Ка - С. 38-40.

Окт. и др.

Вестия. - 1992. - 11 марта и др.

Сент. идр.

Маяидр.

Правда. - 1991. - 9 марта.

Використання матеріалів КСД у журналістиці

мацію. У ній навіть з'явилось нове явище - «соціологічна публіцистика

». Воно не обмежилося відповідною рубрикою в журналі «Социо-

логические исследования», а вийшло на сторінки «Литературной

газетьі» , «Комсомольской правдьі»2, «Известий»3, «Независимой газе-

тьі» . Автори таких матеріалів не звертаються до окремих, хай навіть

значних фактів, а досліджують соціальні об'єкти, їх функціювання,

їм властиве концептуальне бачення причиново-наслідкових зв'язків,

широке використання соціологічної і статистичної інформації. Це,

однак, не безпристрасне дослідження науковця, а органічне поєднання

соціологічного і журналістського підходів5. Зрозуміло, що для написання

таких текстів потрібний не лише високий рівень журналістської

майстерності, а й ґрунтовний соціологічний вишкіл. На

жаль, української соціологічної публіцистики, за поодинокими винятками

, ще нема. Ліквідувати це відставання можна лише за умови,

що журналісти достатньо глибоко опанують соціологію, вільно володітимуть

матеріалом7.

Важливо, зокрема, уміти правильно оцінити репрезентативність соціологічної

інформації, яка є в розпорядженні журналіста: врахувати завдання,

методику дослідження, вибірку, на якій воно було проведене. Помилкою

було б, наприклад, застосовувати результати всеукраїнського

опитування до ситуації в окремому регіоні чи, навпаки, відомості дослідження

однієї соціальної групи поширювати на весь регіон чи й усе

1 Див.: ВелитноваЛ. Кто последний - очередь в жизни наших соотечественни-

ков // Литературная газета. - 1990. - 20 апр.; ЖуховицкийЛ. Причуда националь-

ного духа - проблема национального зкстремизма // Литературная газета. -

Див.: ВощановП. Кулаки. Раскрестьянивание деревни // Комсомольская правда. -

Бочаров Г. Гамбургский счет политикам. Отчуждение народа от власти // Из-

Беляеваконеген С. Дублирование реальносте // Независимая газета. - 1993. -

Докладніше про соціологічну публіцистику див.: Социология и журналисти-

Див. напр.: Бадзьо Ю. Поразка української революції // Літературна Україна. -

1997. - 21 серп., 28 серп.; Вишняк А., Небоженко В. Социологические прогнози:

мифьі и реальность // 2000. - 2002. - 19 апр.

Схоже, що нашим журналістам варто поновити знання і з математики: якось у

львівській "Суботній пошті" з'явилася замітка «170% (! - І. Л.) громадян ПАР -

за смертну кару» (у замітці йшлося про те, що 96% білих та 76% чорних

мешканців південноафриканських міст підтримують відновлення смертної

кари). Див.: Суботня пошта. - 1997. - ЗО трав.

ЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГИ У ЖУРНАЛІСТСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

суспільство. Зрештою, соціологія фіксує масові

тенденції, а їх не можна ототожнювати з окремими

явищами - потрібно витримувати зв'язок загального,

часткового і конкретного. Врешті-решт

журналіст має уміти відрізнити кваліфіковане

дослідження від шарлатанства. Адже наводячи

результати КСД, журналіст популяризує їх, «узаконює

», подає як такі, що заслуговують на довіру.

Деякі структури і діячі, прагнучи здобути авторитет

і вводячи в оману спочатку журналіста, а

потім і громадську думку, «придумують» соціологічні

дослідження та їх результати. Відомі факти,

коли в політичній боротьбі фальсифікували