Приклад. План-конспект уроку інформатики в 2 класі.

КЛАС

Згідно програми «Шукачі скарбів» для 2-4 класів

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ З ІНФОРМАТИКИ

Інколи на практиці використовують таку структуру календарного плану (див. табл. нижче).

Досить ефективною формою планування роботи під час вивчення окремих тем є складання тематичних планів. У тематичному плані є можливість чітко спланувати систему уроків, повторення з метою акту­алізації опорних знань і поточне повторення для закріплення вивчено­го раніше, передбачити використання програмного забезпечення, лабо­раторні, практичні і контрольні роботи, систему вправ, які виконувати­муться на уроці й удома.

Форма тематичного плану може бути різною. Одне з мож­ливих для курсу інформатики показано в табл. 3.4. (ст. 165 за підручником Морзе Н.В. Частина 1).

Підготовку до уроку доцільно починати з перегляду календарного або тематичного плану, плану або конспекту попереднього уроку щоб з'ясувати, як виконано план попереднього уроку. Треба ще раз розгля­нути можливі способи розв'язування тих вправ і задач, які пропонува­лись учням як домашнє завдання.

Після цього необхідно уважно вивчити відповідний матеріал під­ручника, ознайомитись з методичними посібниками, відпрацювати матеріал на комп'ютері, продумати, які треба використати засоби навчання та програмне забезпечення.

Важливо правильно поставити дидактичну мету, дібрати зміст навчального матеріалу, враховуючи потреби рівневої диференціації, продумати тип уроку, його структуру, типи використання комп'ютера на уроці, дібрати доцільні методи і прийоми досягнення мети, органі­заційні форми, засоби навчання.

Треба визначитись щодо форм проведення контролю та оцінювання знань учнів. Якщо проводитиметься лабораторна чи практична робота, то слід розробити завдання для індивідуального виконан­ня. Обов'язково слід продумати, які записи і в який спосіб будуть роз­ташовані на дошці, що учні писатимуть в зошитах, як одержуватимуть завдання для виконання роботи на комп'ютері, як і хто перевірятиме правильність виконання такої роботи, де (комп'ютер, папка, ім'я файлу) зберігатимуться результати роботи учнів при практикумах та лабо­раторних роботах та ін.

Якщо урок потребує виготовлення дидактичних матеріалів, комп'ю­терної презентації, то зробити це варто заздалегідь. Необхідно ретель­но підготувати зміст домашнього завдання, передбачити час і форму подання його учням. Тільки після цього можна братися до складання плану або конспекту уроку.

Досвідчені вчителі складають поурочні плани, які є обов'язковим документом, без наявності якого керівництво школи має право не допу­стити вчителя до проведення уроку. Поурочний план за формою може бути довільним, але має відбивати мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, не­обхідний навчальний матеріал, ППЗ, ДЗ.

Наведемо орієнтовний перелік відомостей, які включаються до плану чи конспекту уроку:

1) дата проведення уроку, предмет, клас, номер і тип уроку;

2) тема уроку;

3) пізнавальні, виховні і розвивальні цілі уроку;

4) перелік наочних посібників, технічних засобів навчання, навчального обладнання, роздаткового матеріалу, ППЗ, методичної літератури, електронних адрес інформаційних ресурсів в Інтернеті, які використовуються на уроці.

5) структура уроку, його зміст, методи навчання, орієнтована тривалість кожного етапу уроку, знання і навички, які перевірятимуться; організація інших видів навчальної діяльності учнів;

6) опис ходу уроку.

Підготовка вчителя до уроку. При підготовці цього питання варто звернути увагу на освітлення наступних положень:

− загальна підготовка вчителя до уроків починається задовго до початку навчального часу;

− підготовка вчителя до уроків починається з досконалого вивчення в першу чергу шкільного стандарту та програми шкільного курсу інформатики, у якої наведене тематичне планування навчального матеріалу, вказано що учні повинні знати та вміти після вивчення кожного розділу курсу, тобто наведено стандарти навчання, а також орієнтоване поурочне планування курсу інформатики.

