-
Беляеваконеген С. Дублирование реальносте // Независимая газета. - 1993. -
Докладніше про соціологічну публіцистику див.: Социология и журналисти-
Див. напр.: Бадзьо Ю. Поразка української революції // Літературна Україна. -
1997. - 21 серп., 28 серп.; Вишняк А., Небоженко В. Социологические прогнози:
мифьі и реальность // 2000. - 2002. - 19 апр.
Схоже, що нашим журналістам варто поновити знання і з математики: якось у
львівській "Суботній пошті" з'явилася замітка «170% (! - І. Л.) громадян ПАР -
за смертну кару» (у замітці йшлося про те, що 96% білих та 76% чорних
мешканців південноафриканських міст підтримують відновлення смертної
кари). Див.: Суботня пошта. - 1997. - ЗО трав.
ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГИ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
суспільство. Зрештою, соціологія фіксує масові
тенденції, а їх не можна ототожнювати з окремими
явищами - потрібно витримувати зв'язок загального,
часткового і конкретного. Врешті-решт
журналіст має уміти відрізнити кваліфіковане
дослідження від шарлатанства. Адже наводячи
результати КСД, журналіст популяризує їх, «узаконює
», подає як такі, що заслуговують на довіру.
Деякі структури і діячі, прагнучи здобути авторитет
і вводячи в оману спочатку журналіста, а
потім і громадську думку, «придумують» соціологічні
дослідження та їх результати. Відомі факти,
коли в політичній боротьбі фальсифікували