Не належать
Культури
Уважне вивчення звичайного стола теж дасть
Людей
Чи вислуховуючи
За ним, моделюючи
конкретні
ситуації, аналізуючи
якісь документи
думку інших
Аналіз документів
Предметом якої є чи не найскладніша частина світу - суспільне буггя, то в
ній шсгивно застосовують усі наукові методи збору інформації.
Неважко помітити, що с п о с т е р е ж е н н я , о п и т у в а н н я , експеримент
і аналіз д о к у м е н т і в застосовують і в журналістиці. Це
іі зрозуміло, оскільки, згадаймо, інших методів здобути інформацію
просто не існує. Однак так само легко помітити, що журналістські методи
відповідно до природи самої журналістики (яка не є наукою) часто
простіші, вільніші, буденніші й тому багатші, «особистісніші», однак не
настільки точні, як наукові. Коли йдеться про особисті відчуття і враження
журналіста, то така «особистісність» лише на користь. Коли ж
журналіст вивчає якісь колізії, суспільно важливі події чи явища, коли
робить якісь висновки, то вони, ці висновки, мають бути точними, аргументованими,
грунтуватися на інформації, яка реально, не однобоко і не
спотворено відображає життя. Тобто на інформації, здобутій науковими
методами. Ось чому журналістові цими методами слід володіти досконало,
знати, який метод збору інформації слід застосовувати в кожній
конкретній ситуації.
2.1. Аналіз документів
Аналіз документів застосовують для одержання зафіксованої у
документах інформації про соціальні факти, цінності та норми поведінки
різних категорій населення. У соціології документом
вважають спеціально створений предмет, призначений для передачі
чи збереження інформації. Предмети матеріальної культури й побуту
' теж несуть і зберігають певну інформацію
(скажімо, за зовнішнім виглядом будівлі можна
сказати, до якого стилю, до якого періоду вона
належить, або й назвати прізвище архітектора;
змогу визначити, коли, як, з чого і хто його виготовив).
Однак і будинок, і стіл створювали не для
збереження чи передавання інформації - вони мають інші функції.
За способом фіксування документи поділяють на письмові,
аудіовізуальні та комп'ютерні. А у д і о в і з у а л ь н і д о к у м е н т и - це
фотографії, аудіо- і відеокасети, кіноплівка; к о м п ' ю т е р н і - інформація,
відкладена в пам'яті комп'ютера, на дискетах, дисках.
За походженням і місцем зберігання документи є:
- архівні:
а) документи, які зберігаються в державних і центральних
архівах;
Предмети матеріальної
й побуту, хоч і
мають закладену
в собі інформацію,
до документів
СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ
б) архіви організацій і підприємств;
- особисті (мемуари, автобіографії, щоденники);
- непрямі (довідники, статистичні відомості тощо);
- матеріали засобів масової інформації.
Виділяють також документи природні, створені незалежно від дослідника,
і спеціальні документи, створені на замовлення дослідника.
Щоб одержати об'єктивну інформацію за допомогою аналізу документів,
слід перевірити їх на надійність, тобто з'ясувати цілі й мотиви
їх створення, історичний контекст, в якому вони виникли1.
Відомий російський соціолог В. Ядов так визначає надійність і достовірність:
«Надійність... - це впевненість, що ми маємо справу з тією інформацією,
яка запланована, стійка, точна. Достовірність - проблема
правдивості відомостей, їх відповідності реальним подіям»2. Він вважає
інформацію, яку містить документ, надійною, якщо: 1) вона не заторкує
інтересів автора документа; 2) завдає шкоди авторові; 3) на момент реєстрації
була загальновідомою; 4) з погляду автора є несуттєвою; 5) автор ставиться
до неї негативно.3
Соціологи розробили також правила перевірки д о с т о в і р н о с т і
документів. Вони розрізняють опис події та її оцінку, факт і судження
про нього, первинні й вторинні документи.
Слід враховувати, що первинні документи
надійніші за вторинні, природні достовірніші за
спеціальні і т. д. Очевидно також, що обережність
в оцінюванні достовірності має бути більшою,
якщо зміст документа більше заторкує інтереси
його автора. З цього огляду, найбільше довіри викликають
документи сторонніх людей, а найбільший
ефект дає зіставлення різних документів.
Застосовуючи аналіз документів, слід мати
на увазі, що в цьому випадку дослідник має
справу не з реальною дійсністю, а з уже відтвореною.
Будь-який документ - це продукт, наслідок
суспільної діяльності людини. З одного боку, цей продукт зовсім не
обов'язково відтворює дійсність адекватно, а з іншого - документ, зокрема,
той, який містить недостовірну інформацію, характеризує і автора
документа, і ситуацію, в якій документ було складено. У цьому цінність
1 Див.: Социологический справочник. - С . 178.
2 Ядов В. Методология и процедури СОЦИОЛОГИЧЄСКИХ иселедований. - 'Гарту,