Антидепресанти

Препарати валеріани.

Настій коренів із кореневищами валеріани (Infusum rhizomatis cum radicibus Valerianae)- виготовляють у співвідношенні рослинної сировини і води згідно з фармакопеєю – 10,0 - 20,0г. рослинної сировини на 200мл. води. Приймають по 1/4-1/3 склянки 1-2 рази на день після їжі.

Настойка валеріани (Tinctura Valerianae) – призначають внутрішньо по 15-20 крапель на прийом 3-4 рази на день. Випускають у флаконах по 30мл.

Препарати валеріани зменшують збудливість ЦНС, посилюють дію снодійних засобів, мають спазмолітичні властивості. Значно посилюють дію бромідів, серцевих засобів. Їх застосовують як седативні речовини при нервовому збудженні, безсонні, неврозах, стенокардії, а також, як спазмолітики - для усунення спазмів кровоносних судин, шлунково-кишкового тракту. Вони малотоксичні, тому їх можна використовувати тривалий час.

Настойка валеріани входить до складу деяких препаратів, зокрема :

валокорміду (Valocormidum) - по 10-20 крапель 2-3 рази на день до їди,

корвалолу (Corvalolum) - по 15-20 крапель 2-3 рази на день до їди,

валокордину (Valocordinum) - застосовується як корвалол тощо.

Як заспокійливі засоби використовуються препарати з інших лікарських рослин, зокрема собачої кропиви, пасифлори тощо. З трави собачої кропиви (Herba Leonuri) виготовляють настій (з 15 г рави на 1 склянку води, приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази а день до іди), екстракт собачої кропиви рідкий (Extractum Leonuri fluidum), по 15-20 крапель 3-4 рази на день до їди) тощо. Трава пасифлори (Herba Passiflorae) використовується для виготовлення екстракту рідкого (Extractum Passiflorae fluidum, по 20-40 крапель 3рази на день). Препарату Ново – Пассит (Novo - Passit) – по 2,5 – 10мл. 2 – 3 рази на день. Випускається багато комбінованих седативних засобів на рослинній основі наприклад це санасон, персен, адоніс – бром.

Ці препарати рекомендують при підвищеній нервовій збудливості, серцево-судинних неврозах, на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби.

Rp.: Sol. Natrii bromidi 3 % 200 ml

D.S. По 1 - 2 столовій ложці на ніч.

Rp.: Natrii bromidi

Кaliі bromidi aa 5,0

Aquae destillatae ad 200 ml

M.D.S. По 1 столовій ложці З рази на день.

Це специфічні лікарські засоби для лікування депресій (покращують настрій, усувають відчуття туги, безнадії, суїцидальні наміри).

В основному нормализують обмін нейромедіаторів у головному мозку. У зв’язку з чим і класифікуються як: 1. Інгибітори МАО (ніаламід, пиразидол, бефол); 2. Інгібітори зворотнього нейронального захоплення моноамінів (імізин, амітриптилін, доксепін, флуоксетин(прозак), флуоксамін, дезипрамін); 3. Антидепресанти інших груп (нефозодон).

Амітриптилін(Amitriptillinum) – антидепресант, виявляє тимолептичний ефект (покращує настрій, підвищує оптимізм, усуває відчуття туги) та має виражену заспокійливу дію. Він також чинить антигістамінний та М-холіноблокуючий ефект. Дія проявляється через 10 – 14 днів. Застосовується при депресіях різного походження. Побічні ефекти: тахікардія, запаморочення, тремтіння рук, сухість у роті, сонливість. Протипоказання: абсолютні у період лікування інгібіторами МАО та 2 тиж. після їх відміни, недавно перенесений інфаркт міокарда, суїцидальні спроби.

Психостимулятори

Психостимулятори - це лікарські препарати, під впливом яких вибірково стимулюється психічна діяльність і покращується працездатність, поліпшується настрій і зменшується відчуття втоми, голоду і спраги, зникають сонливість і негативні емоційні переживання.

У сучасній медичній практиці як психостимулятори використовуються препарати кофеїну і сиднокарб.

Кофеїн (Coffeinum)- алкалоїд із групи метилксантинів, що містяться у листках чаю, бобах кави і какао, горіхах коли. Крім психостимулюючої, він має аналептичну дію, тобто стимулює життєво важливі центри довгастого мозку - дихальний і судиноруховий.

