Хронометраж. Мета й завдання хронометражу.

Методи вивчення затрат робочого часу спостереженням.

У нормуванні праці важливе значення має всебічно вивчення витрат робочого часу спостереженням. Сутність такого вивчення полягає в тому, що виділені для цієї мети особи фіксують протягом усього робочого дня (або його частини) витрат робочого часу стосовно робітника або механізму (устаткуванню) за допомогою спеціальних апаратур (годинники, секундомір, хронометр).

Результати спостережень аналізуються й служать вихідними даними для вдосконалювання організації праці й розробки норм. Вивчення робочого часу спостереженням виробляється з диференціацією його витрат відповідно до встановленої класифікації.

Це дозволяє виявити дефекти в організації виробничого процесу і їхні причини, що породжують, по кожному виді виконуваної роботи.

У практичній роботі підприємств по встановленню норм і впровадженню наукової організації праці вивчення витрат робочого часу спостереженням і часу використання встаткування виробляється двома методами:

1. Методом безпосередніх вимірів витрат часу із застосуванням хронометражу й фотографії

2. Методом моментных спостережень, що складається в реєстрації й обліку числа моментів різних видів робіт, виконуваних робітниками або встаткуванням, з наступним визначенням їхньої питомої ваги й абсолютних значень витрат часу.

Основним методом вивчення витрат робочого часу на гірських підприємствах є метод безпосередніх вимірів.

Залежно від призначення, ступеня охоплення й деталізації досліджуваних витрат робочого часу й часу використання встаткування застосовуються три способи (виду) вивчення витрат робочого часу спостереженням:

1. Фотографія робочого часу

2. Хронометраж

3. Фотохронометраж

Хронометраж – метод визначення фактичної тривалості виконання окремої або послідовно взаємозалежної групи операцій, їхніх частин або елементів.

За допомогою хронометражу вивчають витрати часу на виконання повторюваних ручних або машинно-ручних операцій для встановлення нормальної їхньої тривалості (нормами).

Хронометраж – метод вивчення витрат часу на проведення певної роботи, виготовлення деталей або виконання окремих операцій.

Проведення хронометражу:

Проведення хронометражу вимагає певної підготовчої роботи. Необхідно чітко визначити об'єкт вивчення (операцію, набір операцій), розчленувати його на окремі елементи, установити їхні точні границі (фіксажні крапки), що позначають початок і кінець елемента. Тільки після цього можна приступати безпосередньо до спостережень.

Досліджувана операція при хронометражі розчленовується на прийоми й в окремих випадках на рухи, які вивчаються з погляду послідовності виконання їх, тривалості й доцільності.

У результаті створюється можливість виявити найбільш раціональні прийоми й способи виконання елементів операцій з найменшими витратами часу. На цьому засноване вивчення методів роботи передових робітників і передачі їхнього досвіду виконання окремих прийомів роботи іншим робітником.

Хронометраж є одним із прийомів технічного нормування. Проводиться він, як правило, для вивчення оперативного або підготовчо-заключного часу при ручній або машинно-ручній роботі з метою встановлення норми часу на операцію, перевірки й уточнення діючих норм, вивчення передових методів і прийомів праці.

Основне завдання хронометражу – установлення точних витрат робочого часу. Тому, щоб уникнути можливих помилок, необхідно провести кількаразові виміри повторюваних елементів і операцій. Число таких вимірів визначається тривалістю операції: чим вона коротше, тим їх повинне бути більше.

Ціль хронометражу:

1. Якщо метою хронометражу є вивчення передових прийомів праці, то об'єктом спостереження вибираються робітники, що домоглися найкращих результатів.

2. Якщо матеріали хронометражу будуть використані для встановлення нових норм часу, то він проводиться серед робітників, що домоглися середньої продуктивності праці.

3. Якщо ж вивчаються причини невиконання встановлених норм, то хронометраж проводиться як серед тих, хто не виконує норми, так і серед тих, хто неї перевиконує.

Порівняння отриманих даних дає можливість визначити, що потрібно почати для поліпшення роботи відстаючих.

Безумовно, кращі результати хронометраж дає тоді, коли його проведенню активно сприяють робітники. Тому в підготовчий період важливо організовувати широке роз'яснення цілей хронометражу. Про це повинні вчасно подбати профспілкові комітети підприємства, цехів і інших підрозділів.

Застосування хронометражу в гірській промисловості:

У гірничорудній промисловості - хронометраж застосовується в основному при вивченні швидкості чистого часу буравлення шпурів з метою встановлення категорії буримости порід для визначення величини норми виробітку бурильникам і прохідникам, а також коли в досліджуваному механізованому процесі є часто повторювані операції (допоміжні операції при буравленні шпурів, елементи циклу екскавації, скреперної доставки).

Застосовується при вивченні витрат робочого часу на відкритих гірських роботах (екскавація, бурові роботи) і механізовані вантажно-розвантажувальних роботах на поверхні шахт і кар'єрів.

