Серцеві глікозиди.

Кардіотонічні засоби

Неуважність та її види.

Причини нестійкості уваги.

Стан, протилежний стійкості уваги, називається нестійкістю уваги і виявляється в її відвертанні, відволіканні, іншими об’єктами, тобто в зміні під їх впливом спрямованості діяльності людини. Відволікають увагу ті самі агенти, що її мимовільно привертають: раптові, сильні, різкі, динамічні зовнішні подразники, а також різні зміни стану організму.

Причинами нестійкості уваги є:

- слабкість уваги (фізіологічна основа – слабкість збудження у ділянках КГМ)

- інтенсивне зосередження на чомусь тривалий час (втомлюваність)

Чим менш розвинена особистість, тим сильнішою є відволікаюча дія побічних подразників (тому на уроках треба дбати про усунення відволікаючих факторів: шум, велика кількість унаочнення, невчасне унаочнення і т.п.). Нестійкість уваги виникає і в умовах непосильної, важкої, нецікавої, невмотивованої діяльності. Для збереження стійкої уваги потрібно використовувати різні види діяльності та різновидів сприймання (зорове, слухове, рухове сприймання) на занятті, їх чергування.

Неуважність виявляється в невмінні зосередитися на об’єкті, у ковзанні по поверхні предметів та в нездатності відобразити істотні властивості їх, приховані від ока.

Види:

- Нестійкість уваги

- Поверхова зосередженість уваги

- Легкість відволікання

VІ. Підсумок та висновки лекції.

Питання для контролю:

1. У чому виявляється увага?

2. Яким є фізіологічний механізм уваги?

3. Що таке осередок оптимального збудження?

4. Що таке домінанта?

5. Які є види уваги? Яка це мимовільна увага? Довільна? Післядовільна?

6. Які властивості уваги ви знаєте? Розкрийте їх значення.

Кардіотонічними називають лікарські засоби, що підвищують скоротливу здатність міокарда і сприяють нормалізації функцій серця.

Кардіотонічні засоби поділяють на непрямі (судинорозширювальні) та прямі.

Непрямі кардіотонічні лікарські засоби розширюють артеріальні, венозні судини, зменшуючи приплив крові до серця, а отже, перед- або після навантаження на міокард. До цієї групи належать судинорозширювальні засоби.

Серед прямих кардіотонічних лікарських засобів виділяють: глікозидні (стероїдні) — серцеві глікозиди і неглікозидні (нестероїдні).

Серцеві глікозиди (глікозидні, стероїдні кардіотонічні засоби) — це складні безазотні речовини рослинного походження, які мають вибіркову пряму кардіотонічну дію. Стероїдні кардіотонічні речовини виділено також із шкіри амфібій. У клінічній практиці застосовують також напівсинтетичні серцеві глікозиди (метилазид, ацетилдигоксин та ін.).

Серцеві глікозиди містяться в багатьох рослинах. Головними з них вважають наперстянку пурпурну, шерстисту (Digitalis purpurea,lanata), строфант (Strophanthus kombe, Strophanthus gratus), конвалію (Convallaria majalis), горицвіт весняний (Adonis vernalis).