Кофеїн випускається у порошку і входить до складу таблеток "Аскофен", "Кофетамін", "Кофіцил", "Цитрамон" тощо.

Кофеїн-бензоат натрію (Coffeinum-natrii benzoas) – легкорозчинна сіль кофеїну. Випускається в порошку, таблетках по 0,075г (для дітей) і по 0,1 і 0,2г (для дорослих), а також в ампулах по 1 і 2мл 10% і 20% розчину.

За даними школи І.П. Павлова, механізм дії кофеїну полягає у стимуляції кори головного мозку, зокрема вибірково посилює процес збудження, відновлює рівновагу між процесами збудження і гальмування. Причому, характер психостимулюючої дії цього алкалоїду значною мірою визначається типом вищої нервової діяльності і дозою препарату. Так, призначення кофеїну у великих дозах особам із слабким типом вищої нервової діяльності може призвести до виникнення нервово-психічних розладів у зв'язку з виснаженням нервових клітин кори головного мозку. В осіб із сильним типом вищої нервової діяльності психостимулюючий ефект розвивається лише за умови призначення кофеїну у відносно великих дозах, а в осіб слабкого типу - в малих дозах.

Здатність кофеїну та інших психостимуляторів активувати психічну діяльність використовується при, так званих, субдепресіях, що супроводжують неврози. Усунути патологічну депресію, яка спостерігається при психічних захворюваннях, вони не можуть.

Аналептична дія кофеїну проявляється у стимуляції дихання і кровообігу. Спостерігається збільшення частоти і об'єму дихальних рухів, що призводить до покращання газообміну у легенях. Цей ефект є наслідком підвищення чутливості дихального центру до вуглекислоти, як до природного стимулятора цього центру. Кофеїн стимулює також судино-руховий центр, що призводить до звуження периферичних кровоносних судин, підвищення артеріального тиску, покращання ниркового кровообігу

Дія кофеїну на серцево-судинну систему складається з центрального і периферичного компонентів. Так, під впливом препарату збуджуються ядра блукаючого нерва (центральна дія), що спричинює брадикардію. Прямий вплив кофеїну на серце (периферична дія) проявляється зростанням сили і частоти його скорочень. Сумарний ефект залежатиме від того, який компонент переважає. Збільшення тонусу судино-рухового центру довгастого мозку під впливом кофеїну (центральна дія) супроводжується звуженням периферичних судин і підвищенням артеріального тиску. Пряма дія на судини (периферичний компонент) призводить до їх розширення, особливо судин скелетних м'язів, серця, головного мозку і нирок. Сумарний ефект, знову ж таки, залежатиме від переважання того чи іншого компонента. Разом з тим, в умовах патології, яка супроводжується різким зниженням артеріального тиску, зокрема при шокових, колаптоїдних станах, центральний вплив кофеїну на судини переважає. Це призводить до зростання артеріального тиску. У здорової людини, не дивлячись на переважання прямого впливу препарату на судини, артеріальний тиск не знижується завдяки підсиленій роботі серця.

За рахунок покращання ниркового кровообігу кофеїн проявляє сечогінну дію. Це не має суттєвого значення, оскільки існують – більш активні діуретичні засоби.

Застосовують кофеїн і препарати, до складу яких він входить, при інфекціях та інтоксикаціях, при яких спостерігається пригнічення ЦНС і серцево-судинної системи, при мігрені. Його використовують також як збуджувальний засіб при розумовій і фізичній втомі, для усунення сонливості, при лікуванні неврозів (у поєднанні з бромідами).

Кофеїн належить до малотоксичних засобів, переноситься хворими добре. Лише у людей з підвищеною чутливістю під впливом цього препарату у великих дозах можлива поява ознак гострої інтоксикації. З'являється неспокій, безсоння, відчуття страху, вини-кає головний біль, серцебиття, часте дихання, блювання, можливі судоми. У таких випадках необхідно промити шлунок, ввести у нього активоване вугілля, сольові проносні засоби. Застосовують препарати, що пригнічують ЦНС. Ознаки гострого отруєння кофеїном можуть виникнути також при зловживанні чаєм або кавою. Препарати кофеїну не слід призначати при гіпертонії, атеросклерозі, деяких захворюваннях серця, глаукомі.