− підготовка вчителя до уроків починається з досконалого вивчення змісту навчального матеріалу;

− підготовка вчителя до конкретного уроку починається з продумування змісту навчального матеріалу, аналізу тієї частини програми, що відноситься до майбутнього уроку, а також до попереднього і наступного, установлення між ними зв'язку і послідовності;

− при підготовці до уроку вчитель інформатики вивчає характер викладення навчального матеріалу в шкільних підручниках та обирає більш оптимальний з них,

− ознайомлення з необхідним програмним забезпеченням, установка або налагоджування його на комп'ютерах у класі;

− робота по розробці сценарію уроку та підготовка конспекту (плану) уроку, обов'язкової перевірці всіх завдань практичного характеру на комп'ютері;

− учитель повинен продумати можливі нестандартні ситуації в роботі учнів за комп'ютером і передбачити можливі шляхи їх виправлення з обов'язковою апробацією цій шляхів за комп'ютером.

Успіх або невдача уроку багато в чому залежать від тієї підготовки, яку проведе вчитель. Підготовка складається з двох етапів – планування системи уроків по темі і планування кожного конкретного уроку.

Планування системи уроків по темі або тематичне планування повинні розпочинатися з вивчення учбової програми по предмету і змісту освітнього стандарту. Це дозволить побачити структуру предмета, місце теми і майбутнього уроку. Система уроків відбивається в календарному‐тематичному плані, який зазвичай складається на початку навчального року.

При плануванні конкретного уроку педагогові-початківцю слід спочатку пропрацювати матеріал відповідного параграфа підручника, вивчити методичну літературу з метою ознайомлення з рекомендованими методиками проведення уроку. Потім необхідно підібрати програмні і інші засоби навчання, перевірити їх відповідність змісту матеріалу уроку. Учителеві рекомендується самому пройти комп'ютерне тестування, якщо воно передбачається на уроці. Це дозволить кваліфіковано надати допомогу учням, уникнути несподіванок на уроці.

При використанні технічних засобів, наприклад, кодоскопа|, діапроектора або електронного проектора, слід перевірити їх працездатність, переконатися в хорошій видимості демонстрованого з учнівських місць.

Для вчителя-початківця обов'язковим є написання так званого плану‐конспекту або поурочного плану. Навіть досвідчені учителі використовують поурочні плани, складені в тій або іншій, - короткою або розгорнутою, в найбільш прийнятній для них формі. План для учителя - це опора, це керівництво до дії. Він не повинен сковувати вчителя - при необхідності від нього можна відійти, внести корективи по ходу уроку. План слід складати так, щоб по можливості він відбивав дійсний хід роботи учителя на уроці. Він може бути досить детальним, і оформлений так, щоб при необхідності у будь-який момент уроку їм можна було легко скористатися.

План‐конспект може мати наступну зразкову структуру:

1. Назва теми уроку, його номер, дата проведення, тип уроку.

2. Мета уроку – навчальна, розвиваюча, виховна; завдання уроку.

3. Оснащення уроку засобами наочності, ТЗН, комп'ютерним устаткуванням і програмними засобами.

4. Структура уроку по етапах з вказівкою розподілу часу.

5. Зміст учбового матеріалу в прийнятій послідовності, з вказівкою вживаних методів навчання і методів вчення школярів, використовуваних програмних засобів.

6. Домашнє завдання.

7. Список використаних літературних джерел.

Окремо слід продумати і навіть накидати варіант розподілу записів на класній дошці, особливо коли викладається важливий матеріал, що вимагає великої кількості записів, зображення блок‐схем алгоритмів, записи умов завдань і тому подібне. Інформацію, яку потрібно буде відтворити учителеві на дошці, слід виділити в план‐конспекті кольором.