Види хронометражу:

а) суцільний хронометраж

б) вибірковий хронометраж

При хронометражі об'єктом спостереження можуть бути руху, прийоми й операції.

При вибірковому хронометражі вивчають окремі рухи, прийоми й операції.

При суцільному хронометражі вивчають всі рухи, що входять у прийом і всі прийоми, що утворять операцію.

Запис за поточним часом виробляється при суцільному хронометражі, а окремими розрахунками при вибірковому хронометражі.

Вибірковий хронометраж роблять одноступінчастим секундоміром, суцільний хронометраж - двухстрелочным секундоміром з основною й допоміжною стрілками.

Хід спостережень при хронометражі:

Проробивши всю підготовчу роботу, можна приступитися до спостереження. Для цього варто використати час усталеної роботи, приблизно через годину після початку зміни, коли виконавець увійшов у темп і ритм і працює найбільше продуктивно.

У ході спостереження спостерігач повинен:

1. Уловлювати початкові й кінцеву фіксажні крапки операції (прийому, руху)

2. Брати отсчеты часу по секундомірі й записувати їх у місця спостереження.

3. Помічати, як робітник виконує дану операцію (прийом, рухи), немає чи відхилень від нормального виконання й відзначати це в таблиці «Пояснення спостерігача»

4. Всі зупинки при виконанні операції (прийому, руху) спостерігач відзначає в таблиці «Зупинки й затримки»

(Приклад запису при хронометражі операції «Навантаження породи машиною ППМ-4»)

Тривалість хронометричного спостереження визначається достатнім для достовірних висновком числом виміром. Число спостережень залежить від характеру виконуваної роботи, умов праці й тривалих операцій.

Необхідне число вимірів установлене практикою (ННИ Праці)

3. Із хронометражного ряду виключаються дефектні виміри, тобто такі, які по тривалості витрат часу різко відрізняються від гнітючого числа аналогічних вимірів.

ПРИКЛАД: 1й 2й 3й 4й 5й-замеры

хронометражний ряд 3 3,5 4 10 3,3

4-й завмер - 10 дефектний вимір - виключається.

Дефектні виміри – виходять у результаті помилок або внаслідок відступів від звичайних умов виконання хронометрируемой частини операції.

4. Обробка хронометражного ряду виробляється по методу коефіцієнта його стійкості.

Виробляється оцінка якості результатів спостережень. Якість результатів спостереження визначається величиною коливання тривалості вимірів.

Показником, що характеризує стійкість хронометражного ряду, - є коефіцієнт стійкості:

- коефіцієнт стійкості;

- максимальне значення хроноряда;

- мінімальне значення хроноряда.

5. Отриманий фактичний коефіцієнт стійкості рівняється з нормативним.

а) якщо ≤, те ряд уважається стійким. Таке спостереження вважається якісним, ним можна користуватися для встановлення норм часу.

б) якщо >, те дозволяється виключити одне або обоє крайніх значень вимірів (або ), за умови, що вони мають одну частоту.

Потім визначається значення коефіцієнта стійкості й рівняється з нормативним.

Якщо й повторно >, то користуватися таким рядом не можна й хронометражні спостереження необхідно провести заново.

Граничні значення нормативних коефіцієнтів стійкості рекомендовані НДІ праці

6. По стійких рядах визначається среднеарифметическое значення, що служить підставою для подальшого використання результатів хронометражу.

Тривалість прийому й операції визначають за допомогою среднеарифметической, тому що вона є найбільш імовірним значенням.

- тривалість окремих варіантів ряду

- частоти варіантів у ряді

9. Інший метод обробки хронометражного ряду.

Спосіб обробки хронометражного ряду із застосуванням математичної статистики, де враховується среднеквадратические відхилення вимірів ряду від середньої величини.

Среднеквадратическое відхилення перебуває по формулі:

- відхилення варіантів вимірів від середньої величини

- кількість варіантів (членів) ряду.

- дисперсія розкид значень (среднеквадратическое відхилення) дасть щиру величину мінливості варіантів хронометражного ряду.

За коефіцієнтом варіації перевіряється ступінь точності встановленої среднеарифметической:

Якщо коефіцієнт варіації більше 15%, то ступінь точності зізнається недостатньої. По зазначеній перевірці робиться висновок можна або не можна застосувати встановлену среднеарифметическую, як нормативну при встановленні норми виробітку або норми часу.

При 2-ом варіанті обробки хронометражного ряду дозволяється виключити одне або обоє крайніх (min і max), щоб виключені значення не перевищували 15% загального числа вимірів.

Останній етап хронометражу - це аналіз результатів спостереження в процесі якого спочатку з'ясовуються можливості усунення окремих не викликуваних необхідністю елементів і прийомів, а потім визначаються також можливість заміни ряду елементів і прийомів більше раціональними, перекриття під час окремих елементів ручної роботи = часу роботи встаткування.

На підставі аналізу проектується склад операцій, послідовність виконання окремих складових частин, їхня тривалість і тривалість операцій у цілому.