Сиднокарб (Sydnocarbum) - синтетичний психостимулюючий препарат. Випускається у таблетках по 0,005 і 0,01г. Призначається всередину по 1 таблетці 1-2 рази на день у першій половині дня до їди.

Психостимулююча дія сиднокарбу розвивається поступово, без ейфорії і рухового збудження. Зберігається тривалий час. У періоді післядії не спостерігають загальної слабкості, тому він зараз є основним психостимулюючим засобом. Переноситься хворими добре. Лише при передозуванні можливе значне збудження, безсоння, підвищення артеріального тиску.

Призначається сиднокарб хворим з ознаками виснаження нервової системи, при алкогольній депресії тощо.

Меридил (Meridilum) – м’який психостимулятор. У терапевтичнгих дозах відновлює розумову та фізичну працездатність. Не викликає звикання.

Rp.: Sol. Coffeini-natrii benzoatis 10% 2 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. По 1 мл підшкірно.

Rp.: Sydnocarbi 0,005

D.t.d. N. 50 in tab.

S. По 1 таблетці 2 рази на день до їди.

Загальнотонізуючі засоби

Загальностимулюючі, або загальнотонізуючі, засоби - це препарати, які при тривалому застосуванні проявляють тонізуючу дію на ЦНС і функції організму в цілому, підвищують працездатність і поліпшують самопочуття хворих. Вони збільшують витривалість при фізичних і психічних навантаженнях, сприяють адаптації організму до постійних змін довкілля.

До загальнотонізуючих засобів належать препарати рослинного і тваринного походження, зокрема женьшеню, лимоннику, елеутерококу, родіоли рожевої, аралії, левзеї, пантокрин тощо.

Настойка женьшеню (Tinctura Ginseng) - прозора рідина жовтуватого кольору. Застосовується всередину по 15-25 крапель за 30-40 хв. до їди, 2-3 рази на день, курсами по 30-40днів як тонізуючий і стимулюючий засіб при астенії, перевтомі, неврастенії, після перенесених інфекційних та виснажуючих захворювань. Препарат ефективний при ослабленій статевій функції. Його не можна призначати при гіпертонічній хворобі, підвищеній збудливості, безсонні, кровоточивості. Як і інші тонізуючі засоби, не при-значають у другій половині дня.

Настойка лимонника (Tinctura Schizandrae) - прозора рідина вишнево-червоного кольору, гірко-кислого смаку. Призначається по 20-30 крапель натще 2-3 рази на день при фізичному напруженні, фізичній і розумовій втомі, сонливості тощо.

Пантокрин (Pantocrinum) - рідкий екстракт молодих рогів (пантів) марала або плямистого оленя. Випускається у флаконах по 30 і 50мл, в таблетках по 0,075 г і 0,15г і в ампулах по 1 і 2мл. Призначається всередину по 25-40 крапель або 1-2 таблетки 2-3 рази за півгодини до їди протягом 3-4 тижнів; під шкіру або у м'язи по 1-2мл на день, 15-20 днів, повторними курсами через 10 днів.

Препарат застосовується як тонізуючий засіб при перевтомі, неврастенії, неврозах, астенічних станах після гострих .інфекційних захворювань, при слабкості серцевого м'яза, артеріальній гіпотензії.

Rp.: Tincturae Schizandrae 50 ml

D.S. По 15-20 крапель 3-4 рази на день за 30-40 хв до їди.

Rp.: Pantocrini 50 ml

D.S. По 25-40 крапель 2-3 рази на день до їди.

Ноотропні засоби

Ноотропні (грец. noos - мислення, tropos - спорідненість) засоби - це такі лікарські препарати, які активують вищу інтегративну діяльність мозку, покращують мислення, пам'ять, здатність до навчання. На відміну від інших психотропних речовин, вони не ви-кликають психостимулюючі або седативні ефекти, не підвищують фізичну працездатність, не впливають на емоційний стан людини. Позитивний вплив ноотропних засобів на вищу нервову діяльність проявляється лише при тривалому їх застосуванні (2-5 міс.).

Ці засоби впливають на обмінні процеси у головному мозку.Вони активують синтез білків і нуклеїнових кислот, покращують засвоєння глюкози нервовими клітинами. Це сприяє стійкості мозку до гіпоксії (антигіпоксична дія) і до дії токсичних речовин. Важливою особливістю ноотропних речовин є також здатність підвищувати мозковий кровотік і напругу кисню у тканинах мозку. Їм притаманні протисудомні властивості.

