Живопис, скульптура, архітектура.

Центром підготовки кадрів художників в Росії, була Академія Мистецтв,

створена в Петербурзі в 1757 р. Багато її випускників були вихідцями з

України, у тому числі художник А.Лосенко і скульптор І.Мартос, портретисти

Д.Левицький та В.Боровиковський.

Тенденція класицизму, що панувала в Академії, знайшла вираження в

скульптурних пам'ятниках, що були встановлені в українських містах

(надгробок фельдмаршалу Рум'янцеву-Задунайському в Києво-Печерській Лаврі

(1804-1805), пам'ятник дюку де Ришельє в Одесі (1823-1828), автором яких

був прославлений український і російський скульптор, академік І.Мартос

(1790-1835). В Москві йому належить пам'ятник Мініну та Пожарському (1818).

20 років прожив в Україні видатний російський кріпосний художник

В.Тропінін, який створив серію портретів українських селян Поділля. Учнями

видатного російського художника, представника класицизму, академіка

К.Брюллова були Безперчий, Мокрицький, Сошенко, а також поет Тарас

Шевченко.

Пензлю Шевченка належать портрети сучасників, серія гравюр

"Мальовнича Україна", акварелі і малюнки, зроблені у засланні (серія

"Притча про блудного сина", "Покарання шпіцрутенами", портрети місцевого

жителів Киргизії). Після повернення з заслання Шевченко за свої роботи

одержав звання академіка по гравіюванню на міді. Широко відомий і

автопортрет Шевченко, в якому знайшла відбиток глибока духовна драма поета

і художника.

Мальовнича творчість Шевченко вплинула на багатьох художників.

Російський художник Лев Жемчужников написав портрет "Кобзар на дорозі",

створив альбом ескізів на українську тематику, назвавши його шевченківською

назвою - "Мальовнича Україна". Цей альбом вийшов, як додаток до журналу

"Основа" (1861-1862).

Передвижники. Великий вплив на творчість українських художників мала

діяльність російського Товариства пересувних виставок, членами якого стало

багато українських митців. Виставки їхніх картин у другій половині 19 ст.

щорічно демонструвалися в багатьох містах України, привертаючи пильну увагу

громадськості. Вони мали великий естетичний та політичний вплив на

сучасників.

Малювальні школи. В цей ж час в Україні були створені перші

малювальні школи: у 1865 р. в Одесі, у 1869 р. - в Харкові, в 1875 р.

заснована Київська малювальна школа М. Мурашка. Одеську малювальну школу

закінчили Костанді, Нілус, Едурдс, Волокідін, Буковецький, Бродський

,Греков, Шовкуненко та ін.

Українська тематика знайшла відбиток у роботах відомого російського

художника Іллі Рєпіна, що народився в Україні, на Харківщині, у сім'ї

військових поселенців. Широку популярність у світі одержала його картина

"Запорожці пишуть листа турецькому султану", що відбила реальний факт із

життя уславленого кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка. При

написанні цієї картини Рєпіна консультував український історик, фахівець з

історії запорозького козацтва Дмитро Яворницький, який до того ж і позував

Рєпіну для постаті писаря.

Поетичні українські пейзажі малювали А.Куїнджі ("Місячна ніч на

Дніпрі", 1880 р.), І.Айвазовський. Останній жив у Криму, в Феодосії і

широко відомий як автор картин на морську тематику. У будинку, де він жив у

Феодосії, зараз знаходиться музей Айвазовського. Його картини виставлені в

художніх музеях Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Одеси і багатьох інших

міст України і Росії. Тонким ліризмом і поетикою перейняті полотна Сергія

Васильківського, його пейзажі і романтичні сюжети на теми українського

козацтва.

Класицизм. Наприкінці 18 - на початку 19 ст. офіційним стилем в

архітектурі України був класицизм. Активну участь у спорудженні будинків і

плануванні нових міст в Україні в цей час взяли російські зодчі Старов,

Захаров, Мельников, Стасов. На землях Північного Причорномор'я, звільнених

від турок і кримських татар, виростають нові міста: Херсон, Маріуполь,

Миколаїв, Одеса, Севастополь. В древніх українських містах (Київ, Чернігів,

Харків, Полтава, Суми) споруджується багато адміністративних і комерційних

будівель, дворянських клубів, офіційних резиденцій, соборів і т.ін.

На початку 20 ст. в архітектурі України був широко поширений стиль

модерн. Найбільше характерний приклад цього стилю - будинок залізничного

вокзалу в Києві (1912-1914 рр., архітектор Вербицький). Ряд архітекторів

продовжували працювати в класичних традиціях (будинок державної публічної

бібліотеки Академії Наук у Києві, Політехнічний інститут у Львові, будинок

колишнього Педагогічного музею в Києві, у якому в 1917 р. засідала

Українська Центральна Рада).

Оригінальним пам'ятником архітектури є будинок Полтавського земства

(сьогодні обласний історико-краєзнавчий музей), який був побудований за

проектом архітектора Василя Кричевського (1872-1952) у 1905-1909 рр. з

використанням форм українського козацького бароко і фольклорних мотивів у

зовнішньому і внутрішньому оформленні будинку. В 1903 р. В.Кричевський

одержав за проект цього будинку премію на конкурсі. В оформленні внутрішніх

інтер'єрів будинку брав участь художник Сергій Васильківський (1854-1917).

В.Кричевський, як і його брат Федір, був також малярем, художнім керівником

в оформленні театральних вистав та кінофільмфів.

Українські садиби.

Качанівка маєток українського мецената Тарновського 19 ст.,

кліматичний лісовий курорт у Чернігівській обл., бували М.Гоголь,

Т.Шевченко, М.Вовчок, М.Глинка, П.Чайковський та ін.

Сокиринці, маєток українського мецената П.Галагана.

Хутір "Надія" у Кіровоградській обл., садиба акторської сім"ї

Тобілевичів.

Висновки.

Українське мистецтво у ХІХ ст. розвивалося поруч з російським

мистецтвом таким чином, що розділити їх важко. Але український народ зробив

великий внесок у розвиток музики, живопису, архітектури та інших видів

мистецтва цього часу. І цей внесок є спільним надбанням.