Н – холінергічні засоби (Н – холіноміметики, Н – холіноблокатори).

Н-холіноміметики - це речовини, які збуджують Н-холінорецептори. До препаратів цієї групи належать цитітон і лобеліну гідрохлорид.

Цитітон (Cytitonum) є препаратом алкалоїду цитизину який міститься у деяких рослинах, зокрема в термопсисі Випускається в ампулах по 1 мл.. При внутрішньовенному введенні цититону збуджуються Н - холінорецептори каротидних клубочків. У результаті рефлекторно підвищується тонує дихального центру довгастого мозку. Обов'язковою умовою виникнення такого ефекту є збереження рефлексів. Прерарат стимулює дихання при його зупинці внаслідок вдихання подразнювальних речовин, при травмах, електрошоку, оперативних втручаннях, при отруєнні морфіном, чадним газом. Якщо пригнічення дихаль­ного центру є наслідком передозування наркозних, снодійних засобів, спиртів, транквілізаторів, нейролептиків, введення цититону не дасть ефекту. Він також не діє, якщо зупинка дихання пов'язана з прогресуючим виснаженням дихального центру. Препарат має здатність підвищувати артеріальний тиск за рахунок рефлекторного збудження судинорухового центру, стимуляції симпатичних гангліїв та мозкового шару надниркових залоз. Ця властивість може застосовуватись при шокових і колаптоїдних станах, при пригніченні кровообігу і дихання у хворих з інфекційними захворюваннями.

Лобеліну гідрохлорид (Lobelini hydrochloridum) випускається в ампулах по 1 мл 1 % розчину. Він є стимулятором дихання рефлекторної дії, як і цититон. Але, на відміну від останнього, практично не впливає на рівень артеріального тиску. Застосовується при зупинках дихання рефлекторного походження.

Цититон і лобелін входять до складу таблеток "Табекс" і "Лобесил", які використовуються для полегшення відвикання від тютюнопаління.

Алкалоїд тютюну нікотин, як уже зазначалося вище, у невеликих дозах збуджує Н - 'холінорецептори, у великих - їх блокує. Як лікарський препарат він не застосовується внаслідок високої токсичності.

Гостре отруєння нікотином може розвиватися у дітей при курінні або випадковому вживанні сигарет всередину, у людей, які мають справу з нікотином на виробництві. Гостре отруєння може виникати в немовлят, матері яких курять, таму що продукти тютюнового диму потрапляють у молоко. Небезпечним є, так зване, пасивне куріння — ситуація, коли людина, що не курить, знаходиться в одній кімнаті з людиною, що курить. Клінічна картина отруєння проявляється нудотою, блюванням, слинотечею, болем у животі, діареєю. Спостерігаються запаморочення, головний біль, холодний піт, слабкість, затьмарення свідомості, Наявні коливання артеріального тиску, тахі- або брадикардія. На пізніх стадіях виникають судоми, пригнічення дихання. Смерть настає від паралічу дихального центру. Лікування полягає у підтриманні дихальної функції і проведенні симптоматичної терапії. Аналептики у цьому випадку протипоказані.

Хронічне отруєння нікотином та іншими токсичними продуктами тютюнового диму розвивається у курців. Доведено, що вони набагато частіше, ніж ті хто не курить, помирають від раку легень, злоякісних пухлин іншої локалізації, хронічних захворювань дихальної системи, ішемічної хвороби серця. У курців частіше розвивається облітеруючий ендартеріїт, погіршується перебіг виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. У жінок, які курять, крім ускладнень, описаних вище, пригнічується продукція жіночих статевих гормонів. Це супроводжується передчасним старінням. У них жовтіє обличчя, з'являються ранні зморшки, псуються зуби, голос стає грубим, іноді розвивається оволосіння за чоловічим типом. Куріння під час вагітності призводить до гіпоксії плода, порушення його нормального розвитку. У таких жінок частіше спостерігаються викидні, передчасні пологи, кровотечі у передпологовому періоді та інші тяжкі ускладнення. Медичні працівники будь - якого рангу повинні постійно проводити освітню роботу про небезпечні наслідки тютюнопаління. При цьому, безперечно, вони самі не повинні курити.