Якщо на уроці планується використання обчислювальної техніки, то треба передбачити час, необхідний для запуску комп'ютерів в роботу і завантаження потрібних програмних засобів. Якщо при цьому в кабінеті працює лаборант, то йому слід заздалегідь дати інструктаж по підготовці відповідного апаратного і програмного забезпечення.

Що стосується домашнього завдання, то його не обов'язково давати у кінці уроку - початкуючому учителеві краще це зробити після пояснення нового матеріалу і перед закріпленням, коли вже видно, як учні його засвоїли. Крім того, в цьому випадку буде виключена ситуація, що часто зустрічається, коли домашнє завдання дається під саму «завісу» уроку, коли учні, як мовиться, «сидять на валізах», а то і після дзвінка. Дати домашнє завдання під час дзвінка або після - це означає не дати його зовсім. Деякі початкуючі учителі в прагненні уникнути такої ситуації дають домашнє завдання на початку уроку, але в цьому випадку виникає психологічно негативна ситуація для учня - ще не вивчили новий матеріал, а вже дають по ньому додому завдання! Крім того, вчитель не зможе повною мірою прокоментувати видаване завдання. За часом уроку найбільш прийнятною є видача домашнього завдання приблизно на 35‐тій хвилині уроку, коли спостерігається пік стомлення школярів і слід зробити перемикання виду діяльності.

Сама видача домашнього завдання має бути зроблена в розгорнутій формі, у вигляді своєрідного інструктажу по виконанню роботи будинку, з обов'язковим показом по підручнику які параграфи і на яких сторінках слід прочитати, що необхідно запам'ятати, що вивчити напам'ять, які вправи виконати. На це не слід жаліти часу, що сприяє формуванню у школярів навички самостійного виконання домашньої роботи.

Важливим моментом при плануванні уроку є облік можливостей учнів. Це стосується в першу чергу вибору методів і засобів навчання, використання програмних засобів, а також розподілу часу на уроці для опитування, пояснення нового матеріалу, роботи на комп'ютері.

При необхідності вчитель може по одному уроку скласти два різні поурочні плани у разі, якщо він працює в паралельних класах, які значно відрізняються по рівню підготовки і загального розвитку.

Деякі учителі практикують наступну форму підготовки дидактичного оснащення до уроку. На кожен урок заводиться окремий конверт великого формату, в який, окрім план‐конспекту, вкладається різний дидактичний і додатковий матеріал: картки контролю знань, роздавальний матеріал, ілюстрації для кодоскопа|, слайди, фотографії, вирізки з газет і журналів з цікавим додатковим матеріалом, диски і дискети з програмами і ілюстраціями і тому подібне.

Такий конверт дозволяє зручно зберігати увесь дидактичний матеріал уроку в одному місці, легко доповнювати його, при необхідності замінювати застарілий матеріал або що зробився непридатною. З часом в нім накопичується досить багато дидактичного матеріалу, який можна використати при появі декількох хвилин вільного часу на уроці або в позакласній роботі.

Підготовка до уроку включає і підготовку учнів до роботи на уроці. Ця підготовка учнів включає: ознайомлення з планом вивчення теми, орієнтування на зміст майбутньої роботи, показ її перспектив, націлювання на майбутні результати.

У план‐конспект слід включати перелік питань для контролю засвоєння учбового матеріалу. Цих питань має бути достатня кількість, щоб при необхідності використати їх як резерв часу. Початкуючому учителеві корисно записати коротко і відповіді на них.

Рекомендації по проведенню уроків:

1) Ретельно готуйтеся до кожного уроку, готуйте комп'ютери і програмні засоби.

2) Перед початком уроку перевірте, чи все готово до роботи.

3) Завжди розпочинайте урок з вітання учнів.

4) Звертайтеся до учнів по імені - це розташовує їх до учителя, тому що для людини звук свого імені завжди приємний.

5) Не розпочинайте урок з питання: «Хто не виконав домашнє завдання»?, щоб не привчати учнів до думки, що невиконання домашнього завдання є звичайна справа.