Ноотропні засоби застосовуються при розумовій недостатності, зумовленій порушеннями мозкового кровообігу у зв'язку з атеросклерозом, інсультами, травмами черепа та ін., при алкогольному недоумстві і у розумово відсталих дітей. Вико- ристовуються також для усунення абстиненції при алкоголізмі і наркоманіях, при гост-рому отруєнні алкоголем, морфіном, барбітуратами.

Пірацетам (Pyracetamum) син. Ноотропіл- один із основних ноотропних засобів. Випускається у капсулах по 0,4г., таблетках по 0,2г. і ампулах по 5 мл 20% розчину. Призначається всередину по 0,4г. 3-6 разів на добу; при тяжкому стані хворого - у м'язи або у вену 2-6 г на добу.

При передозуванні пірацетаму можливі прояви гіперстимуляції (підвищена дратівливість, збудження, порушення сну), диспепсичні явища, загострення стенокардії.

Протипоказаннями до застосування є вагітність, гостра ниркова недостатність.

Аміналон (Aminalonum) - γ- аміномасляна кислота, нейромедіатор, який забезпечує процеси гальмування в ЦНС. Як і інші ноотропні засоби, активує обмін речовин у мозку, засвоєння глюкози, покращує кровообіг. Випускається у таблетках по 0,25г. Застосовується за такими ж показаннями, що й інші ноотропні засоби, по 2-5 таблеток 3 рази на день до їди.

Церебролізин (Cerebrolisinum) – гідролізат тканини мозку. Сприяє покращанню обміну речовин у нервових клітинах. Застосовується при захворюваннях, що супроводжуються порушенням функції ЦНС (енцефаліти, операції на головному мозку, психічні захворювання, які проявляються розсіяністю, послабленням пам’яті), травмах черепа. Випускається в ампулах по 1 і 5мл. 5% розчину. Вводиться у м’язи по 1-2мл. щоденно або через день; курс лікування – 20-40 ін’єкцій.

Широко використовуються також засоби цинаризин, кавінтон,енцефабол.

Rp.: Sol. Pyracetami 20 % 5 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. У м'язи по 5 мл 2-3рази надень.

Rp.: Sol. Cerebrolysini 5 % 1 ml

D.t.d. N. 10 in amp.

S. По 1 мл у м'язи.

Аналептичні засоби

Аналептики (грец. analepticos - відновлення, оживлення) – це засоби, які у терапевтичних дозах відновлюють ослаблену функцію життєвоважливих центрів довгастого мозку, тобто дихального і судино-рухового. Тонізуюча дія на дихальний центр проявляється поглибленням і прискоренням дихальних рухів, підвищенням чутливості його до вуглекислоти.

Збудження судино-рухового центру призводить до звуження кровоносних судин, особливо органів черевної порожнини, і до підвищення артеріального тиску. Під впливом аналептичних засобів зростає споживання кисню головним мозком та іншими органами, відновлюється обмін речовин, покращується діяльність мозку.

Крім того, аналептичні засоби можуть збуджувати й інші відділи центральної нервової системи, а у токсичних дозах викликати судоми. Причому, судоми, що виникають внаслідок збудження головного мозку, мають клонічний характер (викликані бемегридом, камфорою, кордіаміном), а спинного мозку - тетанічний характер (викликані стрихніном).

За характером впливу на ЦНС аналептики є антагоністами наркозних засобів. Але відновити тонус життєво-важливих центрів мозку при передозуванні засобів пригнічувальної дії можна лише за умови використання аналептиків у дозах, які у декілька разів перевищують середньотерапевтичні. Однак, при дуже важкому пригніченні ЦНС наркозними чи снодійними засобами це може поглибити гіпоксію головного мозку і спровокувати судоми. Особливо небезпечним у цьому відношенні є бемегрид.

До аналептиків належать кофеїн – бензоат натрію, камфора, сульфокамфокаїн, кордіамін, бемегрид, коразол тощо.

