Один одного. 1
Опитування та його види
А про стосунки
Про респондента
Опитування
До особливостей
Рсенков, О. М. Маслова. - М., 1990. - Кн. 1. - С. 186.
Не називають (параметр пропускання).
«Відмінність соціометричного запитання від звичайного полягає в
тому, що відповіддю на соціометричне запитання є не значення ознаки,
ниміряне в номінальній, порядковій чи метричній шкалі, як у звичайному
опитуванні, а фактично прізвище (або номер, який замінює прізвище)
того чи іншого члена групи»2.
' Соціальним статусом у соціології вважають місце індивіда в системі групи, у
розвиткові групових процесів; соціальний статус індивіда визначають його
функції, обов'язки.
Соціальна роль - модель поведінки, яка випливає із соціальної позиції особи !
відповідає соціальним нормам і очікуванням.
1 Методи сбора информации в социологических исследованиях / Отв. ред. ІЗ. Г. Анд.
соціометричного
належить і те, що,
на відміну від інших
видів опитування,
воно д а є
не інформацію
чи соціальну групу,
між респондентами
в групі
Ця особливість методу унеможливлює застосування соціометрії поза
межами малої групи, воно неможливе, наприклад, серед мешканців одного
міста, студентів одного вищого навчального закладу: у них мають бути
певні стосунки, всі учасники опитування мають достатньо добре знати
Ще одна особливість методу: соціометричні запитання фіксують не
об'єктивні стосунки в групі, а відображення їх у свідомості носіїв інформації,
фіксують, як об'єктивні відносини сприймають і оцінюють люди з
різним становищем у групі.
Це, щоправда, специфіка не тільки соціометрії (раніше мова йшла
про те, що при анкетуванні й соціологічному інтерв'ю також фіксують
не реальну дійсність, а її відображення в свідомості опитуваного); та у
соціометричному опитуванні ця обставина виражена найяскравіше.
Нарешті, особливістю соціометричного опитування є те, що використовуючи
його, практично неможливо без шкоди для аналізу забезпечити
анонімність дослідження. Відомо лише два способи, якими забезпечують
анонімність у соціометрії: коли за відсутності дослідника члени
досліджуваної групи домовляються про присвоєння кожному з них номерів
(чи якихось символів) і коли окремі запитання кладуть у спеціальні
конверти з відповідними прізвищами членів групи (наприклад,
коли л: хотів би виконувати якусь роботу спільно з у, то він кладе відповідне
запитання у конверт із прізвищем).
Однак у першому випадку дослідження анонімне
лише для дослідника (адже члени групи зна^
ють значення номерів та символів, і тому їм легко
встановити, хто конкретно називає конкретну особу
за параметрами відхилення). Другий спосіб надто
спрощений, оскільки дає змогу встановити лише
рівень привабливості членів групи, встановити ж за
його допомогою взаємозв'язки, виявити у спільноті
підгрупи неможливо. Тому в соціометричному опитуванні
особливої ваги набувають обгрунтування в
преамбулі соціометричної картки потрібності й
анонімності дослідження та особиста порядність,
делікатність дослідника.
Теоретичні засади і методику соціометричного
опитування в першій половині XX ст. розробив
американський дослідник румунського походження
Дж. Морено1. Він, застосувавши деякі за-
' Див.: Морено Дж. Социометрия. - М., 1958.
І Сучасна соціо-