Ліцензія та договори на використання об'єкта права інтелектуальної власності не підлягають обов'язковій державній реєстрації.

За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог Цивільного кодексу та іншого законодавства. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором, тобто ліцензіар має право видачі іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. За субліцензійним договором ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності, при цьому відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності регулює не тільки відносини, що виникають у ліцензійному договорі, а також відносини, що виникають у процесі створення об’єкта. За цім договором одна сторона, якою є виконавець – творець (письменник, художник), зобов’язується створити зазначений об’єкт відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. У договорі визначаються способи та умови використання цього об’єкта замовником. Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором. Умови цього договору, що обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними (ст. 1112 ЦК). Істотною умовою може бути умова про особисте виконання роботи творцем.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності – це договір, за яким одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим Цивільним кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними (ст. 1113 ЦК).

За договором комерційної концесії (франчайзингу) одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Відносини, пов'язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються ЦК та іншими законами.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.