Питання 3. Моральна відповідальність юриста.

Обов’язок – це сукупність моральних вимог, що пред’являються суспільством людині, які виступають перед нею як її зобов’язання й додержання яких є її внутрішньою моральною потребою.

У даному визначенні містяться об’єктивна, суб’єктивна, сторона обов’язку. Об’єктивною стороною є та система моральних вимог, які суспільство ставить перед особистістю як носієм соціальних ролей, які вона бере на себе чи хоче взяти. Останні залежать від місця, яке займає особистість у суспільстві. Суб’єктивна сторона виражає особисту зацікавленість суб’єкта у виконанні даних моральних вимог, усвідомлення вимог суспільства, колективу, внутрішню готовність і потребу їх виконувати як свої власні обов’язки.

Специфічний зміст обов’язку, що міститься у суспільних моральних вимогах, може бути розкритий через визначення його видів. Так, обов’язок може бути соціальним: патріотичний(зобовязаність і відповідальність перед Батьківщиною, любов до України); військовий (служити Вітчизні і народу України, не жаліючи життя свого).

Він може бути і особистісний: батьківський, подружній, товариській, синівський і т.п.

Різні види обов’язку зумовлені змістом сфер діяльності й стосунків людей, в яких виконання належного може гарантувати гармонійне узгодження суспільних і особистих інтересів. Так, трудова діяльність підтримується професійним обов’язком, товариським обов’язком перед колективом; гармонійні стосунки між людьми встановлюються завдяки виконанню дружнього обов’язку; щастя сімейних стосунків виявляється залежним від виконання подружнього та батьківського обов’язку.

До речі, існує істотна різниця між професійним і моральним обов’язком. Перший характеризується якістю виконання функціональних обов’язків, суворим дотриманням чинного законодавства, компетентністю, майстерністю тощо.

У житті людей між окремими видами обов’язку можуть виникати суперечності (наприклад, між обов’язком перед колективом і сімейним обов’язком), розв’язання якого залежить від системи цінностей особистості і суспільства, здатності до узгодження норм і спонукань, можливостей оцінки і вибору.

Розуміння морального обов’язку завжди пов’язується з добровільністю, дією за внутрішнім переконанням. Обов’язок, виконуваний через страх чи заради винагороди, втрачає статус морального обов’язку. Багато стосунків сховані від суспільного контролю. Сформованість почуття обов’язку, розуміння його дозволяє і примушує робити добро, чинитиза совістю не тільки згідно з вимогами суспільства, а й згідно з вимогами внутрішнього переконання.

Моральний обов’язок: - Це перш за все, здійснення добра;

- Друге, він не може пов’язуватися з настроями, потребами, прихильністю, бажаннями, афектами;

- Третє, обов’язок є антагоністом корисності;

- Четверте, за деяких обставин він виникає спонтанно (рятувати людей у надзвичайних ситуаціях – пожежах, повенях, з льодяної води тощо);

- П’яте, він пов'язаний з можливими складностями та наслідками для здоров’я і навіть для життя тощо.

Для юристів моральний обов’язок це:

1. Глибоке усвідомлення соціального призначення своєї діяльності – захищати права,свободи та законні інтереси громадян України;

2. Готовність бути охоронцем законності;

3. Не допускати компромісів, угод із совістю, не піддаватися будь-яким впливам;

4. Служити тільки закону і справедливості, втілювати в життя ідеї добра та розбудувати правову державу.

Моральна відповідальність розуміється як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання. Відповідальність означає, що людина бере на себе обов’язки і готова вільно їх виконувати у міру своїх сил і можливостей, а також відповідати перед суспільством, спільнотою, іншими людьми і перед собою за свої моральні погляди, ціннісні орієнтири, настанови, за правильне розуміння обов’язку, за зміст своїх дій (В.О.Лозовий).

Питання про моральну відповідальність – це питання про відповідальність морального вчинку моральному обов’язку. Відповідальність – зворотна сторона свободи, яка нерозривно з нею пов’язана та завжди її супроводжує. Той, хто діє вільно, повністю відповідає за свої дії.