Камфора (Camphora) - білі кристалічні кусочки або безколірний кристалічний порошок. Має сильний характерний запах і своєрідний смак. Випускається:

· в ампулах по 1 і 2мл 10% розчину в оливковій олії для підшкірного введення,

· у 10% розчині в соняшниковій олії для зовнішнього застосування (Sol. Camphorae oleosae ad usum externum),

· у вигляді мазі камфорної (Unguentum Camphoratum),

· 10% спиртового розчину (Spiritus Camphoratus) для зовнішнього застосування.

При нанесенні на шкіру препарати камфори проявляють подразнювальну дію. Вона супроводжується розширенням судин, відчуттям тепла і печії, а також зменшенням болю. У зв'язку з цим,спиртовий та олійний розчини камфори використовуються зовнішньо для зменшення суглобового, м'язового і невралгічного болю, для профілактики пролежнів.

Підшкірне введення олійного розчину камфори викликає типовий аналептичиий ефект. Завдяки безпосередньому впливові на дихальний і судино-руховий центри спостерігається стимуляція дихання і кровообігу. Крім того, цей препарат стимулює серцеву діяльність, що супроводжується збільшенням поглинання кисню серцевим м'я-зом Проявляє також слабкий відхаркувальний ефект, тому що частково виділяється бронхіальними залозами, подразнюючи їх.

Застосовується камфора для попередження колапсу і пригнічення дихання при інфекційних захворюваннях, отруєннях хімічними агентами. Перед введенням під шкіру ампульний розчин препарату попередньо злегка підігрівають.

Переносять камфору хворі добре. Інколи на місці ін'єкції олійного розчину виникають болючі інфільтрати. В осіб, схильних до судом, можуть розвиватися судоми.

Близький за дією і застосуванням до камфори є препарат сульфокамфокаїн (Sulfocamphосаіnum) - комплексна сполука сульфокамфорної кислоти і новокаїну. Цей препарат добре розчиняється у воді, тому водні розчини його можна вводити не тільки підшкірно, але й у м'язи і у вену. Його аналептичний ефект розвивається швидше, ніж у камфори. Випускається в ампулах по 2мл 10%розчину. Препарат протипоказаний особам, у яких спостерігається алергія до новокаїну.

Кордіамін (Сordіamіnum) - 25% розчин дієтиламіду нікотинової кислоти. Випуска- ється в ампулах по 1 і 2мл, у шприц-тюбиках по1 мл і у флаконах для прийому всередину. За фармакологічними властивостями кордіамін близький до камфори, тому застосовує-ться як аналептичний засіб при пригніченні дихання і кровообігу. Під шкіру, у м'язи і у вену вводять дорослим по 1-2мл 2-3 рази на добу, а всередину - по 20-40 крапель на прийом. Підшкірні і внутрішньом'язові ін'єкції препарату болючі.

Бемегрид (Bemegridum) - активний антагоніст хімічних речовин, що пригнічують дихання і кровообіг, особливо барбітуратів і засобів для наркозу. Разом з тим, численні клінічні спостереження свідчать, що застосування бемегриду при гострому отруєнні барбітуратами спричинює погіршення стану хворих і збільшує відсоток загиблих. Це зумовлено поглибленням гіпоксії головного мозку з розвитком судом. Тому при отруєнні барбітуратами та іншими засобами пригнічувальної дії лікувальні заходи в основному спрямовують на підтримання життєво важливих функцій і на прискорення виведення отрути з організму.

Бемегрид іноді застосовується для попередженню зупинки дихання та зниження артеріального тиску, прискорення пробудження при наркозі тощо. Використовується також для стимуляції життєво важливих функцій у випадку їх пригнічення при шоці будь-якої етіології, асфіксії, за винятком зумовленої механічними факторами (стороннім тілом у дихальних шляхах, паралічем дихальної мускулатури, пневмофіброзом, гострою бронхіальною обструкцією та ін.). Випускається в ампулах по 10мл 0,5% розчину.

Rp.: Sol. Camporae oleosae 10%2ml

D.t.d.N. 10 in amp.

S. По 2 мл підшкірно, ампулу попередньо підігріти.

Rp.: Cordiamini 2 ml

D.t.d.N. 10 in amp.

S. По 2 мл в м'яз.

Rp.: Sol. Sulfocamphocaini 10% 2 ml

D.t.d.N. 10 in amp.

S. По 2 мл у вену повільно.

Rp.: Sol. Bemegridi 0,5 % 10 ml

D.t.d.N. 10 in amp.

S. По 10 мл у вену повільно.