6) Не прагніть «втиснути» в урок якомога більше інформації. Пам'ятайте педагогічну притчу: молодий вчитель на уроці заклопотаний тим, щоб все сказати при поясненні, а старий - не сказати чого‐небудь зайвого.

7) Кращий засіб підтримки дисципліни - це цікавий і змістовний учбовий матеріал, захоплююче пояснення, цікаві завдання для виконання на комп'ютері.

8) Частіше поводьтеся з питаннями, проханнями і дорученнями до тих учнів, які схильні до порушень дисципліни і відвернення на сторонні справи.

9) Вибирайте в класі собі таке місце, звідки усі учні можуть вас бачити, і ви можете усіх бачити. Проте не стійте на одному місці, але і не ходіть увесь час по класу. Кожен учень має бути упевнений, що ви у будь-який момент можете виявитися біля нього.

10) При роботі в комп'ютерному класі не сидите увесь час за вчительським комп'ютером, навіть якщо у вас добре діє локальна мережа. Переміщайтеся по класу, спостерігайте за прийомами роботи учнів, їх манерою дій за комп'ютером, частіше заохочуйте хорошу роботу і успіхи.

11) Не вживайте лайливих слів і не робіть довгих моралей, не іронізуйте і не допускайте кепкувань, намагайтеся не робити зайвих зауважень.

12) Не допускайте появи улюбленчиків, донощиків, а також ізгоїв. Любіть усіх своїх учнів, і вони любитимуть вас.

13) Старайтеся, щоб на уроці був опитаний кожен учень або хоч би до кожного ви звернулися по ходу уроку. Навіть якщо ви застосовуєте для опитування комп'ютерні програми, намагайтеся використати також і усне опитування.

14) Оцінки, що виставляються, мотивуйте і коментуйте, вказуйте учневі, що йому необхідно зробити, над чим ще попрацювати, щоб підвищити свої оцінки. Намагайтеся відмітити позитивні зрушення в навчанні погановстигаючих| учнів, навіть якщо вони не такі значні, проте не робіть це занадто часто.

15) Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу і окремих учнів.

16) Завжди закінчуйте урок з дзвінком.

17) Будьте оптимістом і підвищуйте свою майстерність.

Після проведення уроку учителеві необхідно провести його самоаналіз, визначити, що добре вийшло, а що ні. Накреслити заходи для усунення допущених недоліків, як у своїй діяльності, так і в організації діяльності учнів, в роботі комп'ютерної техніки і програмного забезпечення. Такий аналіз необхідно робити відразу після проведення уроку, по свіжих враженнях і коротко записати виведення.

За виразом В. Ф. Шаталова, учителі‐новатори відрізняються від звичайних учителів одним - все що роблять, вони записують. Потім до цих записів можна повернутися навіть через декілька років і проаналізувати свою роботу з позицій набутого досвіду, зробити висновки. При необхідності запишіть в журнал для лаборанта зауваження про роботу апаратних і програмних засобів.

В ході самоаналізу необхідно зупинитися на наступних питаннях:

• Чи була досягнута мета уроку?

• Що в ході уроку виявилося несподіваним і не передбаченим при плануванні?

• Які були допущені помилки і прорахунки, невдалі дії?

• На які питання і дії учнів не зміг адекватно зреагувати?

• Як функціонували комп'ютерна техніка і програмні засоби?

Вчителеві можна також рекомендувати для аналізу і самоаналізу уроку ті або інші розгорнуті схеми, приведені в підручниках по дидактиці.

Тема: Розв’язування логічних задач, ребусів.

Мета:

Навчальна: навчити дітей розв’язувати ребуси;

Розвиваюча: розвивати в учнів логіко-математичне мислення; розвивати увагу;

Виховна: виховувати наполегливість у досягненні поставленої мети.

Обладнання: програма «Скарбниця знань», презентація до уроку.

Тип уроку: урок вдосконалення практичних умінь та навичок.