ДОДАТОК ДО ЛЕКЦІЇ

Метод екстракції також є методом розділення сумішей на складові частини. Екстракцією називається процес переведення речовини з водної фази в органічну. За методом екстракції компонент суміші, який потребує відокремлення, переводять у сполуку, яка краще розчиняється в органічному розчиннику, ніж у воді, збовтуючи з відповідним органічним розчинником, який не змішується з водою. Екстракція залежить від природи сполуки та природи розчинника.

Методом екстракції користуються для розділення і концентрування речовин. Так, вміст металів у природних водах визначається після концентрування їх за допомогою екстракції у вигляді купферонатів або оксихінолінатів. Органічні реактиви часто утворюють з металами сполуки, які погано розчиняються у воді. Наприклад, купферон, 8-оксихінолін широко використовуються для розділення і визначення деяких металів методом осадження. Серед цих сполук є такі, які розчиняються в органічних розчинниках, утворюючи забарвлені екстракти. Вимірюючи інтенсивність забарвлення цих екстрактів, знаходять вміст того чи іншого металу. Селективності екстракції можна досягти регулюванням кислотності, добавлянням маскуючих реагентів. Екстракцію забарвлених сполук використовують для аналізу мікрокількостей різних елементів.

Метод екстракції надзвичайно перспективний і швидко розвивається. Він має багато переваг перед іншими методами аналізу. Техніка екстракції дуже проста і потребує мало часу. Оскільки розчинність в органічному розчиннику набагато більша, ніж у воді, то за допомогою екстракції можна перевести речовину з великого об’єму водного розчину в значно менший об’єм органічного розчинника і цим підвищити чутливість аналізу. Екстракційні методи придатні для визначення як макро-, так і мікрокількостей елементів. Цим методом можна визначити одні забарвлені сполуки в присутності інших. Під час екстракції, на відміну від методу осадження, відпадають операції фільтрування, промивання, висушування і зважування. Якщо використовувати забарвлені екстракти у фотометричному аналізі, два етапи аналізу — відокремлення і визначення — можна виконати за одну операцію. Процес розділення за допомогою екстракції легко автоматизується.

Наприклад, виявленню заліза (III) за реакцією утворення тіоціанату заліза (III) заважають йодид-іони. Проте якщо таку суміш збовтати з бензолом, то вільний йод, який виділяється, коли добавляють розчин солі заліза (III), переходить в органічну фазу, а тіоціанат заліза (III) залишається у водному розчині. Колір тіоціанатного комплексу не маскується забарвленням йоду, бо останній міститься в органічному шарі. Техніка роботи при цьому така: досліджуваний розчин, який містить сіль заліза (III) та йодид-іони в присутності тіоціанату амонію, збовтують у ділильній лійці з органічним розчинником. Після відстоювання органічний шар відокремлюють (екстракт, який містить вільний йод) від водної фази, в якій залишився тіоціанат заліза (III). Якщо екстракцію треба повторити, водну фазу обробляють другою порцією органічного розчинника й екстракти змішують.